Вирок № 81446249, 26.04.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1338/17

Провадження №1-кп/0274/155/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2019 м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1,

за участю: секретаря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2,

прокурора. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3,

обвинуваченого. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 22.12.2014 Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.;

2) 24.11.2016 Бердичівським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 190 КК України до громадських робіт на строк 120 годин,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4, будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини.

Так, згідно вироку Бердичівського міськрайонного суду від 24.11.2016 гр. ОСОБА_4 призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт. 18.01.2017 працівниками Бердичівського міськрайонного відділу з питань пробації, гр. ОСОБА_4 було роз’яснено порядок і умови відбуття покарання та він був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. Цього ж дня він був направлений для відбуття покарання до Бердичівського МККП (кладовище).

Однак, ОСОБА_4, маючи умисел на ухилення від відбування громадських робіт та реалізуючи його, ознайомившись в Бердичівському МККП з розпорядженням про прийняття його на неоплачувану роботу, з вказаної дати не відбував громадські роботи, порушуючи розпорядження Бердичівського МККП, та згідно графіку виходу на роботу ОСОБА_4 допустив прогули без поважних причин 19.01.2017, 27.01.2017, 28.01.2017, 30.01.2017, 31.01.2017, 01.02.2017, 02.02.2017 і в подальшому жодного разу для відпрацювання призначеного покарання не прибув. Таким чином, ОСОБА_4 умисно ухилився від відбуття покарання у вигляді громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання та не відбута частина покарання складає 120 годин.

Крім того, 04.02.2017 приблизно о 06 год. 00 хв., ОСОБА_4, перебуваючи поряд з гаражним приміщення, яке розташоване по вул. Максима Залізняка (Воровського) в м. Бердичеві поряд з будинком № 9, у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4, виліз на дах вищевказаного гаражного приміщення, де за допомогою фізичної сили рук зірвав лист шиферу та через утворений отвір проник до середини вказаного приміщення, звідки повторно таємно викрав електричний двигун від холодильника потужністю 200Вт, вартістю 800 гривень та металобрухт загальною вагою 30 кг, вартістю 120 гривень, належні ОСОБА_5.

Після чого ОСОБА_4, з місця вчинення злочину зник та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Всього ОСОБА_4, повторно таємно викрав майно належне ОСОБА_5 на загальну суму 920 гривень.

Також, 10.02.2017 приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_4, перебуваючи поряд з недобудованою будівлею, яка належить комунальному вищому навчальному закладу «Бердичівський медичний коледж» (код ЄДРПОУ 02011278), що за адресою: вул. Чорновола, 2, м. Бердичів, Житомирська область в нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4, вилізши на паркан вказаної будівлі через віконний отвір проник в середину вказаного приміщення, звідки повторно таємно викрав алюмінієву вивіску - емблема медичного закладу, вагою приблизно 10 кг та загальною вартістю 645 гривень.

Після чого, ОСОБА_4, з місця вчинення злочину зник та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Всього ОСОБА_4 таємно викрав майно належне комунальному вищому навчальному закладу «Бердичівський медичний коледж» (код ЄДРПОУ 02011278) на суму 645 гривень.

Кримінальна відповідальність за злочини у вчиненні яких визнається винуватим ОСОБА_4, передбачена ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованих діянь визнав повністю. Суду повідомив, що дійсно мали місце події викладені в обвинувальних актах. Вину визнає. Про вчинене шкодує, щиро розкаюється, має намір в подальшому відшкодувати завдану шкоду. Причиною вчинення злочинів була наркотична залежність, від якої він на даний час лікується.

Потерпілий ОСОБА_5, представник потерпілого ОСОБА_6 подали письмові заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі. Покарання обвинуваченому просять призначити на розсуд суду.

Зважаючи на повне визнання винуватості самим обвинуваченим, за клопотанням прокурора погодженого з усіма іншими учасниками судового процесу, суд, керуючись положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінивши наведені докази з точки зору достатності та взаємозв"язку, суд вважає винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованих діянь доведеною повністю.

Дії ОСОБА_4 які виразились у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

Дії ОСОБА_4, які виразилися в ухиленні від відбування покарання у виді громадських робіт особою засудженою до цього покарання, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України.

При визначенні покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Так, відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України належать до категорії тяжких злочинів, злочин, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується не вперше, маючи непогашену судимість за умисний злочин, після постановлення попереднього вироку, але до повного його відбуття, вчинив нові умисні злочини, свою вину у скоєному визнав, не працює, проживає з батьками та братом, по місцю проживання характеризується посередньо, з 21.08.2013 перебуває на "Д" обліку в лікаря нарколога з діагнозом "опійна наркоманія", на обліку в лікаря психіатра не перебуває, з 01.10.2018 перебуває на реабілітації в центрі духовної допомоги "Бути добру"для залежних від наркоманії та алкоголю.

Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням наведеного, зважаючи на наявність обставини, що пом’якшує покарання обвинуваченому, з урахуванням особи винного, обставин скоєння ним кримінальних правопорушень, суд прийшов до висновку про призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м"якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, у виді арешту, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Покарання обвинуваченому за сукупністю скоєних злочинів суд визначає в порядку ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Остаточне покарання за сукупністю вироків суд визначає обвинуваченому в порядку ч. 1 ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 24.11.2016, за правилами визначеними у ч. 1 ст. 72 КК України.

Цивільні позови у провадженні не заявлено, потерпілі мають право звернення з такими позовами в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази: деформована алюмінієва емблема КВНЗ "Бердичівського медичного коледжу", передана на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6, підлягає поверненню власнику КВНЗ "Бердичівський медичний коледж".

Документів, які б свідчили про накладення арешту на майно обвинуваченого або інших осіб до суду не подано.

Враховуючи призначене покарання, відсутність клопотання про застосування запобіжного заходу, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді арешту на строк 5 (п"ять) місяців;

за ч. 2 ст. 389 КК України у виді арешту на строк 2 (два) місяці.

Покарання за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_4 в порядку ч. 1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме у виді арешту на строк 5 (п"ять) місяців.

Остаточне покарання за сукупністю вироків ОСОБА_4 визначити в порядку ч. 1 ст.71, ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 24.11.2016 , а саме у виді арешту на строк 5 (п"ять) місяців 7 (сім) днів.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз’яснити учасникам справи право на отримання копії вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - суддя: О.В.Замега