Ухвала суду № 81443785, 04.03.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3789/16-ц

Провадження 4-с/216/16/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бутенко М.В.

за участю: секретар судового засідання Морозова Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті ОСОБА_1 цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересована особа - заступник начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3 на бездіяльність заступника начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3 під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

27.06.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність заступника начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3 під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, яку обґрунтовує наступним: 15.12.2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу було видано виконавчий лист у справі № 216/3789/16-ц на виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, яке набрало законної сили 02.11.2017 року після його перегляду в суді апеляційної інстанції, про стягнення з ПАТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ - 40075815), юридична адреса: м. Київ, вул. Тверська, 5, МСП, 03680, на користь ОСОБА_2 67,43 грн. матеріальної та 500 грн. моральної шкоди.

23.01.2018 року ОСОБА_2 було направлено в адресу Печерського районного ВДВС м. Київ заяву з проханням відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року на підставі виконавчого листа, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу від 15.12.2017 року, та стягнути на його користь зі ПАТ «Українська залізниця» загальну суму грошових коштів у розмірі 567,43 грн., які перерахувати йому шляхом поштового переказу на його адресу: м. Кривий Ріг, вул. Дружня (колишня - Конєва), буд. 37.

30.01.2018 року заступником начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 216/3789/16-ц, виданого 15.12.2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ПАТ «Українські залізниці» на користь ОСОБА_2 суму в розмірі 567, 44 грн.

З того часу ніяких інших процесуальних документів на адресу ОСОБА_2 не надходило.

ОСОБА_2 намагання зв’язатися з заступником начальника Печерського районного відділу ДВС м. Київ ОСОБА_3 чи з начальником цього відділу ДВС ОСОБА_4 по телефону ні до чого не призвели. Жодний телефон із зазначених у супровідному листі не відповідав. Працював лише один номер – НОМЕР_1 по якому відповідали, що ОСОБА_3 у відділу зараз не має, що вона на виконавчих діях тому дзвонити необхідно завтра. І так це продовжувалося протягом двох неділь.

За дві неділі поспілкуватися з будь-ким із посадових осіб Печерського районного ВДВС м. Київ ОСОБА_2 не вдалося.

01.06.2018 року, ОСОБА_2 придбав білети на фірмовий швидкісний потяг № 739 та 740 «ОСОБА_1 Ріг-Головний – Київ-Пасажирський» та «Київ-Пасажирський – ОСОБА_1 Ріг-Головний», і 04.06.2018 року вирушив до Києва на зустріч із відповідачем для з’ясування причини чому затягується виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року.

Приїхавши на місце, він, відразу ж поїхав до Печерського районного відділу ДВС м. Київ у приміщення якого відразу попасти йому і не вдалося.

В канцелярії, до якої доступ був вільний ОСОБА_2 повідомили, що ОСОБА_3 знаходиться на лікарняному, коли вийде з нього невідомо. Замість неї його справу передали державному виконавцю Менчиць Наталі Євгенівні.

На питання: «Чому він не зміг отримати необхідну інформацію щодо справи в телефонному режим?», отримав відповідь, що з цього приводу необхідно дзвонити за номером телефону 044 2808103 – це нібито прямий телефон ОСОБА_3, але зателефонувавши в присутності працівника канцелярії двічі на цей номер, скаржник відповіді так і не дочекався.

На питання: «Чи зможе він зустрітися з будь-ким із виконавцем, який веде його провадження?», отримав відповідь, що зараз неприйомний день, а тому йому потрібно прийти завтра.

На повідомлення про те, що він приїхав із іншого міста ніякої реакції не прослідувало.

Тільки піднявши скандал, скаржнику вдалося поспілкуватися з державний виконавцем ОСОБА_5, якій нібито передали його справу, яка здивовано відповіла, що справа ОСОБА_2 їй не передавалась, її супроводжує як і раніше ОСОБА_3, яка вже нібито вийшла з лікарняного, але де вона знаходиться зараз вона не знає.

ОСОБА_5 зробила копію з постанови про відкриття виконавчого провадження, і пообіцяла передати її ОСОБА_3, яка в свою чергу обов’язково зі скаржником зв’яжеться, тому чекати ОСОБА_3 у приміщенні Печерського районного відділу ДВС м. Київ немає необхідності.

По сьогоднішній день зі скаржником з Печерського районного ВДВС м. Київ так і ніхто не зв’язався, спроба знову з будь-ким із посадових осіб Печерського районного відділу ДВС м. Київ зв’язатися по телефону не увінчалась успіхом. Останній раз, до подання скарги до суду, скаржник намагався зв’язатися по телефону з відповідачем, чи з начальником відділу 25.06.2018 року, але марно. На його дзвінки по номеру телефону 044 2808103 ніхто не відповів, а на телефоні - 044 2807917 постійно включається факс.

Не дочекавшись від посадових осіб Печерського районного відділу ДВС м. Київ реакції на його відвідування ДВС і результату виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, скаржник змушений був звернутися до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з даною скаргою, як до суду, який розглядав його справу № 216/3789/16-ц.

Для того щоб переконатися в бездіяльності заступника начальника Печерського районного відділу ДВС м. Київ ОСОБА_3 , пов’язаної з неналежним виконанням своїх службових обов’язків під час примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, скаржнику довелося потратити особисті кошти на проїзні документи до м. Києва та на зворотній шлях до м. Кривий Ріг, а це дорівнює сумі 535,52 грн. Крім цього, ним було витрачено 126 грн. на харчування у м. Києві.

Таким чином, сума загальних витрат ОСОБА_2 склала 661,52 грн., які скаржник має намір повернути.

Отже, вважаючи, що неналежне виконання заступника начальника Печерського районного відділу ДВС м. Київ ОСОБА_3 своїх службових обов’язків, що призвело до неправомірної бездіяльності під час примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, що змусило ОСОБА_2 звернутися до суду зі скаргою про визнання неправомірною бездіяльність заступника начальника Печерського районного відділу ДВС м. Київ ОСОБА_3 під час примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, скаржник ОСОБА_2 просить суд:

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Печерського районного відділу ДВС м. Київ ОСОБА_3 під час примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року.

Зобов’язати заступника начальника Печерського районного відділу ДВС м. Київ ОСОБА_3І письмово повідомити ОСОБА_2 про строки виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, шляхом надсилання на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення.

Стягнути з Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь скаржника ОСОБА_2 661,52 грн. судових витрат.

Сторони в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином. Скаржник ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі. Представники ВДВС не надали на адресу суду жодної заяви, клопотання або відзиву на скаргу.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки сторони в судове засідання не зявились, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 15.12.2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу було видано виконавчий лист у справі № 216/3789/16-ц на виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, яке набрало законної сили 02.11.2017 року після його перегляду в суді апеляційної інстанції, про стягнення з ПАТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ - 40075815), юридична адреса: м. Київ, вул. Тверська, 5, МСП, 03680, на користь ОСОБА_2 67,43 грн. матеріальної та 500 грн. моральної шкоди.

23.01.2018 року ОСОБА_2 було направлено в адресу Печерського районного ВДВС м. Київ заяву з проханням відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року на підставі виконавчого листа, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу від 15.12.2017 року, та стягнути на його користь зі ПАТ «Українська залізниця» загальну суму грошових коштів у розмірі 567,43 грн., які перерахувати йому шляхом поштового переказу на його адресу: м. Кривий Ріг, вул. Дружня (колишня - Конєва), буд. 37 (а.с.3)

30.01.2018 року заступником начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 216/3789/16-ц, виданого 15.12.2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ПАТ «Українські залізниці» на користь ОСОБА_2 суму в розмірі 567, 44 грн. (а.с.4,5)

Неналежне виконання заступника начальника Печерського районного відділу ДВС м. Київ ОСОБА_3 своїх службових обов’язків, що призвело до неправомірної бездіяльності під час примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, змусило скаржника особисто поїхати до виконавчої служби у м. Київ, в зв’язку з чим він поніс витрати на дорогу та харчування у м. Кижєві, що підтверджується посадочними документами та фіскальним чеком (а.с.6,7).

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 06.02.2018 року виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як: верховенство права; законність; справедливості та неупередженості тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов*язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов*язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.452 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов*язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов*язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який повинна забезпечувати не тільки судова влада, а й інші державні органи з дотриманням належної правової процедури".

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту" ухваленої на 114-й сесії Комітету міністрів від 12 травня 2004 р. передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

Роль національних судів в організації судових проваджень полягає в тому, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя (Справа "Бочан проти України", Заява № 7577/02, Рішення від 3 травня 2007 року, п. 71).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Це означає, що у разі колізій між нормами цивільного законодавства України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод пріоритетному застосуванню підлягають саме норми Конвенції.

Проаналізувавши оскарження дій та бездіяльності заступника начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3 під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, суд приходить до переконання, що вказані у скарзі ОСОБА_2 факти, знайшли своє підтвердження у суді, а тому скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 353, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", ст.ст. 447, 448, 452 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2, заінтересована особа - заступник начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3 на бездіяльність заступника начальника Печерського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3 під час виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року- задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Печерського районного відділу ДВС м. Київ ОСОБА_3 під час примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року по справі № 216/3789/16-ц, про стягнення з ПАТ «Українські залізниці» на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 567, 44 грн.

Зобов’язати заступника начальника Печерського районного відділу ДВС м. Київ ОСОБА_3І письмово повідомити ОСОБА_2 про строки виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2017 року, по справі № 216/3789/16-ц, про стягнення з ПАТ «Українські залізниці» на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 567, 44 грн., шляхом направлення повідомлення на його адресу: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дружня, буд. 37., рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення.

Стягнути з Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь ОСОБА_2, понесених ним витрат в розмірі 661,52 грн. (шістсот шістдесят одна гривня, 52 коп.)

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М. В. Бутенко