Ухвала суду № 81440107, 18.04.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/2672/19

Номер провадження 2/235/1107/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 квітня 2019 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Першої Покровської державної нотаріальної контори, Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права власності в порядку спадкування та зняття арешту із спадкової нерухомості, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду пред’явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено такі вимоги:

- зняти арешт з житлового будинку, розташованого за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Мічуріна, буд. 46, належний на праві приватної власності ОСОБА_3, яка померла 22 серпня 2017 року шляхом скасування постанови державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 10.10.2017 року ОСОБА_4 по виконавчому провадженню № 54808046;

- визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 на домоволодіння (житловий будинок з надвірними спорудами та побудовами), розташоване за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Мічуріна, 46;

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 29 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 6532 про стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» грошових коштів у розмірі 105 568,86 гривень.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановлюю, що позовна заява подана з порушенням ст. 175 ЦПК України.

І. Згідно п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, однією з заявлених вимог ОСОБА_1 є визнання за ним права власності на житловий будинок № 46 по вул. Мічуріна в м. Покровськ Донецької області за правилами спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 22.08.2017 року. В обґрунтування таких вимог зазначено, що постановою державного нотаріуса Першої Покровської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 21.02.2019 року відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на вищевказане нерухоме майно. Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії вмотивовано тим, що на спадкове майно у вигляді вказаного спірного домоволодіння накладено арешт на підставі постанови Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, при цьому здійснено посилання на п.п. 4.17 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5. З позову вбачається висловлювання незгоди з постановою державного нотаріуса, а саме, на думку ОСОБА_1, нотаріусом допущено помилкове застосування правових норм, оскільки вірним було б прийняття рішення на підставі п.п. 4.16 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Серед іншого, в позовній заяві ОСОБА_1 посилається на ст. 50 Закону України «Про нотаріат», норми Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, а саме що справи щодо скарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку цивільного позовного провадження як справ про право. Такий зміст позовних вимог в певній мірі суперечить обраному способу захисту прав. Так, в прохальній частині позову ОСОБА_1 не заявлено жодної з таких вимог: визнання дій нотаріусу Першої покровської державної нотаріальної контори неправомірними (незаконними) / скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.02.2019 року / зобов’язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину. Суддя звертає увагу, що у кожній цивільній справі є дві сторони – позивач та відповідач. Відповідач - це особа, яка вступає у процес або притягується судом до участі у справі за вказівкою і вимогою позивача за порушення, невизнання або оспорення його прав. При цьому слід зазначити, що порушення прав позивача з боку відповідача - це лише припущення позивача, яке проходить всебічну перевірку судом під час розгляду справи. Виходячи із загальних засад діючого цивільного процесуального законодавства, позов у матеріальному змісті - це вимога до суду, яка стосується тих претензій, які пред'являються до особи, яка порушує або оспорює права позивача. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 визначаючи відповідачем – Першу покровську державну нотаріальну контору – не заявляє жодних самостійних вимог до цією юридичної особи.

Суддя звертає увагу, що відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається в порядку встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Тобто, після відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії наявне право подачі до суду позову про цивільний спір, при цьому коло відповідачів в такій категорії справ є відмінним від проваджень про оскарження постанови нотаріуса. Згідно ст. 9 Закону України «Про нотаріат» - нотаріус не може мати спільних інтересів з особами, які звернулися до нього за вчиненням нотаріальної дії. В категорії справ про визнання права власності на спадщину в судовому порядку відповідачами мають бути спадкоємці, а у разі їх відсутності чи неприйняття ними спадщини - є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічне стосується позовної заяви ОСОБА_1 в частині заявлення вимог про зняття арешту з житлового будинку № 46 по вул. Мічуріна в м. Покровськ Донецької області, накладеного постановою державного виконавця Покровського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області в рамках ВП № 54808046. Так, правовим обґрунтуванням вимоги позивач зазначає ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту). Одночасно позивач фактично оспорює бездіяльність державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, а саме в порушення ч. 1, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» при закінченні виконавчого провадження № 54808046 не прийнято рішення про зняття арешту з майна (коштів). Разом з тим, в прохальній частині позову дії державного виконавця / постанова про закінчення виконавчого провадження не оскаржуються.

З огляду на вказане, позивачу необхідно форму та зміст позовної заяви викласти в редакції з дотриманням п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

ІІ. Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (підтверджено паспортом громадянина України), тобто на день звернення до суду (15.04.2019 року) досяг повних п’ятнадцяти років. У відповідності із вимогами ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років (ч. 1 ст. 34 ЦК України). Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 47 ЦПК України).

Суддя звертає увагу, що коло відносин, у яких фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років особисто бере участь закріплено в ст. 32 ЦК України. Право та здатність фізичної особи даної вікової категорії з неповною цивільною дієздатністю особисто (самостійно) здійснювати цивільні процесуальні права в спірних відносинах (згідно заявлених позовних вимог) – діючим законодавством не передбачено.

З урахуванням вказаного – необхідно зазначити в суб’єктному складі законного представника, який діє в інтересах неповнолітнього позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ІІІ. Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги. Позовна заява ОСОБА_1 містить три основні позовні вимоги: 1) визнання права власності на спадкове майно (підстава – ст. ст. 392, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 49, 50 Закону України «Про нотаріат»), 2) зняття арешту (підстава - ст. 40, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»), 3) визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (підстава – ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»). Зі змісту позовної заяви не вбачається посилань, що вказані вимоги пов’язані між собою та підлягають доведення одними доказами. З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати відомості щодо доцільності розгляду зазначених вимог в одному провадженні. При цьому, ухвала в цій частині має рекомендаційний характер, та направлена на забезпечення можливості надати позивачу доводи, які можуть бути враховані у разі розгляду питання (до відкриття провадження) роз’єднання позовних вимог в порядку ч. 6 ст. 188 ЦПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В АЛ И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Першої Покровської державної нотаріальної контори, Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права власності в порядку спадкування та зняття арешту із спадкової нерухомості, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в 10-денний строк з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви (згідно мотивувальної частини ухвали).

Роз’яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ka.dn.court.gov.ua

Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя