Рішення № 81428653, 22.04.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/4048/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_5 комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4Г.) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_5 комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 05.06.2018 № 197 «Про погодження розташування тимчасової споруди».

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що під час розгляду її звернення та звернення ОСОБА_6 і прийнятті рішення щодо погодження розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності відповідачем було допущено ряд порушень, а рішення від 05.06.2018 № 197 є протиправним і спрямованим на надання ОСОБА_6 (далі – ОСОБА_6А.) безпідставної та незаконної переваги у розташуванні тимчасової споруди, що, у свою чергу, порушує законні права позивача.

Ухвалою суду від 22.01.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та останню призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 5-денний строк з дня отримання на електронну пошту останнім ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав, що ОСОБА_6 мала пріоритет у наданні дозволу на розміщення тимчасової споруди, оскільки на момент подання заяви фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 03.03.2018 Управлінням містобудування та архітектури міської ради вже було розглянуто звернення ОСОБА_6 з наданням їй письмової відповіді від 05.10.2017 про можливість розміщення тимчасової споруди по вул. Юрія Коптєва, 5 та необхідністю подання додаткової заяви щодо оформлення паспорта прив’язки тимчасової споруди.

Ухвалою суду від 18.02.2019, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 подано до суду письмові пояснення, у яких останній просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що ОСОБА_6 з листопада 2015 року зверталась до відповідача для вирішення питання щодо розташування тимчасової споруди по вул. Юрія Коптєва, 3-а в м. Прилуки, тобто раніше, ніж з аналогічним зверненням звернулася позивач. Також у поясненнях вказано, що оскільки вирішення питання ОСОБА_6 щодо надання дозволу на розміщення тимчасової споруди істотно затягувалось у часі внаслідок правової невизначеності щодо порядку такого надання, за відсутності комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, то ОСОБА_6 понесла істотні затрати на сплату податків та єдиного соціального внеску, а тому була вимушена припинити підприємницьку діяльність до отримання згоди на розміщення тимчасової споруди.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.03.2018 року фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 (далі – ФОП ОСОБА_4Г.) подано заяву міському голові м. Прилук ОСОБА_7 про надання дозволу на розташування тимчасової споруди (павільйон, розміром 6*5) для здійснення підприємницької діяльності по вул. Ю. Коптєва, 5, м. Прилуки. В заяві зазначено, що ділянка вказана на схемі, схема додається до заяви (а.с.10).

ОСОБА_5 комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 20.06.2018 № 013-14/2578 повідомлено позивача про неможливість вирішення порушеного у її заяві питання, оскільки пунктом 1 рішення ОСОБА_5 комітету Прилуцької міської ради від 05.06. 2018 №197 «Про погодження розташування тимчасової споруди» ОСОБА_6 надано дозвіл на розташування тимчасової споруди (торгового павільйону) для провадження підприємницької діяльності по вулиці Юрія Коптєва, поряд з торговим рядом павільйонів «Пасаж-2» (а.с. 12).

Судом також встановлено, що ОСОБА_6, на момент прийняття оскаржуваного рішення не була зареєстрована як фізична особа – підприємець у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вважаючи, що при розгляді звернення від 03.03.2018 ФОП ОСОБА_4 і громадянки ОСОБА_6 та при прийнятті рішення щодо погодження розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності відповідачем були допущені порушення, позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 05.06.2018 №197 «Про погодження розташування тимчасової споруди» з підстав, що оскаржуване рішення спрямоване на надання ОСОБА_6 безпідставної та незаконної переваги у розташуванні тимчасової споруди, чим порушено законні права позивача.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280/97-ВР, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно статті 30 Закону №280/97-ВР до компетенції виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі; видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених законом.

Частинами третьою та четвертою статті 28 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» ( в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі – Порядок № 244).

Пунктом 2.3. Порядку №244 встановлено, що до заяви про можливість розміщення тимчасової споруди додаються графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів тимчасової споруди з прив’язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_4 03.03.2018 року подано заяву міському голові м. Прилук ОСОБА_7 про надання дозволу розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності за адресою по вул. Ю. Коптєва, 5 (а.с.10). В заяві зазначено, що ділянка вказана на схемі, схема додається до заяви, проте матеріали справи не містять вказаної схеми.

У матеріалах справи наявна копія заяви від 29.09.2017, з якої випливає, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, зверталася з проханням до відповідача розглянути можливість надати їй місце для встановлення тимчасової споруди – павільйон, розміром 30 кв.м. за адресою: вул. Коптєва,3а (згідно схеми) (а.с.65).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що і ФОП ОСОБА_4, і третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, були подані заяви відповідачу з проханням надати дозвіл на розташування тимчасових споруд, але позивачем була подана така заява для розміщення тимчасової споруди за адресою: вул. Юрія Коптєва, 5, м. Прилуки, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 за адресою: вул. Юрія Коптєва, 3-а, м. Прилуки, тобто за різними адресами.

Рішенням ОСОБА_5 комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 05.06.2018 №197 «Про погодження розташування тимчасової споруди» вирішено погодити ОСОБА_6 розташування тимчасової споруди для впровадження підприємницької діяльності по вулиці Юрія Коптєва (торговий ряд павільйонів «Пасаж 2»), відповідно до схеми розташування тимчасової споруди (торгового павільйону) та погоджувальної частини на розташування тимчасової споруди для впровадження підприємницької діяльності (торгового павільйону) по вулиці Юрія Коптєва (торговий ряд павільйонів «Пасаж 2»). Також у вказаному рішенні зазначено, що Управління містобудування та архітектури міської ради має виготовити ОСОБА_6 паспорт прив’язки розташування тимчасової споруди для впровадження підприємницької діяльності (торгового павільйону) по вулиці Юрія Коптєва (торговий ряд павільйонів «Пасаж 2») (а.с. 64).

Із вищевказаного рішення випливає, що відповідач погодив розташування третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, тимчасової споруди відповідно до поданої нею заяви, в якій зазначено адресу розташування тимчасової споруди: вул. Юрія Коптєва, 3-а у м. Прилуки, а не за адресою: вул. Ю. Коптєва, 5, м. Прилуки, яку зазначила позивач у заяві від 03.03.2018.

Тобто рішенням відповідача, яке позивач просить визнати незаконним та скасувати, погоджено розташування тимчасової споруди ОСОБА_6 саме за адресою: вул. Юрія Коптєва, 3-а у м. Прилуки, при цьому оспорюваним рішенням не вирішувались питання відповідно до поданої ФОП ОСОБА_4 заяви від 03.03.2018.

За таких обставин судом не беруться до уваги твердження ФОП ОСОБА_4 про надання третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 переваг у вирішенні питання щодо надання дозволу на розміщення тимчасової споруди.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Отже, умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування є заінтересованість позивача.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, з огляду на вимоги статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України об’єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб’єктом владних повноважень. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб’єкта владних повноважень.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Це свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтерес, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Суд дійшов висновку, що позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов’язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу.

Суд вважає, що безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення, оскільки воно не спричинило негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

Такі висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 20.02.2019 по справі № 522/3665/17.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на заяву ОСОБА_4 від 12.07.2016 до відповідача про погодження місця розташування тимчасової споруди за адресою: м. Прилуки, вул. Ю. Коптєва, 3а, оскільки підставою даного позову була саме заява ФОП ОСОБА_4 від 03.03.2018 про погодження місця розташування тимчасової споруди за адресою: м. Прилуки, вул. Ю. Коптєва, 5.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач оспорюваним рішенням не порушив прав та інтересів позивача, оскільки вказаним рішенням не було спричинено негативного впливу на останнього та не завдано йому реальної шкоди.

З огляду на вищенаведене, позивач не є потерпілим у зв’язку з прийняттям відповідачем оспорюваного рішення.

При цьому суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення, оскільки підпунктом 1.4 Порядку №244 визначено термін замовника, це суб'єкт господарювання, який має намір розмістити тимчасову споруду на підставі паспорта прив'язки тимчасової споруди.

Водночас судом встановлено, що станом на момент винесення оскаржуваного рішення ОСОБА_6 не була зареєстрована як фізична особа – підприємець у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не була суб’єктом господарювання, а отже відповідач не мав підстав погодити останній розташування тимчасової споруди для впровадження підприємницької діяльності.

Проте встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржуваного рішення, відтак, висновки суду щодо протиправності оскаржуваного рішення не мають самостійного правового значення.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_5 комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення, слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_5 комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 25.04.2019.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_4, вул. 18 Вересня, 25/15, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_5 комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області, вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ – 04061814.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6, вул. Київська, 170/34, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2.

Суддя В.В. Падій