Рішення № 81427685, 25.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/939/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини А3519, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент фінансів Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до військової частини А3519 про визнання протиправною бездіяльності військової частини А3519 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року, зобов'язання військової частини А3519 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Протокольною ухвалою суду від 21.03.2019 року судом залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Позивач надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позов обґрунтований позивачем тим, що військовою частиною А3519, в порушення норм законодавства, відмовлено йому у нарахуванні та виплаті у період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року індексації грошового забезпечення, що є протиправною бездіяльністю відповідача, а тому військова частина має бути зобов'язана судом здійснити такі дії.

Представник відповідача надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. З відзиву на позовну заяву (аркуші справи 23-27) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів, відповідач діяв відповідно до роз'яснень директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо не здійснення нарахування індексації до окремого роз'яснення, тощо.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, пояснень щодо суті позову не надавав.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач проходив військову службу в командуванні Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А0456), на грошовому забезпеченні знаходився при військовій частині А3519.

Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №216 від 18.12.2017 року ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) (аркуш справи 10).

Наказом командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) №261 від 26.12.2017 року підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу (аркуш справи 11).

Проте, під час звільнення з військової служби у запас, позивачу не нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по грудень 2017 року.

З позовної заяви вбачається, що у зв'язку із не нарахуванням та невиплатою позивачу індексації грошового забезпечення, 06.02.2019 року він звернувся до командира військової частини А3519 із заявою щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (аркуш справи 8).

11.02.2019 року військова частина А3519 надіслала відповідь на заяву позивача №213, з якої вбачається, що відповідно до листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/1/2 від 04.01.2016 року у зв'язку із внесенням змін до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується до окремого розпорядження, а отже, за вказаний період, індексація грошового забезпечення не нараховувалася (аркуш справи 9).

Позивач не погодився з правомірністю дій відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення та звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 43 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст. 1, 1-2 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ст. 1, 2, 4, 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до п. 1-1, 4, 5, 6, 14 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

При цьому, в роз'ясненнях Мінсоцполітики № 10685/0/14-15/10 від 16.07.2015 року, № 252/10/136-16 від 09.06.2016 року, №220/5140 від 04.07.2017 року, № 48/0/66-17 від 08.08.2017 року зазначено, що проведення індексації грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто, у межах коштів передбачених на ці цілі (аркуші справи 28-31).

Суд звертає увагу на те, що нормами законодавства України передбачено проведення індексації, в тому числі, грошового забезпечення військовослужбовців та обмеження виконання цих норм законодавства не може відбуватися за телеграмами, роз'ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України, вказівками командирів військових частин, закладів та установ Міністерства оборони України, роз'яснень міністерств, тощо.

Відповідачем не доведено, що протягом 2016-2017 років ним були вжиті заходи для виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Судом встановлено, що військовою частиною А3519 не нарахована та виплачена ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року, що є порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.

При цьому, ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В п. 23, 26 рішення у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Оскільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства та відповідачем така індексація не нарахована та не виплачена, відмова відповідача у проведенні таких дій з підстав відсутності фінансових ресурсів бюджетів є протиправною бездіяльністю відповідача.

Таким чином, враховуючи допущення військовою частиною А3519 протиправної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (65017, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до військової частини А3519 (провул. Штабний, 1, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 26614490), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент фінансів Міністерства оборони України (проспект Повітрянофлотський, 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправною бездіяльності військової частини А3519 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року, зобов'язання військової частини А3519 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А 3519 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року.

Зобов'язати військову частину А 3519 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 26.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.