Рішення № 81433165, 22.04.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/167/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Сидорчук О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 22 від 10.01.19,

посвідчення адвоката №000756 від 24.09.15;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (м.Малин Житомирської області)

до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради (м.Малин Житомирської області)

про стягнення 143458,35грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради 143458,35грн витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян в оплаті наданих послуг з управління будинками як плати за користування житлом за період з 01.03.2017 по 31.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що кошти у розмірі 143458,35грн були набуті позивачем відповідно до норм чинного законодавства, у зв'язку з наданням пільг окремим категоріям громадян в оплаті наданих послуг з управління будинками та не підлягали поверненню, а тому дії відповідача, щодо повернення ТОВ "Малин Енергоінвест" до державного бюджету виплачених протягом періоду з 01.03.2017 року по 31.10.2017 року коштів є протиправними та не відповідають нормам чинного законодавства.

Ухвалою від 22.02.19 господарський суд, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначив підготовче засідання.

01.04.19 на адресу суду від Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради надійшов відзив від 11.03.19 №798 на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами. (а.с.56-59).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.04.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 22.04.19 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, раніше, в адресованому господарському суду відзиві на позовну заяву від 11.03.19 просив розглядати справу за відсутності повноважного представника, за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.17 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (управитель, позивач) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Малин, вул.Барміна, 23 (замовник) в особі уповноваженого виконавчим органом міської ради ОСОБА_2 укладено договір №2 про надання послуг з управління будинком, за умовами якого управитель зобов’язався надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудами та об’єктами благоустрою, що розташовані на прибудинковій території (далі-об’єкт), які включають: утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, в тому числі:

- прибирання прибудинкової території;

- прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі;

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: теплопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, зливової каналізації;

- обслуговування димових та вентиляційних каналів; технічне обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності); прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами.

Поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі:

- поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного водопостачання, водовідведення та зливної каназізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків);

- поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності).

Пунктом 18 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.03.17 до 01.03.18. Якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про зміну умов, або закінчення строку його дії, то договір підлягає продовженню на тих же умовах на кожний наступний календарний рік.

Позивач зазначає, що з 01.03.17 по 31.12.17 щомісячно формував та надавав до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради розрахунки витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг за надані населенню послуги з управління багатоквартирними будинками.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 16.04.2018 по 17.04.2018 Управлінням праці та соціального захисту населення проведено перевірку ТОВ "Малин Енергоінвест" щодо правильності поданих розрахунків витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян в сплаті наданих послуг, за результатами якої складено довідку (а.с.14-15), та надіслано позивачу лист-вимогу №822 від 18.04.2018 про повернення до державного бюджету 109798,71грн, отриманих ТОВ "Малин Енергоінвест" сум на відшкодування пільг за надані населенню послуги з управління багатоквартирними будинками за період з 01.03.2017 по 31.10.2017, а також про зняття з розрахунків невідшкодованих фактичних витрат за жовтень - грудень 2017 року в сумі 33 659,64грн (а.с.18).

Підставою для вимоги про повернення отриманих ТОВ "Малин Енергоінвест" коштів в сумі 109 798,71грн та нездійсненні подальших розрахунків в сумі 33 659,64грн (разом на суму 143458,35грн) відповідачем зазначено відсутність передбачених у Законі України "Про державний бюджет на 2017 рік" та у ст.102 Бюджетного кодексу України субвенцій на такі види послуг.

В подальшому, протягом 2018 року відповідач за одноособовим рішенням проводив зарахування сплачених коштів в сумі 143458,35грн, як оплату за надані послуги в 2018 році, повністю її стягнувши.

Таким чином, відповідач зарахувавши 143458,35грн як оплату за надані послуги за 2018 рік, фактично відмовив позивачу здійснювати розрахунки витрат на відшкодування витрат позивача, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян в оплаті наданих послуг за користування житлом, а саме послуг з управління будинками за період з 01.03.17 по 31.12.17 в загальній сумі 143458,35грн, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Житомирської області.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Предметом позову в даній справі є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на відшкодування пільг окремим категоріям громадян в оплаті наданих послуг з управління багатоквартирними будинками у розмірі 143458,35грн.

Підставами позову позивач зазначив обставини, відповідно до яких відповідачем не здійснено компенсацію витрат позивача на надання послуг з управління багатоквартирними будинками на пільговій основі за період з 01.03.17 по 31.12.17.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються, зокрема пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Зазначені пільги встановлені зокрема законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; "Про жертви нацистських переслідувань"; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; "Про охорону дитинства".

Відповідно до ст.87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.97 Бюджетного кодексу України).

Згідно із пп.б п.4 ст.89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад належать видатки, зокрема, на державні програми соціального захисту: за переліком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.95 №848 затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій, п.1 якого визначено (в редакції станом на 2007 рік), що це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, пунктом 2 вищевказаної Постанови встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, згідно п.3 Порядку №256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до ч.1 ст.102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пп.б) п.3 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення.

Положенням про Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, затвердженого рішенням Малинської міської ради №183 від 25.10.17 визначено, що основними завданнями управління в межах реалізації державної соціальної політики на території міста у сфері праці та соціального захисту населення, зокрема, є: забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення, дітей, внутрішньо переміщених осіб, підтримки сімей, у тому числі сімей з дітьми, багатодітних, молодих сімей; запобігання насильництву в сім'ї; забезпечення рівності прав чоловіків та жінок, протидії торгівлі людьми, виконання програм і заходів у цій сфері; призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсації та інших соціальних виплат, установлених законодавством України, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скріпленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та пільг з оплати житлово-комунальних послуг і зв'язку (а.с. а.с.27-32).

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради, яке відповідно є належним відповідачем у даній справі.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що в 2017 році на законодавчому рівні не було врегульовано питання відшкодування витрат, які несе підприємство при наданні послуг з у п р а в л і н н я б у д и н к о м, спорудою або групою будинків, так ст.102 Бюджетного кодексу України та Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено лише субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг населенню в 2017 році на оплату к в а р т и р н о ї п л а т и (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій). Таким чином, на думку відповідача, на законодавчому рівні не врегульовано питання відшкодування витрат, які несе підприємство при наданні послуг саме з управління будинком тощо.

Разом з цим, посилання відповідача на відсутність врегулювання на законодавчому рівні у 2017 році питання відшкодування витрат з надання послуг з управління будинком та неналежне бюджетне фінансування, суд вважає безпідставним, з огляду на таке.

Квартирною платою у розумінні ст.66 Житлового кодексу України є плата за користування житлом.

Частиною 1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Отже, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" не містить такого поняття (визначення) як квартирна плата або послуга за користування житлом, а відтак, вказані послуги є різновидом житлово-комунальних послуг, які поділяються на комунальні послуги, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, п о с л у г и з у п р а в л і н н я б у д и н к о м, спорудою або групою будинків, послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

При цьому суд зазначає, що відповідно до укладеного договору №2 від 13.02.17 про надання послуг з управління будинком позивач зобов'язаний не тільки здійснювати управління майном, а також і надавати послуги відповідно до узгодженого цим договором переліку, в тому числі, житлово-комунальні послуги відповідно до стандартів, нормативів, норм і правил.

Суд також приймає до уваги, що з 01.01.18 року були внесені заміни до ст.102 Бюджетного кодексу України, п.5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ №256 від 04.03.12, та доповнено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату включено також і управління багатоквартирним будинком.

Таким чином, на законодавчому рівні визнано, що послуга з управління будинком є різновидом послуги за користування житлом, тобто житлово-комунальної послуги, пільги на які встановлені спеціальним законодавством.

Частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що зобов'язання щодо виплати субсидій, допоміг, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини першої - четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011 N 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що "...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів)".

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Крім того, законодавством не встановлена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Отже, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Частиною 2 статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Тобто відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Право позивача на отримання компенсації вартості комунальних послуг, наданих ним пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" видатків на ці потреби не передбачав, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не з наведеного вище Закону, із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, комунальних послуг таким категоріям споживачів.

Крім того, в матеріалах справи містяться акти звіряння розрахунків (форма №3 - пільга) за надані населенню послуги, на які надаються пільги, підписані повноважними представниками ТОВ "Малин Енергоінвест" та головним розпорядником коштів місцевого бюджету Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради та з яких вбачається, що станом на 01.01.18 рахується кредиторська заборгованість за надані населенню послуги на які надаються пільги для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.19-21).

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.06 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

За таких обставин, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідач доказів відшкодування позивачу витрат пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян в оплаті наданих послуг з управління будинками як плати за користування житлом за період з 01.03.17 по 31.12.17 не надав, доводів позивача не спростував. Фактична сума понесених ТОВ "Малин Енергоінвест" витрат на надання пільг за період з 01.03.17 по 31.12.17 сторонами визнана та не оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради про стягнення 143458,35грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Малинської міської ради (11602, Житомирська область, м.Малин, вул.Чорновола, 38Б, ідентифікаційний код 33281305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (11603, Житомирська область, м.Малин, вул. Українських повстанців, 25А, ідентифікаційний код 37555721)

- 143458,35грн витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян в оплаті наданих послуг з управління будинками як плати за користування житлом за період з 01.03.17 по 31.12.17;

- 2151,87грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 26.04.19

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід)