Рішення № 81427411, 16.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №442/1354/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області про визнання нечинним і скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області, в якому просить суд:

-визнати нечинним і скасувати рішення Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області від 11.02.2019 № 01-18/213/06;

-встановити відсутність компетенції відповідача на тлумачення поняття «догляд»;

-зобов’язати відповідача прийняти рішення про призначення щомісячної компенсаційної виплати позивачу у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 382 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян».

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що 24 січня 2019 року звернувся до управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області із заявою про призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, що досягла 80-річного віку (ОСОБА_2С.), згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян". Рішенням від 11.02.2019 № 01-18/213/06 позивачу відмовлено у призначенні компенсаційної виплати. Аргументуючи своє рішення, відповідач послався на визначення поняття "догляд вдома", яке міститься у Наказі Міністерства соціальної політики України № 537 від 03.09.2012. Позивач зауважує, що поняття «догляд» та «догляд вдома» не є тотожними, оскільки «догляд вдома» у відповідності до Наказу Міністерства соціальної політики України № 760 віл 13.11.2013 – це соціальна послуга, що надається визначеними нормативно-правовими актами суб’єктами під час робочого дня, тоді як Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 382 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» установлюються щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, що досягла 80-річного віку. Таким чином, позивач стверджує, що посадова особа відповідача вільно, на власний розсуд і в порушення чинного законодавств трактує норми матеріального права, перевищуючи службові повноваження. Крім цього, позивач зазначив, що 8 лютого 2019 року, під час його візиту до Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації, було виявлено відсутність його особової справи та акту про обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 від 06.02.2019, проведеного соціальним інспектором; посадовою особою відповідача було укладено акт від 08.02.2019 у неправомірний спосіб (без реального обстеження), що, на думку позивача, свідчить про порушення організаційно-розпорядчих обов’язків відповідача та наявність ознак адміністративного-службового правопорушення у діях відповідача.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (за вх.№ 13425 від 18.04.2019), де заперечуючи позовні вимог представник відповідача покликається на наступне. Зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів від 26 липня 1996 року № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян», яка втратила чинність 23.03.2019, не містить визначення поняття «догляд». Таке поняття міститься в акті тієї ж галузі права, а саме в Наказі Міністерства соціальної політики України № 537 від 03 вересня 2012 року «Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати», зокрема відповідно до п. 1 Переліку: догляд вдома - допомога в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо); навчання навичкам самообслуговування; допомога в забезпеченні технічними засобами реабілітації, навчання навичкам користування ними; психологічна підтримка; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів. Відповідач вважає, що таке визначення поняття «догляду» дає можливість визначити перелік заходів які зобов’язаний виконувати одержувач компенсаційної виплати за здійснення догляду за особою, яка досягла 80-річного віку, з метою захисту прав та законних інтересів останньої та неухильного дотримання принципу бюджетного законодавства — цільове використання коштів Державного бюджету. Представник відповідача зазначає, що обсяг виконуваних ОСОБА_1 дій щодо здійснення догляду за особою, яка досягла 80-річного віку встановлений в Актах обстеження матеріально побутових умов від 06.02.2019 (соціальний інспектор Управління соціального захисту населення Буської РДА), 06.02.2019 (Ожидівська сільська рада), 08.02.2019 (посадова особа Управління соціального захисту населення Буської РДА), з огляду на які відповідач робить висновок, що догляд здійснюється не в повній мірі, у зв’язку з чим підстав для призначення компенсаційної виплати немає.

Ухвалою суду від 27.03.2019 відкрито провадження справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

На підставі долучених до матеріалів доказів та письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 8 січня 2019 року звернувся до управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області із заявою про призначенні щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, що досягла 80-річного віку, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 рою № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян".

Як стверджує позивач, посадовою особою відповідача йому було відмовлено у прийнятті заяви в усній формі, покликаючись на відсутність у позивача довідки про проживання разом зі своєю бабусею, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає у Буському p-ні Львівської області, с. Ожидів, вул. Нова, 5 (особа, за якою позивач здійснює догляд).

Про вказані дії посадової особи відповідача і порушення посадової інструкції позивач повідомив на урядову гарячу лінію за номером телефону 1545, реєстраційний номер індекс СО-8935145 від 10.01.2019.

Листом за вих. № 01-86/136 від 24.01.2019 відповідач надав відповідь на дане звернення позивача, у якій зазначив, що механізм призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку (компенсації) регламентований постановою Кабінету Міністрів України № 832 від 26.07.1996 року «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян»; для призначення компенсації одержувачі подають заяву, форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 22.02.2012 № 96 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг».

10 січня 2019 року позивач звернувся до Міністерства соціальної політики України із запитом на отримання інформації, у якому просив надати перелік документів, необхідних для призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, яка досягла 80-річного віку; а також вказати, чи повинна непрацююча особа, що здійснює догляд, мешкати або бути зареєстрованою за однією адресою із особою, яку доглядає (особою, яка досягла 80-річного віку).

Листом від 18.01.2019 № 353/о/196-19/54 Міністерство соціальної політики України надало відповідь на запит, де вказано, зокрема, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян", якою установлюється щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, що досягла 80-річного віку, не визначено: поняття "догляд за особою", зміст відповідного догляду, перелік нормативно- правових документів, які необхідно застосовувати при визначенні таких понять, а також вичерпний перелік документів, які подаються при призначенні щомісячної компенсаційної виплати.

24 січня 2019 року позивач повторно звернувся до управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області із заявою про призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, що досягла 80-річного віку, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян".

Позивачем було подано заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 і додано всі необхідні документи.

Заява була прийнята відповідальною особою Управління та зареєстрована за № 189/2, на підтвердження чого позивач отримав відривний талон згідно Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України № 345 від 19.09.2006.

Рішенням Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області від 11.02.2019 № 01-18/213/06 позивачу відмовлено у призначенні компенсаційної виплати.

У вказаному рішенні викладені наступні обставини: 31 січня 2019 року управлінням було зроблено запит до Ожидівської сільської ради, щодо підтвердження факту догляду ОСОБА_1 за своєю бабусею ОСОБА_2 (16.12.1938 р.н.). 6 лютого 2019 року соціальним інспектором управління було проведено акт обстеження матеріально-побутових умов та факт догляду ОСОБА_1 за своєю бабусею. При обстеженні ОСОБА_1 був відсутній за даною адресою. Зі слів ОСОБА_2, її внук приїздить до неї два рази на місяць, привозить продукти. Соціальним інспектором було залишено повідомлення з’явитися до управління соціального захисту Буської РДА протягом трьох днів. 8 лютого 2019 року ОСОБА_1 з’явився до управління соціального захисту Буської РДА, де підтвердив, що з бабусею ОСОБА_2 не проживає, приїздить до неї не частіше одного разу на місяць. 8 лютого 2019 року в структурний підрозділ надійшов акт обстеження матеріально-побутових умов від Ожидівської сільської ради, в якому повідомлено, що внук ОСОБА_1 приїжджає до своєї бабусі один або два рази на місяць. Разом з нею не проживає, так як має свою сім’ю і проживає з нею в м.Дрогобич.

У рішенні вказано, допомога призначається відповідно до постанови КМУ № 832 від 26 липня 1996 року, яка не містить визначення догляду. Визначення поняття догляд міститься в наказі МСП №537 від 3.09.2012 року.

У підсумку оскаржуваного рішення зазначено, що оскільки догляд не здійснюється, відсутні підстави для призначення щомісячної компенсаційної виплати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, нормативно-правовими актами, якими встановлено право осіб на отримання компенсаційних виплат, є постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558, якою затверджено Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (далі – Постанова №558) та постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» (далі – Постанова №832).

При цьому, відповідно до Постанови №558, щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація) призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами) виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тоді як Постановою №832 встановлено щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку, у розмірі 480 тис.крб.

Таким чином, постановою КМУ №558 та постановою КМУ №832 встановлені різні види компенсаційних виплат, які відрізняються як колом осіб, які мають право на такі виплати так і розміром компенсаційних виплат.

У спірному випадку позивач, 24.01.2019 звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, що досягла 80-річного віку, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян", у зв'язку з чим суд вважає, що нормами саме цієї постанови слід керуватися у контексті спірних правовідносин, а посилання відповідача на Постанову №558 в оскаржуваному рішенні є безпідставним.

Разом з тим, з рішення відповідача про відмову у призначенні компенсаційної виплати позивачу вбачається, що таке прийнято на підставі актів обстежень матеріально-побутових умов проживання від 06.02.2019 (соціальний інспектор Управління соціального захисту населення Буської РДА), 06.02.2019 (Ожидівська сільська рада), 08.02.2019 (посадова особа Управління соціального захисту населення Буської РДА), в яких зазначено, що внук ОСОБА_1 разом з нею не проживає, приїзджає до своєї бабусі один або два рази на місяць.

Суд зауважує, що Постановою №832 не передбачено підстави відмови у призначенні компенсаційної виплати, зокрема проживання особи, що доглядає в іншому населеному пункті.

При цьому в жодному із вказаних актів не зафіксовано скарг ОСОБА_2, за якою здійснює догляд позивач, не наведено фактів не здійснення чи не належного здійснення такого догляду.

Таким чином твердження відповідача про те, що догляд здійснюється не в повній мірі, у зв’язку з чим підстав для призначення компенсаційної виплати позивачу немає – не знаходить належного обгрунтування правовими нормами, якими врегульовані спірні правовідносини.

З огляду на викладене, суд доходить переконання про протиправність рішення Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області від 11.02.2019 № 01-18/213/06 про відмову позивачу у призначенні щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за особою, що досягла 80-річного віку, а відтак таке підлягає скасуванню.

Водночас, з метою повного захисту порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов’язати відповідача прийняти рішення про призначення щомісячної компенсаційної виплати позивачу у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 382 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян».

Так, згідно з абз. 10 п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства, за приписами ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що критерії, встановлені ч.2 ст.2 КАС України, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Втім, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень правомірність своїх дій та рішень у контексті спірних правовідносин не доведено. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області від 11.02.2019 № 01-18/213/06.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області прийняти рішення про призначення щомісячної компенсаційної виплати позивачу у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 382 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 (82107, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.04.2019.

Суддя В.М. Сакалош