Вирок № 81438818, 25.04.2019, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/373/19

Номер провадження1-кп/173/98/2019

В И Р О К

іменем України

25 квітня 2019 року Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

У складі: головуючого судді Бурхан С.М.

при секретарі Малоок Л.В.

за участю прокурора Галінського І.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12018040430001119 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, 08 липня 1984 року

народження, українця, громадянина України, уродженця

м. Дніпропетровськ, не працюючого, з середньою спеціальною

освітою, одруженого, маючого на утриманні п'ятьох

неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та

фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

123/3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, 18 жовтня 1979 року

народження, українця, громадянина України, уродженця

м. Дніпропетровськ, не працюючого, з середньою спеціальною

освітою, не одруженого, утриманців не маючого,

зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою:

м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 24. кв. 43, раніше судимого:

- 23.12.2015 року вироком Красногвардійського районного суду

м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 289, ч.1

ст.263, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнився

05.08.2016 за постановою Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області від 28.07.2016 за ст. 81 КК України,

умовно - достроково на невідбутий термін 1 рік,1 місяць, 11 днів,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, 04 жовтня 1982 року

народження, українця, громадянина України, уродженця

м. Дніпропетровськ, ІНФОРМАЦІЯ_2, не

одруженого, маючого па утриманні одну малолітню дитину,

офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України не

судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за

адресою; АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений, ОСОБА_1, знаходячись у м. Дніпро, у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час, надав свою згоду на вчинення таємного викрадення чужого майна - крадіжки кабельно-провідникової продукції належної ПАТ «Укртелеком» у групі за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яке вони спланували вчинити у нічний час 23 листопада 2018 року у м. Верхньодніпровську по вул. С. Яцковського, біля будинку № 24, та таким чином вступив у попередню змову з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розподіливши між собою ролі у скоєнні злочину.

Після чого ОСОБА_1, діючи у групі з співучасниками злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 23 листопада 2018 року близько 01.00 год. на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, прибули до м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області на вул. ОСОБА_5, де біля буд. № 24 виявили люк телефонної каналізації. Після чого ОСОБА_1, разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відчинили кришку люка, та виявили у середині каналізації «Кабельну мережу КР АТС 3-6 ГР 6,7,8 Р 1,4», яка прокладена від багатоповерхового будинку № 24 до буд. № 30 по вул. С. Яцковського. Переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2, згідно відведеної йому ролі у скоєнні злочину, спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про появу сторонніх осіб, забезпечуючи таким чином злочинні дії своїх співучасників злочину. У цей час ОСОБА_1, згідно відведеної йому ролі у скоєнні, злочину, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих мотивів, проник в середину каналізації кабельної мережі, де за допомогою раніше заготовленого загостреного предмету, перерізав шість кабелів марки ТПП 100x2x0,4, який належить Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком», після чого виліз із каналізації та разом із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 прослідували до перехрестя вул. ОСОБА_5 та вул. Театральної, де виявили ще один люк телефонної каналізації. Після, чого ОСОБА_1, разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відчинили кришку люка, та виявили у середині каналізації «Кабельну мережу КР АТС 3-6 ГР 6,7,8 Р 1,4». Переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2, згідно відведеної йому ролі у скоєнні злочину, продовжив спостереження за навколишньою обстановкою з метою попередження ОСОБА_1. В.О. та ОСОБА_3М, про появу сторонніх осіб. У цей час ОСОБА_1, згідно відведеної йому ролі у скоєнні злочину, діючи таємно, із корисливих мотивів, проник в середину каналізації кабельної мережі, де за допомогою раніше заготовленого загостреного предмету, перерізав шість кабелів марки ТПП 100x2x0,4, який належить Дніпропетровській філії ПАТ «Укртелеком», після чого виліз із каналізації.

