Рішення № 81427607, 24.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6212/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ" СЕРВІС"БУД" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Бутківський Олександр Миколайович про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та, уточнивши позовні вимоги, просить визнати протиправними та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 3-0607/2-10/10-49/0607/06/01 від 06.07.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-1906/3 від 19.06.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що директор ТОВ "РЕМ" СЕРВІС"БУД" не міг не допустити посадових осіб Департаменту на об'єкт будівництва за адресою АДРЕСА_1, оскільки йому не пред'являлись і не могли бути пред'явлені посвідчення та направлення на проведення перевірки. Позивачу не доведено до відома підстав проведення позапланового заходу, що є порушенням ч. 3 ст. 6 ЗУ «Основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також, перевірку проведено за відсутності керівника чи уповноваженої особи ТОВ "РЕМ" СЕРВІС"БУД", а в подальшому жодних постанов та приписів позивачем не отримувалось.

Представником відповідача Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що відмова у допуску працівників органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва є порушенням містобудівного законодавства, за вчинення якого передбачена відповідальність. Під час виїзду на об'єкт перевірки директор ТОВ "РЕМ" СЕРВІС"БУД" не допустив посадову особу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на об'єкт перевірки за адресою АДРЕСА_1 ,про що складено акт, а в подальшому протокол та припис, які направлялись на адресу позивача. Оскільки уповноважена особа ТОВ "РЕМ" СЕРВІС"БУД" не з'явилась на розгляд справи, постанову № 3-0607/2-10/10-49/0607/06/01 від 06.07.2018 року прийнято за відсутності ТОВ "РЕМ" СЕРВІС"БУД" та визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 55230,00 грн.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якому представник ТОВ "РЕМ" СЕРВІС"БУД" зазначає, що лише у випадку належного повідомлення суб'єкта містобудування про проведення перевірки є можливим забезпечення участі їх представника під час проведення перевірки, а також встановлення факту не допуску. Проте факт не допуску до проведення перевірки не знаходить свого належного підтвердження, оскільки посадові особи ТОВ "РЕМ" СЕРВІС"БУД" не були повідомлені про проведення перевірки, а під час її проведення не знаходились за адресою її проведення, службові посвідчення їх не пред'являлись, а відтак посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області не мали жодних перешкод. При цьому, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення ТОВ "РЕМ" СЕРВІС"БУД" за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ» СЕРВІС»БУД» про забезпечення позову від 29.11.2018 року (вхід. № 36836/18) у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено перше судове засідання.

06 лютого 2019 року винесено ухвалою про розгляд справи № 420/6212/18 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову по справі № 420/6212/18.

Ухвалою суду від 13 березня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято до провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ" СЕРВІС"БУД" про уточнення позовних вимог від 21.02.2019 року (вхід. № 6445/19).

Ухвалою суду від 02 квітня 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

19 березня 2018 року до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшов лист Бородянської селищної ради Київської області, в якому висловлено припущення, що замовником об'єкту - реконструкція магазину з добудовою за адресою: АДРЕСА_1 (замовник будівництва - фізична особа ОСОБА_3.) подано в декларації недостовірні дані (а.с. 125).

22 травня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ № 103П про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва реконструкція магазину в АДРЕСА_1 проектувальний - товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМ» СЕРВІС»БУД», генпідрядник товариство з обмеженою відповідальністю «Термо». Предмет перевірки - дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с. 126).

На підставі направлення про проведення позапланової перевірки № 36318/01 від 22.05.2018 року, головним інспектором будівельного нагляду Шома А.Г. здійснено вихід на перевірку за адресою: АДРЕСА_1, за результатом якого складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 14.06.2018 року, яким встановлено, що директор ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД», ОСОБА_5 не допустив посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на об'єкт будівництва за адресою АДРЕСА_1, реконструкція магазину (а.с. 127-129).

19 червня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду Шома А.Г. за результатами перевірки складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено порушення ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД» ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке передбачена п. 2 ч. 6 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», припис № С-1906/3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано усунути допущені порушення в термін до 03.07.2018 року (а.с. 130-131).

06 липня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винесено постанову № № 3-0607/2-10/10-49/0607/06/01, якою визнано ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 55230,00 грн. (а.с. 133).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Згідно п. 11, 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Таким чином, з системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що акти відмови у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути складені лише у разі надіслання, у визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. № 553 строк, повідомлення про проведення перевірки.

Разом з тим, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких доказів на підтвердження повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ» СЕРВІС»БУД» про проведення позапланової перевірки, підстав та строків її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка на об'єкті будівництва реконструкція магазину в АДРЕСА_1, проектувальник - товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМ» СЕРВІС»БУД», здійснено на підставі, зокрема, звернення Бородянської селищної ради від 15.03.2018 року за № 01-28-386 (а.с. 126-127).

