Ухвала суду № 81443538, 25.04.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4455/17

Провадження № 1-кп/496/84/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області в складі: головуючого - судді Буран В.М,

за участю: секретаря - Дигуляр А.С.,

прокурора - Богомолова Г.Ю.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5,

представників потерпілих - Крецуль І.О., Білянської К.А.,

захисників обвинуваченого - Дмітрієва Р.Б., Плачкова Ф. І., Мастюк К .П.

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

19.04.2019 року через канцелярію суду від прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Одеській УВП-21 УДПтС України в Одеській області строком на 60 днів, при цьому прокурор посилалася на обставини викладені у письмовому клопотанні.

Потерпілі та їх представники в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та зазначив, що він від суду не переховувався, а також вказав, що він хворіє і в Одеському УВП-21 УДПтС України в Одеській області не можуть надати йому медичної допомоги.

Захисники обвинуваченого у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора та зазначили, що їм прокурор вищевказане клопотання не надсилав, а також вказали, що прокурором порушений порядок надання клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки клопотання прокурор повинен подати за п`ять днів до судового засідання. Захисник Дмітрієв Р.Б. також просив залишити це питання відкритим до 02.05.2019 року, так як він хоче підготуватись до нього письмово.

Прокурор оголосив відомості щодо направлення клопотання захиснику Плачкову Ф.І . на його офіційну адвокатську адресу з офіційного сайту.

Головуючий зазначив, що не вбачає порушення прав сторони захисту, оскільки обвинувачений заздалегідь отримав копію клопотання про продовження строку тримання під вартою через адміністрацію ОСІ, а захиснику Плачкову Ф.І. було надіслано копію на офіційну електрону адресу. Заслухавши думку прокурора, потерпілих, а також їх представників, обвинуваченого та його захисників, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження та надані докази, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

А також суд приймає до уваги прецедентне право Конвенції щодо чотирьох базових прийнятних підстав для відмови у звільненні особи з під варти. Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Так, ст. 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи

Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - спливає 05.05.2019 р., а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, також суд приймає до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_8 , його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, а також звертає увагу на те, що в силу ст. 89 КК України являється не судимим, також суд враховує тяжкість інкримінованого йому злочину, останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі, а також скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння, що призвело до загибелі чотирьох осіб, суд приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, а також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, враховує те, що він у судовому засіданні ще не був допитаний, вину визнав частково, а також з метою уникнення ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинить інше кримінальне правопорушення.

Щодо посилання захисників та обвинуваченого на порушення норм ст. 199 КПК України, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Також суд в черговий раз роз`яснює обвинуваченому та його захисникам, що жодного порушення в розумінні ст.ст. 184, 199 КПК України, не було, оскільки суд здійснює розгляд клопотань про продовження строку тримання під вартою або про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`ягкий запобіжний захід згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, відповідно до якої, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тобто, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання щодо доцільності тримання обвинуваченого під вартою.

Суд звертає також увагу на лист начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Одеській області №209 від 19.12.2018 року про стан здоров`я ОСОБА_8 , який наданий на запит захисника Дмітрієва Р .Б., де утримується обвинувачений ОСОБА_12 , в якому зазначено лише про те, які встановлені діагнози відносно обвинуваченого та не зазначено про неможливість обвинуваченого утримуватись в умовах слідчого ізолятора. Консультації проводяться з залученням фахівців, у зв`язку із чим відсутні достатні підстави для зміни раніше застосованого до нього запобіжного заходу.

Таким чином твердження обвинуваченого про не задовільний стан його здоров`я та необхідність його лікування тільки в медичних закладах за межами установи Одеського УВП-21 УДПтС України в Одеській області об`єктивно нічим не підтверджується, а надання рекомендованого дієтичного харчування та симптоматичного лікування, можливо в умовах Одеської УВП-21.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Приймаючи до уваги те, що на теперішній час судовий розгляд даного кримінального провадження триває, ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, не зникли, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, оскільки його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою. Наявність у обвинуваченого місця постійного проживання жодним чином не свідчить про можливість запобігти заявленим ризикам.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 25 квітня 2019 року по 23 червня 2019 року, включно.

Утримання обвинуваченого проводити в ОСІ.

Повний текст оголошено 26 квітня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Буран В.М.