Ухвала суду № 81439432, 26.04.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1963/17

Провадження № 6/211/61/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

розглянувши в м. Кривому Розі подання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В:

державний виконавець Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу (паспорту). Посилається на те, що на виконанні у Довгинцівському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа 56433383 від 09.10.2017 року, про стягнення боргу на суму 105807,51 грн.

Належне боржнику нерухоме майно відсутнє, у добровільному порядку борг не сплачує, на виклик державного виконавця не з`являється.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 31.10.2018 року ОСОБА_2 має паспорт для виїзду за кордон, тому державний виконавець просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон без вилучення паспортного документу.

Представник відділу ДВС у судове засідання не з’явився.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали додані до подання, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Зі змісту ч. ч. 1, 3, 4 ст. 441 ЦПК України вбачається, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду і в’їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (надалі Закон).

Відповідно до ст. 6 ч. 1 п. 5 зазначеного Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

В той же час, відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов'язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

З аналізу цих правових норм вбачається, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України, та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухиленні від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов’язань.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» надано право державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду з таким поданням. Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та інші факти, обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді обмеження у праві виїзду не за сам факт невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа мала намір не виконувати належні до виконання зобов'язання в повному обсязі.

В матеріалах подання відсутні будь-які докази того, що боржник ухилявся від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, те, що він повідомлений про наявність виконавчого листа та його перебування на виконанні. Судом винесено заочне рішення ь, без участі відповідача, а тому у суду не має передбачених законом підстав для обмеження останнього у праві виїзду за межі України.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним поданням органи державної виконавчої служби повинні послатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник ухиляється від виконання зобов’язань.

Звертаючись до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надав суду доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу. Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, або боржник безпідставно та неодноразово не з'являвся на виклики державного виконавця. Його місце проживання взагалі не встановлено.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, на підставі ст. 33 Конституції України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», суд -

У Х В А Л И В:

у задоволенні подання державному виконавцю Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_3