Рішення № 81427265, 25.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 року м.Київ № 320/1395/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вишгородського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області та просить суд:

визнати протиправною бездіяльність щодо перерахунку та стягнення недоплаченої пенсії відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11;

зобов’язати надати довідку про нарахування та суму заборгованості пенсії відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11;

зобов’язати здійснити перерахунок та виплатити пенсію відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11, з урахуванням виплачених з листопада 2011 року сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в листопаді 2018 року звернувся до Вишгородського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про поновлення виплати пенсії, встановленої постановою Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11, однак відповідач зазначив, що виплата пенсії здійснюється відповідно до норм чинного законодавства.

На думку позивача вказана відмова є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси.

Від відповідача 22.04.2019 через канцелярію суду надійшов відзив, відповідно до якого він не погоджується з обґрунтуваннями, викладеними в позовній заяві та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, що підтверджується посвідченням серії А № 170715, виданим 24.12.1992 Київською обласною державною адміністрацією.

Позивачу довічно призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № 263094 від 14.12.2004.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену йому відповідно до ст.ст. 39, 51 ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11 управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зобов’язане здійснити перерахунок та виплату позивачеві додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 29.10.2010, а також здійснити нарахування, перерахунок та стягнути перераховану доплату як непрацюючому пенсіонеру у розмірі двох мінімальних заробітних плат з 24.03.2011 відповідно до ст.ст. 39, 50, 51 ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.

Відповідач здійснив перерахунок та виплачував ОСОБА_1 пенсію до листопада 2011 року, у зв’язку з чим, позивач звернувся до Іванківського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою від 12.11.2018 про поновлення виплати пенсії відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11 та із проханням надати довідку про заборгованість з виплати пенсії.

Відповідач листом № 63/1-О1 від 13.11.2018 повідомив, що розмір пенсії, зазначений у постанові Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11 виплачений позивачеві в липні 2011 року у розмірі 7 156,03 грн.

Зазначив, що виплати, передбачені ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюються у порядку та розмірі, встановлених чинним законодавством.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 ОСОБА_2 України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії або додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 2, відповідно до ст. 51 ОСОБА_2 України 796-XII, визначається у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, 14.06.2011 Верховна Рада України прийняла Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі – Закон № 3491-VI), яким розділ VІІ Прикінцеві положення ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4 такого змісту: установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Положення п. 4 розділу VІІ ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2011 рік» визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011.

Відтак, ОСОБА_2 № 3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений ст. 51 ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання п. 7 ОСОБА_2 № 3491-VI, 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745, яка набрала чинності з 23.07.2011, п.п. 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що оскільки 23.07.2011 набрала чинності постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, положення ст. 51 ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають застосуванню лише до 23.07.2011, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення ОСОБА_2 № 2857-VI та постанови № 745.

У подальшому, п. 3 Прикінцевих положень ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 № 4282-VI (набрав чинності 01.01.2012) було встановлено, що у 2012 році норми і положення ст.ст. 20 - 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50 - 52 та 54 ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – Порядок).

Водночас, 01.01.2014 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII, прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями ОСОБА_2 № 796-ХІІ, передбачено не було.

ОСОБА_2 України від 31.07.2014 № 1622-VII «Про внесення змін до ОСОБА_2 України Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03.08.2014, розділ Прикінцеві положення ОСОБА_2 України від 16.01.2014 № 719-VII Про Державний бюджет України на 2014 рік доповнено п. 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст.ст. 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.

Відтак, тільки з 03.08.2014 ОСОБА_2 № 719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені ст.ст. 50 - 54 ОСОБА_2 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі № 285/4300/14-а та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 619/2262/17.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача визнати протиправною бездіяльність щодо перерахунку та стягнення недоплаченої пенсії відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11, зобов’язати надати довідку про нарахування та суму заборгованості пенсії та зобов’язати здійснити перерахунок та виплатити пенсію відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11, з урахуванням виплачених з листопада 2011 року сум.

Надаючи правову оцінку аргументам відповідача про пропуск позивачем строків звернення до суду за захистом відповідних прав, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У ч. 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Позивач звернувся до пенсійного органу у листопаді 2018 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 12 ОСОБА_2 України «Про оплату праці», а також на підставі аналізу положення ч. 1 ст. 122 КАС України в системному зв'язку з положенням ч. 2 ст. 46 ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17 та від 19.06.2018 у справі № 646/6250/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, відповідач будь-якого відзиву на позовну заяву або заперечення до суду не направив, у зв’язку з чим суд вважає за можливе вказати на ч. 4 ст. 159 КАС України, а саме згідно з даною нормою, неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72, 73, 77, 90, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вишгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо перерахунку та стягнення недоплаченої пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11.

Зобов’язати Вишгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області надати ОСОБА_1 довідку про нарахування та суму заборгованості пенсії відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11.

Зобов’язати Вишгородське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.05.2011 у справі № 2-а-4862/11, з урахуванням виплачених з листопада 2011 року сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.