У свою чергу ОСОБА_3, згідно відведеної йому ролі, приєднав до задньої частини автомобілю НОМЕР_2, кінці відрізаних кабелів із каналізації «Кабельної мережі КР АТС 3-6 ГР 6,7,8 Р 1,4» біля будинку № 24 по вул. С. Яцковського, з метою їх подальшого вилучення, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виконавши свої обумовлені злочинні обов'язки, сіли до салону вищезазначеного автомобілю. Після чого, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_3, з приєднаними до автомобілю кінцями кабелю марки ТПП 100x2x0,4 скерував автомобіль вперед по вулиці С. Яцковського та таким чином витягнув із каналізації «Кабельної мережі КР АТС 3-6 ГР 6,7,8 Р 1,4» шість відрізків вищезазначеного кабелю, загальною довжиною 344 м та маючи реальну змогу розпоряджатись ними, з викраденим майном співучасники злочину ОСОБА_1, ОСОБА_2, і ОСОБА_3 залишили місце скоєння злочину.

Таким чином, ОСОБА_1, діючи узгоджено у групі з співучасниками злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою осіб, таємно, з корисливих мотивів, викрали майно, яке належить Дніпровській філії ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 36 161 гривень 28 копійок.

Окрім того обвинувачений ОСОБА_3 19 листопада 2018 року, близько 03.00 год., маючи умисел на таємне викрадення майна ТОВ «Лайфселл», на автомобілі марки ВАЗ 2101, д.н, 314-39 АВ, прибув до м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області на вул. Тітова, 206, до будівлі у вигляді залізобетонної труби, у якій виявив отвір. Після чого, ОСОБА_3, проник у даний отвір та виявив у ньому зачинене на металеву решітку приміщення, у якому були розташовані металеві шафи із електричним обладнанням базової станції DN9122, яка належить ТОВ «Лайфселл». Переслідуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, повернувся до вищевказаного автомобілю, з якого дістав металеві кусачки та металеву монтировку, підійшов до зазначеної металевої решітки та шляхом перекусу металевих прутів решітки, пошкодив дану конструкцію та проник, у середину.

Знаходячись у середині даного сховища ОСОБА_3, за допомогою заздалегідь заготовленої металевої монтировки, шляхом зриву пошкодив замки металевої шафи, відчинив її дверцята, де вивив акумуляторні батареї марки «Coslight 6 – GFM – 100X/B-чайлд код» вартістю 3637 гривень 60 копійок за 1 шт. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 руками вилучив та по черзі переніс на зовні, через отвір у залізобетонній трубі акумуляторні батареї марки «Coslight 6 – GFM – 100X/B-чайлд код» у кількості 8 шт. та маючи реальну змогу розпоряджатись ними, з викраденим майном, на автомобілі НОМЕР_4, покинув місце скоєння злочину.

Таким чином, ОСОБА_3 таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, яке належить ТОВ «Лайфселл» на загальну суму 29100 гривень 80 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та суду пояснив, що дійсно вони втрьох приїхали в м. Верхньодніпровськ де скоїли крадіжку телефонних кабелів, а саме ОСОБА_2 прив’язував кабеля до автомобіля, ОСОБА_3 керував автомобілем, а він різав кабеля. У скоєному щиро кається.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину повністю та також сказав, що вони втрьох скоювали крадіжку телефонних кабелів в м. Верхньодніпровську та були затримані працівниками поліції. У скоєному щиро кається.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину повністю та суду пояснив що дійсно втрьох приїхали до м. Верхньодніпровська, він керував автомобілем та скоїли крадіжку телефонних кабелів, внаслідок чого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були затримані працівниками поліції, він зміг втекти, потім сам з’явився до відділку поліції. Також підтвердив факт викрадення ним акумуляторних батарей у кількості 8 штук, які належать ТОВ "Лайфсел" . У скоєному щиро кається.

Представник потерпілого ДФ «ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Претензій матеріального характеру до обвинувачених не має.

Представник потерпілого ТОВ «Лайфселл» ОСОБА_7 у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Претензій матеріального характеру до обвинувачених не має.

Не зважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 винними себе визнали повністю, суд вважає, що вина кожного окремо обвинуваченого у скоєнні злочину при обставинах указаних у мотивувальній частині вироку встановлена сукупністю належних та допустимих доказів досліджених та перевірених судом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що знаходячись на службі ними були затримані обвинувачені при скоєнні ними злочину, а саме викраденні телефонних кабелів. В автомобілі ВАЗ 2101 при огляді були виявлені скручені кабеля а також різний інструмент: щипці, кусачки. Двоє з них ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були затримані та доставлені у Верхньодніпровський відділ поліції. Одного затримати не вдалося.

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього від 23.11.2018 року встановлено, що в ході проведення даного огляду було оглянуто територію за адресою: м. Верхньодніпровськ вул. Базарна біля будинку № 41 де знаходився автомобіль НОМЕР_5, в якому під час огляду виявлено секатор, відрізки кабелю, сокиру, кусачки болторізи професійні та 6 мотків кабелю.

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього від 23.11.2018 року встановлено, що в ході проведення даного огляду було оглянуто люки каналізаційні за адресою м. Верхньодніпровськ, вул. С. Яцковського, в яких було виявлено кінці відрізаних кабелів телефонного та інтернет зв’язку, що належать ПАТ «Укртелеком».

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу огляду місця події від 23.11.2018 року встановлено, що в ході проведення даного огляду було оглянуто автомобіль марки ВАЗ 2101 червоного кольору, в якому на задньому сидіння було виявлено чотири акумуляторних батареї, що мають логотип компанії ТОВ «Лаайфселл».

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього від 23.11.2018 року встановлено, що в ході проведення даного огляду було оглянуто вишку мобільного зв’язку «Лайфселл» за адресою м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, 206, в якій було виявлено часткове пошкодження решітки, а саме демонтаж її механічним шляхом (перекушені частини арматури у верхній і нижній частинах решітки).

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2 та фототаблиці до нього від 24.11.2018 року встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_2 вказує на колодці з яких вони разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 викрали кабель.

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та фототаблиці до нього від 24.11.2018 року встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_1 вказує на люки з яких були викрадені кабелі.

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 та фототаблиці до нього від 29.11.2018 року встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_3 вказує на місце де він виявив та викрав акумулятори базової станції оператора «Лайфселл».

Із досліджених в судовому засіданні даних протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 та фототаблиці до нього від 04.12.2018 року встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_3 вказує на місце де стояв автомобіль у. м. Верхньодніпровську по вул. С. Яцковського, також вказує на люк у який проник його спільник та з яким у подальшому вони витягли відрізки кабелю.

Із досліджених в судовому засіданні даних висновку товарознавчої експертизи №174 від 30.11.2018 року встановлено, що потерпілому ДФ ПАТ «Укртелеком» спричинено матеріальний збиток на суму 36 161 ,28 гривень у цінах, діючих на момент скоєння злочину.

Із досліджених в судовому засіданні даних висновку товарознавчої експертизи №173 від 30.11.2018 року встановлено, що потерпілому ТОВ «Лайфселл» спричинено матеріальний збиток на суму 29 100,80 гривень у цінах, діючих на момент скоєння злочину.

При оцінці доказів, які були надані сторонами кримінального провадження, суд керується ч.2 ст.17 КПК України та критерієм доведення «поза розумним сумнівом «Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» та вважає, що докази надані стороною обвинувачення є належними та допустимими, а їх сукупність достатня для визнання вини обвинуваченого.

Так із пояснень свідка та обвинувачених встановлені обставини скоєного злочину та їх затримання.

Всі досліджені докази в судовому засіданні узгоджуються в цілому та вказують на винуватість обвинувачених в скоєнні даного злочину.

Таким чином, оскільки всі досліджені судом докази логічно взаємопов’язані, послідовно доповнюють один одного та не мають протиріч суд, оцінивши їх окремо та в сукупності, з точки зору достатності приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доказана в повному обсязі та дії обвинуваченого ОСОБА_1, вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням до сховища;

дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням до сховища.

