Ухвала суду № 81440106, 23.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2218/19

Провадження 1-кс/201/1415/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – слідчого судді – Ткаченко Н.В.

за участю секретаря – Сидоренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу керівника ПП видавництва «Навчальна книга» ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 28.12.2016р. про закриття кримінального провадження №420160406000000829 від 21.09.2016р. та на бездіяльність прокурора Дніпровської місцевої прокуратури №2,

ВСТАНОВИВ:

Керівника ПП видавництва «Навчальна книга» ОСОБА_1 21.02.2019р. звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 28.12.2016р. про закриття кримінального провадження №420160406000000829 від 21.09.2016р. та на бездіяльність прокурора Дніпровської місцевої прокуратури №2. В обґрунтування скарги зазначила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні було проведено неповно та односторонньо, постанова про закриття кримінального провадження була винесена передчасно, без проведення необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у зв’язку з чим, відповідна постанова є передчасною та підлягає скасуванню. Просила скасувати вказану постанову, зобов’язати прокурора Дніпропетровської області внести до ЄРДР правдиві відомості, які містяться в заяві видавництва, визнати видавництво-заявника потерпілим.

Скарга перебувала в провадженні слідчого судді Трещова В.В.

На підставі розпорядження № 20 від 04.04.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 04.04.2019р. скарга передана в провадження слідчого судді Ткаченко Н.В. 05.04.2019р.

Розгляд скарги, який було призначено на 14.04.2019р., було відкладено у зв’язку з ненаданням суду з боку СВ Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області для огляду матеріалів кримінального провадження.

Керівник ПП видавництва «Навчальна книга» ОСОБА_1 23.04.2019р., в судове засідання не з’явилась про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, 28.02.2019р. надала суду заяву, у якій просила скаргу задовольнити та розглядати за її відсутності (а.с. № 42). У зв’язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі скаржника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.

Представник Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, Дніпровської місцевої прокуратури №2, прокуратури Дніпропетровської області в судові засідання, які призначались на 12.04.2019р. та 23.04.2019р. двічі не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили, матеріалів кримінального провадження №420160406000000829 для огляду не надали, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Розгляд скарги відбувався без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України та з урахуванням поданої заяви від 28.02.2019р. та неявки представника Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, Дніпровської місцевої прокуратури №2, прокуратури Дніпропетровської області.

Суд, дослідивши матеріали скарги, вважає, що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.

Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Постановою старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 28.12.2016р. кримінальне провадження № 420160406000000829 від 21.09.2016р. було закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону слідчим не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження від 28.12.2016р. не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Вирішуючи вимоги скарги, суд виходить з того, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).

Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов’язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Матеріали кримінального провадження органом досудового розслідування надані не були, а відтак доводи скаржника щодо неповноти ведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не можуть бути спростовані у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що свідчить про необхідність задоволення поданої скарги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість даної скарги, а відтак про її часткове задоволення.

На підставі викладеного вище, постанова старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 28.12.2016р. кримінальне провадження № 420160406000000829 від 21.09.2016р. підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає, що строк для звернення зі скаргою до слідчого судді заявником не пропущено оскільки, як зазначається у скарзі ОСОБА_1 отримала вказану постанову 11.02.2019р., про що на супровідному листі є відповідна розписка та зважаючи на те, що матеріали кримінального провадження до суду не надані, що унеможливлює спростувати вказане.

Розглядаючи вимоги заявниці в частині зобов’язати прокурора Дніпропетровської області внести до ЄРДР правдиві відомості, які містяться в заяві видавництва, суд приходить до наступного висновку.

З витягу з ЄРДР Прокуратури Дніпропетровської області від 21.09.2016р. вбачається, що за заявою Керівника ПП видавництва «Навчальна книга» ОСОБА_1 вже внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420160406000000829 від 21.09.2016р. та розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, що свідчить про відсутність неправомірної бездіяльності уповноваженої особи Прокуратури Дніпропетровської області та предмету оскарження, отже, скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

При прийнятті такого рішення суд виходить з того, що згідно ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Слідчий та/або прокурор самостійно надають оцінку змісту поданої заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, його сутності та за наявності у викладених відомостях ознак, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вносять відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, які в подальшому можуть бути виключені, змінені, або доповнені, в тому числі й по факту вчинення інших правопорушень в разі їх виявлення.

Виключно до компетенції слідчого та/або прокурора входять повноваження щодо кримінально-правової кваліфікації кримінального правопорушення вчиненої дії або бездіяльності, короткого викладу обставин (згідно ст. 214 КПК України) і це є їх виключними (дискреційними) повноваженнями, тому у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити.

Що стосується вимог заявниці в частині визнання видавництво-заявника потерпілим, то суд вважає їх передчасними, оскільки такі вимоги можуть бути предметом розгляду в порядку ст. 303 КПК України виключно лише під час досудового розслідування, а відтак скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 91, 93, 94, ч. 4 ст.107, ст.ст.110, 303-307 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу керівника ПП видавництва «Навчальна книга» ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 28.12.2016р. про закриття кримінального провадження №420160406000000829 від 21.09.2016р. та на бездіяльність прокурора Дніпровської місцевої прокуратури №2 – задовольнити частково.

Постанову старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 28.12.2016р. про закриття кримінального провадження №420160406000000829 від 21.09.2016р. – скасувати.

В задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Ткаченко Н.В.