Рішення № 81433273, 11.04.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/134/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019 Справа № 908/2634/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/2634/18

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Морська, буд. 65/97, ідентифікаційний код 05541120)

про стягнення суми

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-163 від 30.08.2018, адвокат,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 01.11.2018, учасник правління.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж” про стягнення основного боргу в сумі 23988335,12 грн., пені в сумі 619880,80 грн., трьох процентів річних у сумі 168774,88 грн., інфляційних витрат у сумі 20358,29 грн. за договором № 6155/1718-ТЕ-13 постачання природного газу від 21.09.2017.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України.

ОСОБА_3 з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2018 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 11.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2634/18 за правилами загального провадження, присвоєно справі номер провадження 24/134/18. Підготовче судове засідання призначено на 21.01.2019. Ухвалою суду від 21.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2634/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 25.02.2019.

11.02.2019 від ПАТ “НАК “Нафтогаз України” надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що у зв'язку з частковою сплатою основного боргу відповідачем, здійснено оновлений розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат станом на 25.01.2019 на загальну суму 3 044 767,68 грн. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 3 044 767,68 грн., а саме: основний борг у розмірі 147 917,98 грн.; пеня у розмірі 1 660 262,90 грн.; 3% річних у розмірі 490 398,99 грн.; інфляційні втрати у розмірі 746 187,82 грн. та повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 326 288,72 грн. При цьому позивач посилався на порушення відповідачем договірних зобов’язань щодо своєчасної оплати відповідачем поставного позивачем природного газу.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відкладено підготовче засідання на 11.03.2019. В судовому засіданні 11.03.2019, за згодою сторін оголошено про початок розгляду справи по суті. Судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 11.04.2019 о 10 год. 30 хв., про що присутні представники сторін повідомлені під розписку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в позові в повному обсязі. У разі задоволення позову відповідач просить суд врахувати об’єктивні обставини, що зумовили прострочення виконання відповідачем зобов’язання, та зменшити розмір нарахованої пені на 80%.

Позивач надав відповідь на відзив, згідно якої зауважив, що відповідач мав можливість впливу на стан розрахунків шляхом перерахування коштів за придбаний природний газ зі свого поточного рахунку на спеціальний рахунок позивача, проте не використав дану можливість. Зауважив, що 3% річних та інфляційні втрати нараховуються в разі прострочення виконання грошових зобов’язань незалежно від вини боржника. Підстав для зменшення розміру пені позивач не вбачає та просить в задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив. В обґрунтування наданих заперечень посилається у т.ч. на правову позицію Верховного Суду.

В судовому засіданні 11.04.2019 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача підтримав остаточні зменшені позовні вимоги та заперечив проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені в повному обсязі. При цьому, представник позивача навів відповідні докази та факти та не заперечував проти сплати відповідачем 147 917 грн. 98 коп., але вказав на підтримання заяви про зменшення позовних вимог від 04.02.2019 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 044 767,68 грн., а саме: основний борг у розмірі 147 917,98 грн.; пеня у розмірі 1 660 262,90 грн.; 3% річних у розмірі 490 398,99 грн.; інфляційні втрати у розмірі 746 187,82 грн. станом на 25.01.2019 та вказав не необхідності повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 326 288,72 грн.

Крім того, позивач наголосив на зміну назви компанії на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що було враховано судом при прийнятті рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі. Підтримав клопотання про зменшення розміру пені на 80% у разі, якщо судом буде прийнято рішення про задоволення позову

По закінченні судового засідання судом в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.2017 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач (нове найменування - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») та приватним акціонерним товариством "Бердянське підприємство теплових мереж" (покупець, відповідач) укладено договір № 6155/1718-ТЕ-13 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов’язується поставити споживачеві у 2017 – 2018 роках природний газ, а споживач зобов’язується оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що природний газ, який постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У п. 2.1 договору погоджено обсяг природного газу, який продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року – до 25193 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями.

Кількість переданого природного газу визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором становить 5930,40 грн. з ПДВ.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п. 5.4 договору).

Умови оплати природного газу визначені в п. 6.1 договору.

У п. 12.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

В договір вносилися зміни додатковою угодою №1 від 15.01.2018.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом жовтня - грудня 2017 та з січня по березень 2018 року природний газ на загальну суму 112 643 559 грн. 50 коп. грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу:

від 31.10.2017 – на суму 3 569 762, 77грн.;

від 30.11.2017 – на суму 15 861 228, 42 грн.;

від 31.12.2017 – на суму 17 671 874, 42 грн.;

від 31.01.2018 – на суму 27 980 356, 64 грн.;

від 28.02.2018 – на суму 23 949 570, 50 грн.;

від 31.03.2018 – на суму 23 610 766, 75 грн.

За отриманий природний газ відповідач розрахувався несвоєчасно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, копіями банківських виписок, у т.ч. коштами з Державного бюджету та актом звіряння розрахунків від 30.09.2018.

Оскільки відповідач допустив прострочення з оплати природного газу і станом на день подання позову та розгляду справи в суді мав заборгованість, у т.ч. з основного боргу в сумі 147 917 грн. 98 коп., позивач нарахував пеню у розмірі 1 660 262,90 грн.; 3% річних у розмірі 490 398,99 грн.; інфляційні втрати у розмірі 746 187,82 грн. та пред’явив їх до стягнення в даній справі (згідно остаточних, зменшених позовних вимог, прийнятих до розгляду судом).

Стягнення з відповідача на користь позивача 3 044 767,68 грн., а саме: основний борг у розмірі 147 917,98 грн.; пеню у розмірі 1 660 262, 90 грн.; 3% річних у розмірі 490 398,99 грн.; інфляційні втрати у розмірі 746 187,82 грн. були предметом остаточних зменшених позовних вимог, які судом задоволені частково, з наступних підстав:

Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору постачання природного газу № 6155/1718-ТЕ-13 від 21.09.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем

виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

У пункті 11.3. договору Сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору:

1) усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у абзаці першому пункту 2.3, пунктах 11.4 та 11.5 цього договору;

2) сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором, крім випадків, зазначених у пунктах 2.3, 11.4 та 11.5 цього договору;

3) договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього Договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору;

4) будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію ззаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами:

не можуть бути використані для внесення змін до цього договору;

можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

Також сторони погодили додатковою угодою №1 від 15.01.2018 наступне:

2. Викласти абзац третій пункту 6.1 розділу 6 «Порядок та умови проведення рахунків» Договору в наступній редакції:

«Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим становою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256, не змінює строків та розрахунків за цим договором.».

3. Викласти пункт 8.2 та пункт 8.3 розділу 8 «Відповідальність сторін» Договору в наступній редакції:

« 8.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 № 256».

« 8.3. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 не звільняє споживача від обов'язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором.»

4. Викласти підпункт 4) пункту 11.3 розділу 11 «Інші умови» Договору в наступній реакції:

« 4) будь-які спільні протокольні рішення або надані споживачем будь-які документи щодо оформлених та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами: не можуть бути використані для внесення змін до цього договору; можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.»

5. Решта умов цього договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.».

Додаткова угода підписана з боку обох сторін та скріплена печатками товариств.

Суд перевірив відповідність зазначених позивачем відомостей та розрахунків щодо проведених оплат та встановив, що оплати здійсненні із простроченням, а сума боргу в розмірі 147 917 грн. 98 коп., сплачена на підставі Постанови КМУ від 04.03.2002 № 256 за природний газ 2018, дог. № 6155/1718-ЕУ-13 від 21.09.2017 платіжним дорученням № 21 від 25.01.2019 (том 2, а.с. 28), тобто після звернення позивача до суду із цим позовом та на час розгляду справи в суді.

Враховуючи сплату відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 147 917 грн. 98 коп. після звернення до суду із цим позовом та на час розгляду справи в суді, суд закриває провадження у справі за відсутності предмету спору, згідно п. 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач допустив прострочення оплати за природний газ протягом заявленого періоду.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ОСОБА_3 з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 № 256».

Розрахунок пені судом перевірено. Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1 660 262 грн. 90 коп. визнані судом обґрунтованими.

Заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 80% суд задовольнив частково та зменшив суму пені на 30%, до 1 162 184 грн. 03 коп., з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так ПрАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» є основним надавачем послуг з теплопостачання у м. Бердянськ.

Основним споживачем послуг є населення (близько 90% від загальної кількості), іншими споживачами є бюджетні установи та госпрозрахункові підприємства.

Наявність заборгованості населення перед відповідачем, недостатність фінансування бюджетних установ на оплату за теплову енергію, заборгованість бюджету з пільг та субсидій призводить до несвоєчасних розрахунків із позивачем.

Відповідач інших джерел погашення не має.

Пеню, яка стягується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" за несвоєчасне внесення споживачем за надані послуги з централізованого опалення не встановлена, а отже здійснювати нарахування штрафних санкцій населенню на основний борг за спожиті послуги відповідач не має можливості.

Враховуючи зазначені обставини, у відповідача постійно наростає заборгованість. При цьому відповідач згідно закону самостійно не має право припиняти надання послуг.

Таким чином, несвоєчасна сплата відповідачем заборгованості за газ викликана постійною недостатністю обігових коштів, внаслідок затримок в оплаті населенням, бюджетними організаціями та підприємствами, а також компенсацією з бюджету за пільгами та субсидіями перед відповідачем.

Тарифами на теплову енергію витрати на покриття штрафних та фінансових санкцій не передбачені.

Відповідач не є дотаційним підприємством і з бюджетів всіх рівнів фінансування на здійснення своєї господарської діяльності або покриття збитків не отримує.