Що стосується питання осудності обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд керується тим, що поведінка кожного окремо обвинуваченого в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення кожен обвинувачений надавав послідовно та змістовно, на обліку у лікаря психіатра не перебувають, а тому на думку суду обвинувачені є осудними особами. В той же час згідно висновку судово-психіатричного експерта від 31.01.2019 №26, ОСОБА_2 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв і в даний час виявляє хронічне психічне захворювання у формі біполярного афективного розладу, поточний епізод гіпоманії.

За своїм психічним станом в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, іспитований не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

В теперішній час іспитований також не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Таким чином, наявні у нього психічні розлади мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття рішень, передбачення наслідків своїх діянь, здатність регулювати свою поведінку. Тому в період інкримінованих йому дій він не міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до вимог ст.20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

На підставі усталеної судової практики - надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких сама і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст.20, ч. 2 ст.94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду. Тому слід вважати, що ця допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання: якщо воно пов'язане з позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов'язане, - на психіатричні заклади органів охорони здоров'я за місцем проживання засуджених.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч. 2 ст. 19 КК України) чи обмежено осудною (ч. 1 ст. 20 КК України) належить виключно до компетенції суду.

Вказане кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 504 КПК України, згідно якої досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що ОСОБА_2 слід визнати обмежено осудним та таким, що потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, тому необхідно застосувати відносно нього амбулаторне примусове лікування за місцем проживання.

Призначаючи покарання кожному обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості скоєного злочину, особи обвинувачених, обставини які пом’якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, характеризується посередньо, має п’ятьох неповнолітніх дітей, скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

До обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, характеризується посередньо, скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

До обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та скоєння злочину в стані обмеженої осудності.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України не судимий, характеризується посередньо, скоєні ним злочини відносяться до категорії тяжких злочинів.

До обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також запобігання скоєння нових злочинів як обвинуваченими так і іншими особами суд, з урахуванням обставин та тяжкості скоєного злочину, особи обвинувачених та участі кожного в скоєному злочині, встановлених судом обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі в той же час, суд приходить до висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням, а також відносно ОСОБА_2 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.

Що стосується питання обрання запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, суд виходить з того, що призначене кожному покарання не пов’язане з реальним позбавлення волі, стороною обвинувачення клопотання про обрання обвинуваченим запобіжного заходу не подавалось, а тому обрання обвинуваченим запобіжного заходу до набрання вирком законної сили вважає недоцільним.

Питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілим судом не обговорювалось, оскільки представники потерпілих ніяких претензій матеріального характеру до обвинувачених не заявили.

Витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити їм покарання:

ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, терміном на 2 (два) роки.

На підставі п. п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України суд зобов’язує ОСОБА_1:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід, відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирається. Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем його проживання.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, а саме у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням, терміном на 3 (три) роки.

На підставі п. п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України суд зобов’язує ОСОБА_2:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід, відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, не обирається. Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.

ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, терміном на 3 (три) роки.

На підставі п. п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України суд зобов’язує ОСОБА_3:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід, відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, не обирається.

Речові докази у кримінальному провадженні – один фрагмент арматури довжиною 160 см., діаметром 10 мм., який зварено з фрагментом арматури довжиною 45 см., відрізок кабелю з колодязю кабельної каналізації, який упакований в пакет № 2658366, відрізок кабелю , який упакований в пакет 3113055, кабель довжиною 344 м, автомобіль ВАЗ 2101 державний номерний знак 314-39АВ, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Верхньодніпровського ВП, після набрання вироком законної сили – повернути законним володільцям;

багаторізи професійні, секатор, упакований в спец.пакет 2284288, сокиру, упаковану в спец.пакет 3113050, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Верхньодніпровського ВП, після набрання вироком законної сили – знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Головуючий С.М.Бурхан