Рішення № 81433914, 23.04.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 рокуСправа № 912/3237/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Макаренко Т.В., суддів Кабакова В.Г. та Тимошевська В.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/3237/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод", 03057, м.Київ, вул. Желябова, 2-а,

до відповідача: Фермерського господарства "Колос", 26532, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Ємилівка,

про стягнення 701 352,03 грн

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, посвідчення адвоката №6386/10 видано 15.02.2018, ордер серія КС №428624 від 10.01.2019;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 21.12.2018, посвідчення адвоката №297 видано 06.08.2018, ордер серія КР №67208 від 26.12.2018.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" до Фермерського господарство "Колос" про стягнення неустойки у вигляді штрафу у розмірі 402 000,00 грн та неустойки у вигляді пені в розмірі 118 947,95 грн за неналежне виконання договору поставки від 21.08.2018 №21/08/2018-230Р, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №21/08/2018-230Р від 21.08.2018, в частині поставки товару.

Ухвалою від 17.12.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/3237/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 11.01.2019, встановив відповідачу та позивачу строк для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

10.01.2019 Фермерським господарством "Колос" подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, зазначаючи, що затримання поставки товару позивачу відбулося з наступних підстав:

- між сторонами не було досягнуто домовленостей щодо базису поставки та порядку оплати за транспортування товару;

- товар був поставлений в меншій кількості, ніж це передбачено Договором поставки з тих підстав, що позивач не здійснив своєчасного розрахунку за отримані партії товару.

10.01.2019 до господарського суду надійшло клопотання №73 від 10.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" про долучення доказів до матеріалів справи на підставі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

11.01.2019 господарським судом у підготовчому засіданні по розгляду справи №912/3237/19 оголошено перерву до 07.02.2019.

16.01.2019 до господарського суду надійшла заява №77 від 14.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" з процесуального питання на підставі ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просить вирішити справу №912/3237/18 за наявними матеріалами справи без врахування поданого відповідачем відзиву, зважаючи на ненадання відзиву на позовну заяву у строк, визначений у ст. 165 господарського процесуального кодексу України, без поважних причин.

05.02.2019 до господарського до господарського суду надійшло клопотання (друге) №82 від 30.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" про долучення доказів до матеріалів справи на підставі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

07.02.2019 від Фермерського господарства "Колос" надійшли заперечення № б/н від 07.02.2019 на заяву позивача з процесуальних питань, в яких відповідач вважає заяву про розгляд справи без відзиву на позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В підготовчому засіданні 07.02.2019 господарським судом оголошено перерву до 11.02.2019.

Відповідачем 11.02.2019 подано до господарського суду клопотання № б/н від 11.02.2019 продовжити строк підготовчого провадження у справі №912/3237/18 на 30 днів та відкласти підготовче засідання у даній справі, призначене на 11.02.2019, на інший день для надання можливості відповідачу надати до суду особисті письмові пояснення щодо обставин, які мали місце 26.11.2018.

Разом з цим, відповідачем подано клопотання № б/н від 11.02.2019 про колегіальний розгляд справи, у зв'язку з тим, що дана справа відноситься до категорії складних, а колегіальний розгляд справи є однією з гарантій повного, всебічного й об'єктивного розгляду справи, прийняття законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Ухвалою від 11.02.2019 господарський суд в задоволенні заяви №77 від 14.01.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" з процесуального питання в частині розгляду справи без врахування відзиву відповідача відмовив. В задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження у справі № 912/3237/18 на 30 днів відмовив. Задовольнив клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи № 912/3237/18. Продовжив розгляд справи №912/3237/18 колегіально у складі трьох суддів під головуванням судді Макаренко Т.В. Оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.02.2019.

11.02.2019 позивачем подано клопотання № б/н від 11.02.2019 про відкладення розгляду даної справи на іншу дату в межах строків, встановлених законодавством, а також не призначати справу на 22.02.2019, 15.02.2019 та 12.03.2019 у зв'язку із зайнятістю повноважного представника в інших справа на території України.

Ухвалою від 12.02.2019 колегією суддів у складі: головуючого судді - Макаренко Т.В., суддів Кабакової В.Г. та Тимошевської В.В. прийнято справу №912/3237/18 до свого провадження.

Ухвалою від 12.02.2019 господарський суд клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання від 11.02.2019 задовольнив. Відклав підготовче засідання у справі №912/3237/18 до 20.02.2019.

19.02.2019 до господарського суду відповідачем подано клопотання № б/н від 19.02.2019 про зменшення розміру неустойки, обґрунтоване тим, що заявлена до стягнення позивачем сума (520 947,95 грн) є надмірно високою та не відповідає самому змісту зобов'язання.

До господарського суду 20.02.2019 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" від 19.02.2019 № 90 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивачем збільшено розмір позовних вимог до Фермерського господарства "Колос" у справі № 912/3237/18 на 180 404,08 грн.

Вказана заява обґрунтована новим розрахунком суми пені за період з 20.11.2018 по 18.02.2019, з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 18%.

Також, 20.02.2019 позивачем подано клопотання №92 від 19.02.2019, в якому уповноважений представник позивача просить відкласти розгляд справи №912/3237/18 в підготовчому засіданні 20.02.2019 на іншу дату, у зв'язку з неможливістю прибуття адвоката ОСОБА_2 в таке засідання суду.

20.02.2019 до господарського суду надішли заперечення Фермерського господарства "Колос" № б/н від 19.02.2019 щодо поданих доказів позивача, а саме щодо наданого ОСОБА_3 від 26.11.2018 про проведення зустрічі з головою Фермерського господарства "Колос" ОСОБА_4 з метою досудового врегулювання спору по договору від 21.08.2018 №21/08/2018-230-Р.

Ухвалою від 20.02.2019 господарський суд клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання від 19.02.2019 залишив без розгляду. Прийняв заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог №90 від 19.02.2019. Оголосив перерву у підготовчому засіданні у справі №912/3237/18 до 20.03.2019. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

18.03.2019 відповідачем подано відзив № б/н від 17.03.2019 на позовну заяву в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.02.2019 за вих. № 90, який зокрема містить вимоги поновити ФГ "Колос" пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог та залишити без задоволення такі позовні вимоги.

Позивачем 20.03.2019 подано до господарського суду заперечення № 93 від 19.03.2019 проти поновлення строків на подання відзиву від 17.03.2019 з вимогами залучення їх до матеріалів справи, відмовити представнику відповідача у поновленні строків на подання відзиву від 17.03.2019, вирішити справу за наявними матеріалами справи без врахування поданого відповідачем відзиву від 17.03.2019, зважаючи на ненадання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений у статті 165 ГПК України, без поважних причин. За систематичне зловживання своїми процесуальними правами, що є неприпустимим і не допускається в силу статті 43 ГПК України, вжити до відповідача у справі заходи процесуального примусу у вигляді попередження, з приводу чого винести письмову ухвалу.

Ухвалою від 20.03.2019 господарський суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про продовження пропущеного строку для подання відзиву на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" про збільшення розміру позовних вимог № 90 від 19.02.2019. Відзив відповідача від 17.03.2019 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" про збільшення розміру позовних вимог № 90 від 19.02.2019 залишив без розгляду.

Присутні в підготовчому засіданні 20.03.2019 повноважні представники сторін наполягли на своїх позиціях та не заперечили про призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи викладене, ухвалою від 20.03.19 закрито підготовче провадження у справі № 912/3237/18. Справу № 912/3237/18 призначено до судового розгляду по суті на 01.04.2019 на 15:00 год.

Судове засідання, призначене на 01.04.19, не відбулось у зв'язку з тим, що суддя Макаренко Т.В., в провадженні якої перебуває дана справа з 29.03.19 по 05.04.19 включно була тимчасово непрацездатна.

Крім того, відповідного до наказу голови суду № 13 від 22.03.2019 в період з 07 по 12 квітня 2019 року суддя Макаренко Т.В. перебувала у відрядженні по підготовці суддів окружних господарських судів в Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України в м. Дніпро.

Після усунення обставин, внаслідок яких судовий розгляд даної справи не відбувся, господарський суд ухвалою від 15.04.19 судовий розгляд справи № 912/3237/19 призначив на 23.04.19 о 10:00 год.

У судовому засіданні 23.04.19 приймали участь представники обох сторін.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача заявлений позов не визнав, а у випадку, якщо суд вирішить його задовольнити, наполіг на необхідності зменшення розміру неустойки.

В процесі судового розгляду 23.04.19 суд задовольнив усне клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу до представника відповідача ОСОБА_3 та виніс протокольну ухвалу про застосування заходів процесуального примусу до представника відповідача ОСОБА_3 у вигляді попередження за порушення порядку під час судового засідання керуючись статтями 131, 132, 133, 199, ч. 3 ст. 200 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.18 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" ( далі - Покупець, позивач) та Фермерським господарством "Колос" ( далі - Постачальник, відповідач) укладено Договір поставки № 21/08/2018-230Р, згідно якого постачальник зобов'язується поставити сільськогосподарську продукцію ( далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених Договором в асортименті, кількості, та по цінам, визначеним цим пунктом, а саме: насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 120600 у кількості 100 т, за ціною 8 333,33 грн./т без ПДВ загальною вартістю 999 999,60 грн. з ПДВ.

Розділом 2 Договору визначено ціну товару, загальну суму договору та умови оплати.

Ціна товару, що постачається згідно з даним договором на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до складу покупця) становить 10 000,00 грн. за одну тонну з урахуванням ПДВ 20% (п. 2.1 Договору).

Загальна вартість Товару, що постачається згідно з даним договором, складає 999 999,60 +/- 10% грн. з урахуванням ПДВ (п. 2.2 Договору).

Покупець оплачує попередню оплату в розмірі 50% вартості всієї партії товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання Договору. Решта суми сплачується по кожній окремій партії товару в наступному порядку:

30% від вартості кожної окремої партії товару після навантаження Товару в автотранспорт та визначення фізичної ваги товару та перевірки якості товару сертифікованою лабораторією на Зерновому складі покупця - Миколаївська обл., Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Кобзаря, 1 (далі - Зерновий склад) та визначення кінцевої ціни товару на підставі реєстру на прийнятий товар, сплачується на другий день після прийняття такої партії товару зерновим складом покупця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, що вказаний в п. 9 цього Договору. Постачальник зобов'язаний при цьому надати рахунок - фактуру на всю кількість товару за допомогою факсимільного або електронного зв'язку за реквізитами Покупця, що вказані в п. 9 цього Договору, для оплати його покупцем (п. 2.3, п. 2.3.1 Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору покупець здійснює доплату до 100% вартості Товару у розмірі 20% кожної партії на нижченаведених умовах поставки протягом 2 (двох) банківських днів після реєстрації постачальником податкової накладної. Також, не пізніше наступного дня від дати передачі товару, постачальник зобов'язаний надати покупцеві наступнві документи:

-видаткову накладну, виписану в день поставки Товару;

-зареєстровану в ЄРПН електронну поаткову накладну у відповідності до вимог податкового законодавства.

Постачальник зобов'язується протягом 3 робочих днів з дня поставки Товару надати покупцеві оригінали видаткових накладних на товар на певну суму його вартості. Постачальник зобов'язаний надати покупцеві податкову накладну, складену відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України. У разі відмови з боку постачальника надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення та порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, Покупець залишає за собою право скористатися п. 201.10 Податкового кодексу України і подати до податкового органу відповідну скаргу на постачальника (п. 2.5 Договору).

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця (п. 2.6 Договору).

Розділом 4 Договору визначено строки та умови поставки.

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до складу покупця) згідно "Інкотермс" в редакції 2010 р. - Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Кобзаря, 1 (надалі - Пункти поставки). Норма завантаження Товару в автотранспорт регулюється Постачальником (п. 4.1 Договору).

Товар вважається поставленим постачальником та отриманим покупцем в момент передачі товару на складі покупця в обмін на довіреність покупця (п. 4.2 Договору).

Товар повинен бути поставлений покупцю в період з 29.08.18 по 20.09.18. Товар повинен поставлятись автомобільними партіями. Автотранспорт Постачальника повинен відповідати вимогам зернового складу покупця (п. 4.3 Договору).

Датою поставки товару вважається дата відмітки покупцем у товарно-транспортній накладній про прийом Товару у кількості та по якості (п. 4.4 Договору).

Право власності на товар від постачальника до покупця переходить з дати відмітки покупцем у товарно-транспортній накладній на товар (п. 4.5 Договору).

Пунктом 8.1 Договору визначено, що даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині взаєморозрахунків, до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками останніх.

27.08.18 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої пункти 1.1 та 2.2 Договору викладені у наступній редакції:

"п. 1.1. Постачальник зобов'язується поставити сільськогосподарську продукцію ( далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених Договором в асортименті, кількості, та по цінам, визначеним цим пунктом, а саме: насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 120600 у кількості 100 т, за ціною 8 333,33 грн./т без ПДВ та насіння соняшника, код УКТ ЗЕД 120600 у кількості 100 т, за ціною 8 416,67 грн./т без ПДВ загальною вартістю 2 010 000,00 грн. з ПДВ.

п. 2.2. Загальна вартість Товару, що постачається згідно з даним договором, складає 1 999 999,20 +/- 10% грн. з урахуванням ПДВ".

Пунктом 5 Додаткової угоди визначено, що вона складена українською мовою у двох примірниках, які мають рівну юридичну силу по одному примірнику для кожної із сторін, яка вступає в силу з моменту її підписання та є невід'ємною частиною Договору.

Додаткова угода підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками останніх.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов п. 2.3 Договору Покупцем перераховано Постачальнику 500 000,00 грн. 21.08.18 та 505 000,00 грн. 28.08.18, а усього 1 005 000,00 грн., тобто передоплату у розмірі 50%. Вказаний факт визнано обома сторонами.

Постачальник, як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за Договором поставки від 21.08.2018 №21/08/2018-230Р виконав частково, поставивши Покупцеві Товар у кількості 100,88 т на загальну суму 1 003 534,25 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1 від 03.10.18 на суму 137 922,00 грн., № 2 від 03.10.18 на суму 242 038,00 грн., № 3 від 22.10.18 на суму 270 680,11 грн., № 4 від 02.11.18 на суму 276 740,11 грн., № 5 від 03.11.18 на суму 76 154,03 грн.

Крім того, на виконання листа позивача від 29.11.18 за вих. № 29/11-2 відповідачем повернуто позивачеві 1 465,75 грн. залишку від суми здійсненої передоплати за Договором.

Вказані обставини також визнано представниками обох сторін.

Таким чином, станом на дату подання позову поставку 99,12 т насіння соняшнику в строки, визначені п. 4.3 Договору поставки від 21.08.2018 №21/08/2018-230Р, відповідачем не здійснено, що є порушенням з боку відповідача зобов'язання за договором щодо обсягів поставки товару.

Товар, який все ж таки було поставлено, у кількості 100,88 т, поставлено з порушенням строку, визначеного п. 4.3 Договору. Відповідно до вказаного пункту договору останнім днем поставки товару є 20.09.18, в той же час, як встановлено вище, товар поставлявся з 03.10.18 по 03.11.18.

Що стосується посилання відповідача на відсутність його вини у несвоєчасній поставці товару через прострочення кредитора, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частини 1, 4 статті 612 ЦК України визначають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч.2 ст. 613 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки від 21.08.2018 №21/08/2018-230Р поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до складу покупця) згідно "Інкотермс" в редакції 2010 р. - Миколаївська область, Кривоозерський район, смт. Криве Озеро, вул. Кобзаря, 1 (надалі - Пункти поставки). Норма завантаження Товару в автотранспорт регулюється Постачальником.

За змістом додаткової угоди № 1 від 27.08.18 сторони домовились внести зміни в Договір та викласти пункти 1.1, 2.2 в новій редакції. Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що всі інші умови договору залишаються незмінним і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання. Таким чином, зміни до п. 4.1 Договору та інших умов договору щодо порядку та умов поставки товару додатковою угодою не вносились.

Пункт 2.1 Договору, на який посилається відповідач, визначає ціну товару, а не умови його поставки. Факт погодження сторонами поставки товару на умовах, визначених п. 4.1 Договору підтверджується також діями відповідача, а саме фактом поставки ним частини товару автотранспортом ФГ "Колос" на зерновий склад покупця, що підтверджується, зокрема, відповідною товарно-транспортною накладною, наданою до матеріалів справи. Відтак, на переконання суду, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відмову позивача прийняти належне виконання, запропоноване боржником або не вчинення позивачем дій, передбачених договором для отримання товару від відповідача. Тобто, не доведено неможливість виконання свого обов'язку через прострочення кредитора.

У відповідності до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 5.3. Договору поставки №21/08/2018-230Р від 21.08.2018, у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, у випадку істотного (на строк понад 3 (три) робочих дні) порушення постачальником строку (терміну) поставки товару (партії товару), визначеного цим договором, та/або у випадку не поставки товару (партії товару); та/або у випадку відмови від поставки товару (партії товару), та/або у випадку поставки неякісного товару (партії товару), та/або у випадку неповної передачі постачальником документів, постачальник зобов'язується сплатити на користь покупця штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від загальної вартості (ціни) (з ПДВ) товару (партії товару), що визначається в Специфікаціях до Договору, а також покупець вправі застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення.

На підставі п. 5.3. Договору поставки №21/08/2018-230Р від 21.08.2018, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.09.18 по 18.02.19 (з врахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог), нараховану на суму заборгованості 2 010 000,00 грн. у загальній сумі 299 352,33 грн. та 20% штрафу від загальної ціни товару в розмірі 402 000,00 грн.

Відповідачем заперечено проти наведеного позивачем розрахунку пені та зазначено, що 28.12.18 Фермерським господарством "Колос" направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" повідомлення про відмову від договору поставки на підставі п. 8.2 Договору, відповідно до якого постачальник має право відмовитись від цього договору в односторонньому порядку в разі невнесення покупцем оплати за товар згідно умов, що вказані в п. 2.2. цього Договору, шляхом направлення на адресу Покупця відповідного письмового повідомлення. З моменту направлення такого повідомлення про відмову цей договір вважається розірваним.

В той же час, господарський суд враховує, що на виконання листа позивача від 29.11.18 за вих. № 29/11-2 відповідачем повернуто позивачеві 1 465,75 грн. залишку від суми здійсненої передоплати за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 364 від 06.12.18 на суму 1465,75 грн.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до п.5.4. Договору поставки №21/08/2018-230Р від 21.08.2018, у випадку не поставки, та/або часткової не поставки, та/або поставки неякісного товару постачальником та відмови, у зв'язку з цим, покупця від його приймання, покупець, який здійснив попередню (авансову) оплату такого товару, має право вимагати від постачальника повернення оплачених грошових коштів за непоставлений (частково непоставлений) товар (незалежно від сплати постачальником штрафу), а постачальник зобов'язаний на письмову вимогу покупця негайно (протягом двох банківських днів) повернути зазначені кошти.

На переконання господарського суду, звернувшись до відповідача із вимогою про повернення решти передоплати, покупець фактично відмовився від договору в односторонньому порядку. Відтак, правомірним періодом для нарахування пені є період з 21.09.18 по 29.11.18 (дату листа позивача від 29.11.18 за вих. № 29/11-2 із вимогою про повернення позивачем залишку попередньої оплати).

Перевіривши розрахунок розміру пені, з урахуванням вищевизначеного періоду, судом встановлено, що правомірним є нарахування пені за період з 21.09.18 по 29.11.18 на суму 2 010 000,00 грн., що складає 138 772,60 грн.

