Рішення № 81428001, 17.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.001352

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року

зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

прокурора Куцика В.Б.

розглянувши у підготовчому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави до Мостиської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

25.03.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави до Мостиської міської ради Львівської області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Мостиської міської ради від 30.08.2018 № 3 «Про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади».

Ухвалою від 30.03.2019 суддя відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що п. 11 рішення Мостиської міської ради від 15.12.2017 № 4 «Про бюджет Мостиської об’єднаної територіальної громади на 2018 рік» визначено плату батьків за харчування дітей в дитячих дошкільних закладах та дошкільних відділеннях навчально-виховних комплексів в розмірі 60 відсотків вартості харчування в міській місцевості та 40 відсотків вартості харчування в сільській місцевості. В подальшому, п. 1 рішення Мостиської міської ради від 30.08.2018 № 3 «Про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади» вирішено встановити розмір батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади з 03.09.2018 в розмірі 100% від фактичної вартості харчування дитини в день. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважена ним особа: здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Однак Мостиська міська рада своїм рішенням від 30.08.2018 № 3 «Про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади» порушила вимоги вказаного закону.

Прокурор в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач подав до суду заяву від 08.04.2019 (вх. № 11758), у якій зазначає, що Мостиська міська рада визнає позов та просить справу розглядати без участі представника ради.

Відповідно до частини третьої статті 183 КАС України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи наведені норми, суд вважає за можливе розглянути справу та прийняти рішення в підготовчому засіданні.

Заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

15.12.2017 Мостиська міська рада прийняла рішення № 4 «Про бюджет Мостиської об’єднаної територіальної громади на 2018 рік», у п. 11 якого вказано:

«визначити плату батьків, або осіб які їх замінюють за харчування дітей в дитячих дошкільних закладах та дошкільних відділеннях навчально-виховних комплексів в розмірі 60 відсотків вартості харчування в міській місцевості та 40 відсотків вартості харчування в сільській місцевості;

від плати за харчування дітей в дитячих дошкільних закладах та дошкільних відділеннях навчально-виховних комплексів звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах, а також батьки дітей та особи, які їх замінюють, із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України ’’Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” . А також діти- сироти, діти позбавлені батьківського піклування, діти з інвалідністю, дітей працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків;

розмір плати за харчування дітей зменшується на 50 відсотків, у сім'ях яких троє і більше дітей та батьки яких брали участь в АТО».

30.08.2018 Мостиська міська рада прийняла рішення № 3 «Про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади» у п. 1 вирішено встановити розмір батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади з 03.09.2018 в розмірі 100% від фактичної вартості харчування дитини в день.

Вважаючи п. 1 рішення відповідача від 30.08.2018 № 3 «Про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади» протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 вказаного Кодексу.

Враховуючи те, що стороною у справі один і той же орган може бути або позивачем або відповідачем, то Мостиська міська рада в спірному випадку може бути виключно відповідачем по справі, а також те, що орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, у тому числі шляхом звернення до адміністративного суду з позовом відсутній, у зв’язку з чим виключно прокурор набуває статусу позивача та звертається на захист інтересів держави.

В спірному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації гарантованого державою права на здобуття дошкільної освіти усіма громадянами та доступність дошкільної освіти. Відповідно, порушено інтереси держави у соціальній та освітній галузі. Оскільки, відсутній орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України, звернутися до суду з позовом про визнання незаконним рішення міської ради, є підстави для звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 32 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм.

Пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей встановлено, що незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ (далі - Закон України «Про дошкільну освіту») держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей.

Згідно з частиною 2 статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних закладах дошкільної освіти покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки ОСОБА_1, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади дошкільної освіти, органи місцевого самоврядування, а також на керівників закладів дошкільної освіти.

Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному закладі дошкільної освіти у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважена ним особа: затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них; укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти; розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти; затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти; здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти; забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Городоцькою місцевою прокуратурою витребувано списки дітей, які відвідують дошкільні заклади, засновником яких є Мостиська міська рада та з’ясовано, що батьки дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_9, яка проживає в м. Львові відвідують ОЗ «Твіржанський ЗЗСО 1-ІІІ ступенів ЗДО Мостиської міської ради Львівської області», оплачують за харчування 100 відсоткову вартість харчування, оскільки проживають за межами Мостиської об’єднаної територіальної громади.

Окрім цього, батьки дітей, які відвідують Мостиський дошкільний навчальний заклад, засновником якого є Мостиська міська рада: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, проживаючих в ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, Москаль Акгеліни, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, які проживають у с. Завада; ОСОБА_26, яка проживає у с. Баличі; Гідаяглі Джаміля, який проживає у с. Волиця; ОСОБА_27, яка проживає у с. Крукеничі; ОСОБА_28, який проживає у с. Малнів; ОСОБА_29, яка проживає у с. Шегині також оплачують за харчування 100 відсоткову вартість харчування, відповідно до рішення Мостиської міської ради від 30.08.2018 № 3 «Про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади», оскільки проживають за межами Мостиської об’єднаної територіальної громади.

Таким чином, на підставі рішення від 30.08.2018 № 3 «Про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади» протиправно в порушення вимог Закону України «Про дошкільну освіту» та Закону України «Про освіту» у ОЗ «Твіржанський ЗЗСО 1-ІІІ ступенів ЗДО Мостиської міської ради Львівської області» та Мостиському дошкільному навчальному закладі стягується плата за харчування дітей, які проживають за межами Мостиської об’єднаної територіальної громади.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, примирення сторін проводиться в порядку, встановленому статями 189, 190 вказаного Кодексу (ч. 4 ст. 183 КАС України).

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 5 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, з'ясувавши, що визнання позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів яких-небудь осіб, приймає відмову від позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень застосованого судом законодавства України із врахування визнання відповідачем позову та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 142 частини 2 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п’ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до статті 132 частини 2 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 7 частини 3 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач при поданні позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.03.2019 № 474.

Враховуючи викладене, судовий збір в розмірі 960,50 грн підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-73, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 рішення Мостиської міської ради Львівської області від 30.08.2018 № 3 «Про встановлення розміру батьківської плати за харчування дітей у дошкільних закладах, що проживають за межами громади».

Повернути прокуратурі Львівської області місцезнаходження: 79000, м. Львів, проспект Шевченка, 17-19, ЄДРПОУ 02910031 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 19.03.2019 № 474 у сумі 960 (дев’ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене та підписане 25.04.2019.

Суддя А.Г. Гулик