Разом з тим, зі звернення Бородянської селищної ради від 15.03.2018 року за № 01-28-386 вбачається, що селищна рада висловлено припущення що замовником об'єкту - реконструкція магазину з добудовою за адресою: АДРЕСА_1 (замовник будівництва - фізична особа ОСОБА_3.) подано в декларації недостовірні дані (а.с.125).

Таким чином, звернення Бородянської селищної ради від 15.03.2018 року за № 01-28-386 не містить будь-яких даних щодо того, що реконструкція магазину з добудовою за адресою: АДРЕСА_1, здійснюється безпосередньо ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД».

Разом з тим, наказ про проведення перевірки від 22 травня 2018 року № 103П та направлення на проведення перевірки від 22.05.2018 року № 36318/01 видано на проведення позапланової перевірки на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 щодо ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД».

Проте, жодних доказів на підтвердження здійснення реконструкції магазину з добудовою за адресою: АДРЕСА_1, безпосередньо ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД» та яким чином Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області встановлено факт здійснення ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД» будівництва з вказаною адресою,відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 9, п. 12, п. 13 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час його здійснення, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, подавати свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.

Згідно із положеннями п. 17, п. 18, п. 19, п. 20, п. 21, п. 22 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол та припис про усунення порушень.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції і суб'єктом містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, якому надається копія акту та припис, в разі його винесення, а в разі незгоди з актом перевірки суб'єкт містобудування підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною акту.

В разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис, а в разі відмови від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Пунктами 13-14 Порядку № 533 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

При цьому, недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність прийнятого рішення контролюючого органу.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів пред'явлення та вручення службових посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки представнику ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД» в порядку, визначеному Порядком № 553.

Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області здійснювався вихід за адресою: АДРЕСА_1, з метою проведення перевірки, за наслідками якої, у зв'язку з не допуском головним інспектором будівельного нагляду Шома А.Г. за вищевказаною адресою, складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 14.06.2018 року.

Як вбачається з акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 14.06.2018 року, вказаний акт складено щодо не допуску посадових осіб на об'єкт будівництва за адресою АДРЕСА_1, реконструкція магазину, здійсненого директором ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД», ОСОБА_5 (а.с. 127-129).

Разом з тим, станом на дату проведення перевірки директором ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД», був ОСОБА_6 (а.с. 24).

При цьому, з акту про не допуск від 14.06.2018 року не вбачається, яким чином головним інспектором будівельного нагляду Шома А.Г. встановлена особа директора ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час перевірки посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області не діяли у спосіб, що передбачений законодавством України, та з урахуванням права особи на участь в проведенні перевірки.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, відповідно до п. п. 9, 10 якого про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Відповідно до п. 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995р. № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно з п. 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, судом з'ясовано, що відповідачем - Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, під час розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не з'ясовано фактичних обставин справи, не встановлено наявності вини суб'єкта містобудування, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження проведення позивачем робіт на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1, та не доведено належним чином, що ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД» у спірних відносинах мало статус або замовника, або проектувальника, або підрядника.

Таким чином, відповідачем, суб'єктом владних повноважень не доведено, у діях позивача складу правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому, постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-0607/2-10/10-49/0607/06/01 від 06.07.2018 року є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду Шома А.Г. за результатами перевірки припис № С-1906/3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано усунути допущені порушення в термін до 03.07.2018 року (а.с. 131).

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Разом з тим, належних та допустимих доказів на підтвердження того, реконструкція магазину за адресою АДРЕСА_1, здійснюються безпосередньо ТОВ «РЕМ» СЕРВІС»БУД», відповідачем суду не надано.

При цьому, вимоги в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-1906/3 від 19.06.2018 року не є чіткими, конкретними, та зрозумілими для виконання, що унеможливлює їх виконання.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку, що припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-1906/3 від 19.06.2018 року, також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3683,00 грн., відповідно до платіжних доручень № 149 від 27.11.2018 року та № 193 від 23.01.2019 року (а.с. 3, 190).

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ" СЕРВІС"БУД" слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3683,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, ч. 9 ст. 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ" СЕРВІС"БУД" (код ЄДРПОУ 34715693, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Академічна, 6) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (код ЄДРПОУ 37471912, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Бутківський Олександр Миколайович (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про визнання протиправними та скасування постанови та припису, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-1906/3 від 19.06.2018 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-0607/2-10/10-49/0607/06/01 від 06.07.2018 року

Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМ" СЕРВІС"БУД" судовий збір у розмірі 3683,00 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят три гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.