Таким чином, загальний розмір пені за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки №21/08/2018-230Р від 21.08.2018 за період з 21.09.18 по 29.11.18, який підлягає стягненню з відповідача, становить 138 772,60 грн.

Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 138 772,60 грн. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені господарський суд відмовляє.

Дослідивши умови нарахування позивачем штрафу суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 5.3. Договору поставки №21/08/2018-230Р від 21.08.2018, у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, у випадку істотного (на строк понад 3 (три) робочих дні) порушення постачальником строку (терміну) поставки товару (партії товару), визначеного цим договором, та/або у випадку не поставки товару (партії товару); та/або у випадку відмови від поставки товару (партії товару), та/або у випадку поставки неякісного товару (партії товару), та/або у випадку неповної передачі постачальником документів, постачальник зобов'язується сплатити на користь покупця штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від загальної вартості (ціни) (з ПДВ) товару (партії товару), що визначається в Специфікаціях до Договору, а також покупець вправі застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати товару до моменту усунення постачальником відповідного порушення.

На підставі п.5.4 Договору поставки №21/08/2018-230Р від 21.08.2018, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 20 % від отриманої суми грошей (передоплати), що становить 402 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення штрафу заявлені правомірно, обґрунтовані посиланням на відповідний пункт договору, розрахунок суми, що підлягає стягненню, здійснено математично вірно, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення штрафу у повному обсязі.

Позивачем заявлено клопотання від 19.02.19 про зменшення неустойки, зазначаючи, зокрема, що відповідач є представником малого бізнесу з валовим оборотом менше 3 млн. грн. за рік, предмет даного спору є дуже важливим для нього, оскільки в разі повного задоволення позовних вимог це може призвести до неплатоспроможності останнього, тому даний випадок для відповідача є винятковим.

Розглядаючи клопотання позивача про зменшення неустойки господарський суд виходить з наступного.

Визначені статтями 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Наявність обставин для зменшення штрафних санкцій повинна бути доведена належними та допустимими доказами саме відповідачем.

Посилання відповідача на ту обставину, що прострочення терміну поставки товару відбулось у зв’язку з наявністю прострочення з боку кредитора, як встановлено вище, не підтверджено матеріалами справи та не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої договором. Означені аргументи не є тими виключними обставинами, за яких суд може задовольнити подане клопотання.

В той же час, господарський суд враховує, що у даному випадку розмір неустойки, що підлягає стягненню, є надмірно великим.

Крім того, позивачем на надано до матеріалів справи доказів понесення суттєвих збитків в результаті порушення умов Договору поставки з боку відповідача.

З метою забезпечення дотримання принципів розумності та справедливості, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача від 19.02.19 та зменшити розмір неустойки, як такий, що є надмірно великим, на 20%.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.3) ч.4 ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення розміру неустойки на 20 відсотків.

Господарський суд враховує, що позивачем у позовній заяві заявлено до відшкодування витрати на правову допомогу та подано заяву від 22.04.19 про подання доказів про розмір судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати, встановивши позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат.

Разом, з тим, суд ввжає за можливе вирішити питання щодо стягнення судового збору в даному судовому рішенні та стягує судовий збір з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Колос" (26532, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Ємилівка, і.к. 13756082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (03057, м.Київ, вул. Желябова, 2-а, і.к. 38123796) 540 772,60 грн., з яких 321 600,00 грн. штрафу та 111 018, 88 грн. пені, а також судовий збір в сумі 8 111,59 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 26.04.2019 о 08:40 год, яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №325, про що повідомити учасників процесу.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат - до 25.04.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кривоозерський олійний завод" (03057, м. Київ, вул. Желябова, 2-а) та Фермерському господарству "Колос" (26532, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Ємилівка).

Повне рішення складено 26.04.19.

Головуючий суддя Т. В. Макаренко

Суддя В.Г. Кабакова

Суддя В.В.Тимошевська

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.