Крім того відповідач є сезонним підприємством, надає послуги з централізованого опалення в період з жовтеня по квітень та працює в умовах дії постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 «Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу», згідної якої всі кошти, що надходять на спеціальні рахунки теплопостачальних підприємств підлягають обов'язковому розподілу у відсотковому відношенні на рахунки НАК «Нафтогаз України» та поточні рахунки відповідача. Розподіл відбувається автоматично уповноваженим банком на підставі реєстру затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Надходження від споживачів теплової енергії це єдиний дохід відповідача.

ОСОБА_3 балансів відповідача, кредиторська заборгованість відповідача та битки від провадження господарської діяльності зростають.

Як зазначає відповідач, головною причиною збитковості є те, що діючі тарифи не покривають фактичні витрати підприємства по наданню послуг з теплопостачання.

Відповідач забезпечує теплом як населення так і підприємства м. Бердянськ, в зв'язку з чим не може зупиняти свою діяльність, яка має важливе соціальне значення для мешканців міста.

Вищезазначені обставини зумовлені діяльністю підприємств теплопостачання та є виключними в даному випадку.

Застосування у повному розмірі пені до відповідача може привести до ускладнення фінансового становища підприємства.

При цьому, суд зауважує, що зобов’язання з оплати природного газу за договором постачання природного газу № 6155/1718-ТЕ-13 від 21.09.2017 покладаються саме на відповідача. Підписавши договір відповідач був обізнаний про існуючий порядок розрахунків.

В свою чергу, суд враховує і матеріальні інтереси позивача у справі, а отже, вважає за можливе зменшити розмір пені лише на 30%.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 162 184 грн. 03 коп. пені.

Також, за загальний період прострочення, позивач пред’явив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 490 398 грн. 99 коп. та 746 187 грн. 82 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та визнано вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 746 187 грн. 82 коп. законними та обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню у заявленій до стягнення сумі, а щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних - такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 490 386 грн. 83 коп., враховуючи, що позивачем безпідставно нараховано 12 грн. 16 коп. за прострочення сплати суми боргу в розмірі 147 917 грн. 98 коп. за один день - 25.01.2019, оскільки вказана сума заборгованості згідно платіжного доручення № 21 була сплачена саме в цей день – 25.01.2019.

Щодо доводів відповідача про порядок розрахунків, суд зазначає, що, в даному випадку, правові підстави для зміни погодженого сторонами порядку розрахунків за договором відсутні.

При розрахунку пені, остання не нараховувалась на суми оплат, проведених відповідно до постанови КМУ від 04.03.2002 № 256, а 3% річних та інфляційних втрат позивач визначив суми боргу, виходячи із фактично сплачених коштів на оплату газу на дату розрахунку.

До того ж, суми 3% річних та інфляційних втрат за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а мають на меті компенсацію втрат кредитора від знецінення грошових коштів за період прострочення їх оплати. Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Підстав для звільнення боржника від сплати 3% річних та інфляційних втрат або їх зменшення законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд позову в даній справі покладається на сторони, з урахуванням зменшення позовних вимог, закриття провадження у справі та пропорційно розміру задоволених вимог.

ОСОБА_3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню судовий збір в частині зменшення розміру позовних вимог та в частині закриття провадження у справі. ОСОБА_3 з п. 1 ч.1 ст. 7 вказаного Закону позивачу підлягає поверненню 326 288 грн. 72 коп. судового збору, а згідно п. 5 ч.1 ст. 7 вказаного Закону – 2 218 грн. 77 коп. – у зв’язку із закриттям провадження у справі щодо частини позовних вимог .

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, п. 2 ч.1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Закону України «По судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" про зменшення розміру пені задовольнити частково, зменшивши розмір пені до 30%.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Морська, буд. 65/97, ідентифікаційний код 05541120) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 1 162 184 (один мільйон сто шістдесят дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 03 коп. пені, 490 386 (чотириста дев’яносто тисяч триста вісімдесят шість) грн. 83 коп. 3% річних, 746 187 (сімсот сорок шість тисяч сто вісімдесят сім) грн. 82 коп. інфляційних втрат та 43 452 (сорок три тисячі чотириста п’ятдесят дві) грн. 56 коп. витрати зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 12 грн. 16 коп. 3% річних.

5. Припинити провадження у справі щодо стягнення 147 917 грн. 98 коп. основного боргу.

6. Повернути Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) з Державного бюджету України 326 288 (триста двадцять шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 72 коп. судового збору, сплаченого за подання позову платіжним дорученням № 6010092 від 15.11.2018 (на загальну суму 371 960, 24 грн.), у зв’язку із зменшенням розміру позовних вимог.

7. Повернути Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) з Державного бюджету України 2 218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) грн. 77 коп. судового збору, сплаченого за подання позову платіжним дорученням № 6010092 від 15.11.2018 (на загальну суму 371 960, 24 грн.), у зв’язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог.

8. Це рішення є підставою для повернення Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) з Державного бюджету України вищезазначених сум судового збору.

9. Оригінал платіжного доручення № 6010092 від 15.11.2018 (на загальну суму 371 960, 24 грн.) знаходиться в матеріалах господарської справи № 908/2634/18.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано (з урахуванням відрядження судді) 25.04.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян