
Справа № 1540/4267/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді: Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про визнання протиправною відмову в розгляді документів про призначення одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
визнати протокол № 36 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 травня 2016 року в частині відмови в розгляді документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та повернення їх на доопрацювання протиправним та скасувати його;
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, як інваліду 3 групи з 28 грудня 2015 року, інвалідність якого настала внаслідок травми (контузії), поранення та захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з врахуванням того, що відповідно до п. «б» ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з жовтня 1981 року по червень 1983 року позивач проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан, де приймав участь в бойових діях. У 1982 році, позивач, виконуючи обов'язки військової служби отримав осколкові поранення голови та контузію Рішенням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 11.09.2015 року (протокол № 3339) наявні у позивача травма (контузія), поранення та захворювання були пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Рішенням МСЕК від 28.12.2015 року (довідка 10ААВ № 790617) позивачу вперше була призначена 3 група інвалідності, у зв'язку із наявністю травми (контузії), поранення та захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Враховуючи, що позивач отримав інвалідність внаслідок травми, поранення, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі ст. ст. 16, 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей» та Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Позивач зазначає, що його заява про виплату ОГД разом з приєднаними документами, подана до Одеського ОВК, була скерована до Міністерства оборони України з клопотанням військового комісара про проведення позивачу виплати ОГД в сумі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності. Комісія МО України (протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 року № 36, розглянувши подані документи, прийняла рішення про повернення документів до Одеського обласного військового комісаріату без розгляду на доопрацювання. Висновок Комісії обґрунтовано тим, що в поданих матеріалах відсутні документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою № 975 від 25.12.2013 року. Позивач зазначає, що долучені ним до заяви документи, свідчать про причинний зв'язок отриманих поранень із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Таким чином, позивач вважає, що він подав всі необхідні документи, що передбачені п. 11 Порядку № 975. Позивач, також, зазначає, що Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, затвердженого чинним наказом МОУ № 530 від 14.08.2014 року, визначено, що документ про обставини поранення - копія акта про нещасний випадок подається лише у разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не повезена з виконанням обов'язків військової служби.
Ухвалою суду від 07.09.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.10.2018 року.
24.09.2018 року від представника третьої особи, Одеського обласного військового комісаріату, надійшли письмові пояснення на позовну заяву, з огляду на які, третя особа вважає позовні вимоги такими, що не належать до задоволення.
02.10.2018 року судом приєднано до матеріалів справи відзив на адміністративний позов, з огляду на який, Міністерство оборони України, вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними. Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 не було додержано вимоги п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року. Копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 08.09.2015 року № 1671/Ж та копія витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв від 11.09.2015 року № 3339, у яких містяться відомості про наявність у ОСОБА_1 рубців - не містять у своєму змісті відомостей щодо причини та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Представник відповідача, також, звертає увагу суду на те, що виходячи зі змісту висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 08.09.2015 року № 1671/Ж, обставини встановлені експертом були досліджені виключно на підставі слів ОСОБА_1 про те. що він отримав у 1982 році під час проходження служби в Афганістані внаслідок вибуху боєприпасів отримав осколкові поранення голови. З огляду на висновок експерта, експерт не зміг чітко встановити дату, час ті причину виникнення зазначених у висновків рубців, під час прийняття висновку не перевірено достовірність слів ОСОБА_1 Також, відповідач зазначає, що у п. 22 військового квитка, відсутні записи про отримання позивачем поранення чи контузії під час проходження військової служби.
Ухвалою суду від 12.11.2018 року адміністративний позов залишено без розгляду за клопотанням представника відповідача.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 року скасовано, справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
19.02.2019 року дана справа була передана судді Бжассо Н.В. для продовження розгляду. Ухвалою суду від 20.02.2019 року справа № 1540/4267/18 прийнята до провадження суддею Бжассо Н.В. та призначено підготовче засідання на 19.03.2019 року.
Ухвалою суд від 19.03.2019 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд замінив третю особу Одеський обласний військовий комісаріат на Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
21.03.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який за змістом відповідає змісту первинного відзиву.
Ухвалою суду від 04.04.2019 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.04.2019 року о 16 год. 20 хвл.
27.03.2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
04.04.2019 року від представника відповідача надійшла заяву з приводу того, що він не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
Третя особа до судового засідання не з'явилася, належним чином та своєчасно повідомлялася про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
У період з 1981 по 1983 роки ОСОБА_1 проходив строкову військову службу, що підтверджується відомостями з військового квитка НОМЕР_2 від 05.05.1981 року.
Згідно з висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 08.09.2015 року № 1671/Ж відносно ОСОБА_1, описані рубці у зовнішнього лівого ока, на спинці носа в верхній третині, на шкірі верхньої губи справа з переходом на червону кайму є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені у зазначений строк, тобто у 1982 році. Висновок складений зі слів позивача за таких обставин: «у 1982 році під час проходження служби в Афганістані внаслідок вибуху боєприпаси отримав осколкові поранення голови.»
Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 11.09.2015 року № 3339, мінно-вибухова травма, осколкові поранення голови, рядового у запасі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наслідком яких стали ЗЧМТ (контузія головного мозку) та рубці: біля зовнішнього кута лівого ока, розмірами 1,4х1,1 см, на спинці носа в верхній третині, розмірами 1,3х0,3 см та на шкірі верхньої губи справа з переходом на червону кайму губ, розмірами 1,4х0,3 см, що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 1671/Ж від 08.09.2015 року «Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи», та які у подальшому призвели до розвитку: «Стійких наслідків перенесеної ЗЧМТ (контузії головного мозку, 1982 року) у вигляді після травматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ (два) ст., прогресуючий перебіг з вираженим церебростенічним, вестибуло-атактичним синдромом, з двобічною пірамідною недостатністю, вегето-судинною дисфункцією, з лікворо-гіпертензивними кризами, стійкою цефалгією, мнестичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю, центральної вестибулярної дисфункції ІІІ ст.», що підтверджується медичними та військово-обліковими документами, - травма (контузія), поранення, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ від 28.12.2015 року, позивачу встановлена третя група інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
26.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Одеського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності (травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії). До заяви надано: копію довідки МСЕК серії 10ААВ від 28.12.2015 року № 790617, копію військового квитка, копію паспорта та ідентифікаційного номера, копію витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 11.09.2015 року № 3339, копію висновку суд.-мед. експертизи від 08.09.2015 року № 1671/Ж.
01.02.2016 року Одеський обласний військовий комісаріат звернувся до Міністерства оборони України із висновком № 640 про наявність у ОСОБА_1 права на отримання зазначеної грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 23.05.2016 року № 36, розглянувши подані комісаріатом документи щодо ОСОБА_1, комісія дійшла висновку про необхідність повернення вказаних документів на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.
Відповідно до ст. 41 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Частиною 2 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року (далі - Порядок № 975) визначає перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу.
Згідно з п. 11 Порядку № 975 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктом 19 Порядку № 975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
З огляду на наведені норми Порядку № 975, під час вирішення питання щодо призначення і виплати особі одноразової грошової допомоги уповноважений орган повинен встановити, що інвалідність військовослужбовця не пов'язана з вчиненням ним злочину або адміністративного правопорушення; вчиненням ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Суд зазначає, що висновок ЦВЛК з приводу того, що травма ОСОБА_1 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії ґрунтується на висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 1671/Ж від 08.09.2015 року, який у свою чергу складений на підставі особистих пояснень ОСОБА_1 без дослідження будь-яких інших доказів.
Суд наголошує, що за результатами дослідження експерт встановив, що описані рубці є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені у 1982 році. Жодних інших обставин висновком експерта не встановлено.
Згідно з військовим квитком ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 05.05.1981 року, відомості в п. 22 «Какие имеет ранения и контузии (дата и характер ранения (контузии)» відсутні, тоді як з огляду на пояснення позивача, травму він отримав у 1982 році, у період проходження строкової військової служби.
З приводу посилання позивача на п. 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 9 далі - Положення № 530) суд зазначає наступне.
Згідно з п. 4.5 Положення № 530, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок виплати допомоги).
Командир (начальник) військової частини, установи (організації), у якій проходив (проходить) службу військовослужбовець, зобов'язаний: роз'яснити права та пільги, установлені чинним законодавством для військовослужбовця (членів сім'ї загиблого військовослужбовця), у тому числі щодо права на виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; сприяти своєчасному оформленню документів, визначених Порядком виплати допомоги; забезпечити належний контроль за виплатою одноразової грошової допомоги.
Тобто, п. 4.5 Положення № 530 передбачає, що командир установи, в якій проходив службу військовослужбовець повинен сприяти оформленню документів, передбачених Порядком № 975.
Отже, вказаний нормативно-правовий акт передбачає необхідність дотримання норм Порядку № 975.
Відповідно до приписів п. 4.7 Положення № 530, у разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби.
Рішення ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця оформлюється свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, витягом з протоколу засідання ВЛК.
Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності.
На військовослужбовців строкової військової служби, стосовно яких винесена постанова ВЛК з формулюванням: "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби", командир військової частини подає документи на МСЕК тільки в тому разі, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) не пов'язане із вчиненням військовослужбовцем злочину чи адміністративного порушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України командир військової частини.
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
У разі настання інвалідності подаються такі документи:
висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13);
заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12);
копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності;
копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);
витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка);
копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації;
копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою);
копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Суд зазначає, що Положення № 530 визначає, що для отримання одноразової грошової допомоги у випадку отримання військовослужбовцем інвалідності через нещасний випадок, особа повинна надати копію акта, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. При цьому вказаний акт необхідно надавати у випадку, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Проте, на думку суду, норми положення № 530 в частині відсутності обов'язку надати акт про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, не виключає обов'язку позивача надати на розгляд військового комісаріату документи, що передбачені п. 11 Порядку № 975, яким чітко визначено, що до заяви повинен бути доданий документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Суд зазнає, що з наданих позивачем до заяви про виплату одноразової грошової допомоги документів, неможливо встановити обставини та умови, за яких позивач отримав травму, оскільки постанова ЦВКЛ містить лише опис травми, що отримав ОСОБА_1, ґрунтується на висновку експерта, який складений зі слів позивача, у військовому квитку відсутні дані щодо отримання позивачем у 1982 році поранення, а, отже, на думку суду, з метою недопущення порушення п. 19 Постанови № 975, відповідач правомірно повернув документи, що надані ОСОБА_1 до військового комісаріату на доопрацювання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 не належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 257, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про визнання протиправною відмову в розгляді документів про призначення одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНКПП НОМЕР_1).
Відповідач - Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-кт. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022).
Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Пироговська, б. 6, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ: 08402040).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 24.04.2019 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.
Судове рішення № 81427936, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 24.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1540/4267/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: