Рішення № 81427140, 25.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2019 р. справа № 300/415/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Калуського об’єднаного міського військового комісаріату

про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також – позивач, ОСОБА_1В.), 25.02.2019, звернувся в суд із позовною заявою до Калуського об’єднаного міського військового комісаріату (надалі, також – відповідач, Калуський ОМВК) у якій просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні документів особової справи позивача на розгляд обласної призовної комісії для прийняття рішення про придатність чи непридатність ОСОБА_1 до військової служби та зобов’язати відповідача передати вказані документи на розгляд обласній призовній комісії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не передано документи особової справи позивача на розгляд обласної призовної комісії для прийняття і затвердження рішення про придатність чи непридатність до військової служби. На переконання ОСОБА_1 така відмова та бездіяльність Калуського об’єднаного міського військового комісаріату призвела до грубих порушень прав та інтересів позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2019, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 263 КАС України (а.с.1-3). Вказана ухвала отримана позивачем та відповідачем, що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 29, 30).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21.03.2019 (а.с.31-33). У відзиві №1/913 від 19.03.2019 відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, вказавши, що на підставі висновку лікаря-травматолога ВЛК Калуського ОМВК, Калуська районна призовна комісія (надалі, також – призовна комісія), 26.11.2018, прийняла рішення щодо позивача, зазначивши: «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», оформлене протоколом №27. Відповідач зазначає, що вищевказане рішення Калуської районної призовної комісії від 26.11.2018 доведене до відома позивача, а також повідомлено про необхідність представлення первинної виписки за 2015 рік історії хвороби про отриману травму та результатів подальшого лікування. У зв'язку із тим, що призовник зазначені документи не подав до Калуського ОМВК та військово-лікарської комісії Івано-Франківського збірного пункту, із лікувальних закладів відповіді також не отримано, Калуська районна призовна комісія 17.12.2018 прийняла рішення, зазначивши: «не з’явився на огляд обласною медичною комісією». Враховуючи ненадання вищевказаної виписки з історії хвороби, у відповідача немає можливості належно оформити матеріали особової справи позивача та передати на розгляд обласної призовної комісії для прийняття рішення.

Також, відповідачем на виконання ухвали про відкриття провадження у справі надано копію матеріалів особової справи ОСОБА_1 (а.с.47-71).

Позивач, 04.04.2019, подав до суду відповідь на відзив в якій вказав, що відсутність в матеріалах особової справи первинної виписки за 2015 рік історії хвороби про отриману травму та результатів подальшого лікування не спростовує факту наявності хвороби, на підставі якої позивач визнаний непридатним до військової служби.

На адресу суду, 15.04.2019, від відповідача надійшло заперечення за №1/1188 від 12.04.2019 (а.с.84-85), в якому останній не погоджується із викладеним у відповіді на відзив, додатково зазначає, що однією із підстав ненадання документів до призовної комісії області, є припинення її повноважень у зв’язку із закінчення осіннього 2018 року призову на строкову військову службу. Вказує, що оскільки позивач без поважних причин не прибув до військового комісаріату та не представив витребувані відповідачем документи не було правових підстав для представлення особової справи на розгляд обласної призовної комісії.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності заяви по суті справи, письмові докази, наявні в матеріалах даної адміністративної справи, встановив такі обставини.

Спільним розпорядженням Виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області за №91-р та Калуської районної державної адміністрації за №89 від 16.03.2018 «Про проведення призову громадян на строкову військову службу у 2018 році» (а.с.34-35) та змінами від 14.08.2018 (а.с.40), від 03.12.2018 (а.с.42) затверджено склад Калуської районної призовної комісії для проведення призову громадян на строкову військову службу до Збройних Сил України та інших військових формувань України в квітні-травні та жовтні-листопаді 2018 року та лікарської комісії, яка залучається до проведення медичного огляду призовників під час підготовки та проведення призову на строкову військом службу у 2018 році.

Створення, склад та порядок роботи військово-лікарської комісії (надалі, також - ВЛК) Калуського об’єднаного міського військового комісаріату визначено наказом військового комісара Калуського об’єднаного міського військового комісаріату від 21.12.2017 №205 «Про створення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії Калуського об’єднаного міського військового комісаріату на 2018 рік» (а.с.44).

ОСОБА_1, 01.09.2017, прийнятий на військовий облік призовників Калуського ОМВК у зв’язку із закінченням навчання із Івано-Франківського МВК (а.с.51) та скерований на ВЛК для проведення військово-лікарської експертизи.

Рішенням Калуської районної призовної комісії, протокол №27, від 25.05.2018 «визнаний таким, що не з’явився на призовну комісію. Матеріали направлено до слідчих органів» (а.с.67).

ОСОБА_1, 04.09.2018, прибув за викликом до Калуського ОМВК та скерований на ВЛК для проведення військово-лікарської експертизи. Пройшовши медичну комісію, визнаний ВЛК Калуського ОМВК придатним до строкової військової служби з обмеженнями за статтями 45г, 52г, 61г графи І Розкладу хвороб Положення (а.с.52).

За результатами проходження військово-лікарської експертизи військово-лікарською комісією Калуського ОМВК, рішенням Калуської районної призовної комісії від 07.11.2018, протокол №18, визнаний придатним до військової служби (а.с.68) та призначений для направлення на строкову військову службу.

Як зазначено у відзиві та не заперечувалося позивачем, 13.11.2018, ОСОБА_1 доставлено на обласний збірний пункт та оглянуто лікарями-спеціалістами військово-лікарської комісії Івано-Франківського обласного збірного пункту та залишено на обласному збірному пункті до 15.11.2018 для подальшої відправки на строкову військову службу. На обласному збірному пункті, 15.11.2018, ОСОБА_1 повторно контрольно оглянуто лікарями-спеціалістами військово-лікарської комісії Івано-Франківського обласного збірного пункту. Позивач через скарги на стан здоров’я (біль у правому колінному суглобі) отримав направлення із попереднім діагнозом: «Наслідки пошкодження медіального меніска правого колінного суглобу» в обласну клінічну лікарню. З 16.11.2018 по 21.11.2018 ОСОБА_1 обстежувався в обласній клінічній лікарні та пройшов магнітно-резонансну томографію (а.с.56). По завершенню проведення додаткового медичного обстеження, позивач отримав акт дослідження стану здоров’я №173 (а.с.55).

Таким чином, за результатами пройденої військово-лікарської експертизи та проведеним додатковим медичним обстеженням в обласній клінічній лікарні військово-лікарською комісією обласного збірного пункту, 22.11.2018, ОСОБА_1 повернутий із обласного збірного пункту за станом здоров’я. Направлений в Калуський ОМВК для повторного рішення після дообстеження в ОКЛ (а.с.53).

Позивач, 26.11.2018, прибув на військово-лікарську комісію Калуського ОМВК. На підставі акту дослідження стану здоров’я №173 та результатів магнітно-резонансної томографії, лікар-травматолог ВЛК Калуського ОМВК прийняв рішення: «не придатний до військової служби на підставі ст. 61 «в» графи І Розкладу хвороб» (а.с.54).

На підставі висновку лікаря-травматолога ВЛК Калуського ОМВК, Калуська районна призовна комісія 26.11.2018 прийняла рішення: «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», оформлене протоколом №27 (а.с.69).

Також, 31.07.2018, під час здійснення підготовчих заходів щодо проведення осіннього 2018 року призову громадян України на строкову військову службу, Калуський ОМВК подав запити у Комунальний заклад «Калуська центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області», Комунальний заклад «Районна лікарня Калуської районної ради» та Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги про надання диспансерних та амбулаторних карток на всіх громадян 1991-2000 років народження, а також списки осіб, які знаходяться на диспансерному обліку з приводу трахоми, туберкульозу, нервово-психічних, шкір венеричних та інших захворювань (а.с.71). Як зазначив відповідач, жодних медичних документів на призовника ОСОБА_1 не надходило.

У зв’язку з тим, що позивачем не подано до Калуського ОМВК та військово-лікарської комісії Івано-Франківського обласного збірного пункту первинної виписки за 2015 рік історії хвороби про отриману травму та результатів подальшого лікування, а також із лікувальних закладів відповідь також не отримано, Калуська районна призовна комісія, 17.12.2018, прийняла рішення: «не з’явився на огляд обласною медичною комісією» (а.с.70).

Не погоджуючись із бездіяльністю Калуського об’єднаного військового комісаріату у наданні документів особової справи ОСОБА_1, на розгляд обласної призовної комісії для прийняття рішення про придатність чи непридатність позивача до військової служби, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

У відповідності до приписів частин 1, 2 та 3 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на наведені норми КАС України, суд зазначає, що в межах позовних вимог даного адміністративного позову, суд досліджує правомірність ненадання відповідачем особової справи ОСОБА_1 на розгляд призовною комісією Івано-Франківської області для прийняття рішення про придатність чи непридатність позивача до військової служби. Доводи сторін щодо правомірності встановлення захворювання позивача, дій членів ВЛК Калуського ОМВК та призовної комісії для проведення призову громадян на строкову військову службу до Збройних Сил України та інших військових формувань України в квітні-травні та жовтні-листопаді 2018, при встановленні придатності чи непридатності позивача до військової служби, не входять до предмету доказування згідно із заявленими вимогами чи запереченнями у даній адміністративній справі, так як ніяким чином не підтверджують і не спростовують правомірність ненадання відповідачем особової справи ОСОБА_1 на розгляд призовної комісії Івано-Франківської області.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини (надалі, також - ЄСПЛ) у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, ЄСПЛ повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи осіб у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, в даній адміністративний справі, суд надає правову оцінку аргументам, доводам і доказам сторін, які стосуються предмета доказування.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховує, в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, приписи:

Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі, також – Закону №2232);

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (надалі, також – Положення №402);

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352 (надалі, також – Положення №352).

У спірних правовідносинах, суд застосовує такі норми матеріального права.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5, 6 статті 15 Закону №2232, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Призов громадян України на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин. Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами. Порядок організації підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України. Такий указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.

Згідно із приписами частин 1-5, 7 статті 17 Закону №2232, для проведення призову громадян України на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії у такому складі: голова комісії - заступник голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради); члени комісії: районний (міський) військовий комісар; заступник керівника районного (міського) органу управління освітою; заступник начальника районного (міського) органу Національної поліції; лікар, який організовує роботу медичного персоналу щодо медичного огляду призовників; психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста); представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім узгодженням з головою комісії; секретар комісії.

Персональний склад районної (міської) призовної комісії, графік засідань призовної комісії, порядок проведення та забезпечення заходів з організації призову громадян України на строкову військову службу затверджуються головою районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради).

На районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема: організація медичного огляду призовників та призов громадян України на строкову військову службу з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні; надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 17 цього Закону; звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку.

У разі втрати (зміни) підстав щодо надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу, передбачених цим Законом, призовна комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення.

Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.

На призовну комісію Автономної Республіки Крим, обласні та Київську міську призовні комісії покладаються, зокрема: керівництво діяльністю районних (міських) призовних комісій; організація медичного огляду громадян України, які визнані районними (міськими) комісіями з питань приписки або районними (міськими) призовними комісіями непридатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я, та громадян України, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду чи рішеннями районних (міських) комісій з питань приписки або районних (міських) призовних комісій, а також громадян, які призвані на строкову військову службу безпосередньо перед їх відправленням у військові частини; розгляд скарг громадян на рішення та дії районних (міських) призовних комісій.

Повноваження органів військового управління та обов'язки посадових осіб Збройних Сил з підготовки юнаків до військової служби, підготовки та проведення призову громадян на строкову військову службу, порядок призову громадян на строкову військову службу та відправлення їх до військових частин визначає Положення № 352.

Згідно з пунктом 60 Положення №352, на підставі директиви командувача (начальника) військами оперативного командування (територіального управління) та витягу з плану проведення призову обласні військові комісаріати розробляють план проведення призову в області окремо на кожен призов та вказівки районним військовим комісаріатам про порядок його реалізації. У плані проведення призову повинні зазначатися, в тому числі, терміни утворення і роботи обласної та районних призовних комісій, а також порядок їх роботи.

Пунктом 61 Положення №352 передбачено, що районний військовий комісаріат після одержання вказівок від обласного військового комісаріату і витягу з плану проведення призову громадян на строкову військову службу розробляє план проведення призову. Крім того, районні військові комісаріати зобов'язані, одержати від лікувально-профілактичних закладів медичні карти амбулаторного хворого з вкладками до них, витяги з історії хвороби, дані медичного огляду і диспансерного обстеження, що характеризують стан здоров'я призовників, а також списки осіб, які перебувають на диспансерному обліку з приводу нервово-психічних захворювань, туберкульозу, венеричних, інфекційних захворювань, трахоми, хронічних захворювань внутрішніх органів, кісток, м'язів, суглобів тощо.

Згідно з пунктом 69 Положення №352, медичний огляд призовників проводиться відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах лікарями: хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларингологом і стоматологом. У разі потреби для медичного огляду призовників залучаються лікарі інших спеціальностей.

Відповідно до пункту 73 Положення №352, для керівництва і контролю за діяльністю районної (міської) призовної комісії в Автономній Республіці Крим, області та м. Києві утворюються відповідно призовна комісія Автономної Республіки Крим, обласна та Київська міська призовна комісія. Персональний склад призовної комісії, порядок проведення та забезпечення роботи з організації призову затверджуються ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, головою обласної, Київської міської держадміністрації.

Пунктом 101 Положення №352 передбачено, що медичний огляд громадян, призваних на строкову військову службу, перед відправленням їх до військових частин, а також рентгенографічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки та щеплення тим, кому його не проведено. Особи, непридатні до військової служби за станом здоров'я, хворі, призвані з порушенням вимог Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", підлягають поверненню з обласного збірного пункту до районних військових комісаріатів, які їх направили. Прізвища призовників, повернутих до районних військових комісаріатів, заносяться до книги обліку призовників, яких повернуто з обласного збірного пункту. На кожного поверненого призовника головою обласної призовної комісії на ім'я районного військового комісара направляється службовий листок, у якому зазначається, з яких причин призовник підлягає поверненню. Цей службовий листок підшивається в особову справу призовника. Усіх призовників, повернених з обласного збірного пункту, районні військові комісари вдруге викликають на призовну комісію для вирішення питання про їх призов на строкову військову службу з урахуванням нових даних, одержаних з обласного збірного пункту.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я затверджено Положення №402.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.4 глави 2 розділу IІ Положення №402, військові комісаріати до початку приймання допризовників на військовий облік та призову запитують з поліклінік за місцем проживання допризовників - медичні картки амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України № 025) з вкладними листами до них (облікова форма МОЗ України № 025/о), медичні характеристики на допризовників від лікаря-педіатра дільничного, на призовників, яким більше 18 років, від лікаря дільничного, списки осіб призовного віку, які перебувають на диспансерному обліку у психіатра, нарколога, венеролога, фтизіатра, невропатолога, алерголога, інших спеціалістів.

Згідно з пунктами 2.7, 2.9, 2.12, 2.16 - 2.18 глави 2 розділу IІ Положення №402, під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, ІНФОРМАЦІЯ_1, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

Лікар виносить одну з таких постанов: а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1-11; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ___ (указати дату); в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд; г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

У разі коли лікарям важко визначити стан здоров'я призовника, його направляють на амбулаторне або стаціонарне обстеження в лікувально-профілактичний заклад, про що лікарем або лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки) робиться відповідний запис в додатковому аркуші до облікової карти призовника, на збірному пункті - у картці амбулаторного обстеження та медичного огляду, на зворотному боці із зазначенням об'єктивних причин направлення, куди направляється, попереднього діагнозу. При цьому призовнику видається направлення, у якому вказується попередній діагноз та що необхідно уточнити при обстеженні для прийняття рішення. Направлення підписує лікар, який призначив обстеження, і лікар - член призовної комісії (комісії з питань приписки), який проводить контроль за об'єктивністю і доцільністю призначеного обстеження.

Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров'я, який підписується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу. Акт подається у військовий комісаріат на розгляд призовної комісії (комісії з питань приписки).

У військовому комісаріаті в день відправки призовників на збірний пункт організовується опитування останніх на предмет наявності гострих хвороб, травм, станів, які перешкоджають відправці. За результатами опитування проводяться консультації спеціалістів, госпіталізація в лікувальний заклад, повторний огляд спеціалістами тощо і приймаються рішення про направлення на збірний пункт або вилучення з команди на відправку. Відповідає за організацію і проведення цієї роботи особисто військовий комісар.

У разі виявлення у призовника захворювання, яке перешкоджає проходженню строкової військової служби, останній повертається у військовий комісаріат з метою організації лікування, а за наявності показань госпіталізується у відповідний лікувальний заклад МОЗ України. Документи повертаються до військового комісаріату на повторний розгляд районної призовної комісії.

Медичні документи призовників, у тому числі результати додаткових досліджень (рентгенограми, флюорограми, КТ, МРТ, ЕКГ, результати аналізів тощо) у повному обсязі, не пізніше ніж через 10 днів після закінчення призову, а на вимогу призовника - негайно, повертаються військовим комісаріатом у місцеві лікувальні заклади, звідки надійшли. Результати вивчення медичних документів, додаткових обстежень, які мають значення при обґрунтуванні діагнозів, лікарями - спеціалістами відображаються у висновках лікарів та карті медичного огляду, які підшиваються до особової справи призовника. Дані про останні профілактичні щеплення проти правця, дифтерії, кору, краснухи, паротиту, про групу крові та резус-належність заносяться у військовий квиток.

На підставі вищенаведених норм матеріального права, суд дійшов наступних висновків:

- виходячи із системного аналізу пункту 60 Положення №352, станом на момент звернення позивача до суду, 25.02.2019, повноваження призовної комісії Івано-Франківської області у 2018 році припинені, а призовна комісія Івано-Франківської області у 2019 році ще не сформована, тому у відповідача об’єктивно не існувало можливості для направлення документів ОСОБА_1 для прийняття рішення призовною комісією області про придатність чи непридатність його до військової служби;

- як пункт 61 Положення №352, так і пункт 2.18 глави 2 розділу IІ Положення №402 покладає на призовну комісію району (міста) та лікаря відповідної ВЛК обов’язок отримання та відображення в особовій справі призовника документів, в тому числі витяги з історії хвороби, що характеризують стан здоров'я призовника, а тому неотримання від відповідних закладів охорони здоров’я первинної виписки за 2015 рік історії хвороби про отриману травму та результатів подальшого лікування позивача, з чим і пов’язана непридатність позивача до військової служби у мирний час, є об’єктивною перешкодою для належного формування особової справи позивача і передачі до призовної комісії області. Проте, суд наголошує на тому, що в силу вимог закону, у Калуської районної призовної комісії та ВЛК Калуського ОМВК відсутні повноваження у витребуванні зазначених документів безпосередньо у призовника – ОСОБА_1;

- наведеними нормами не передбачено процедури і строків передання особової справи призовника із районної (міської) призовної комісії до призовної комісії області. В позовній заяві і відповіді на відзив, позивачем не наведено жодної норми чинного законодавства, яка б передбачала обов’язок призовної комісії здійснювати таке передання. Натомість, частина 7 статті 16 Закону №2232, покладає на призовну комісію області: керівництво діяльності районних (міських) призовних комісій; організацію медичного огляду громадян України, які визнані районними (міськими) призовними комісіями непридатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я. Тобто, питання передання чи витребування особової справи позивача, належить до повноважень призовної комісії Івано-Франківської області в межах медичного огляду за фактом визнання ОСОБА_1 Калуською районною призовною комісією непридатним до військової служби в мирний час. Будь які докази звернення зі скаргами до призовної комісії Івано-Франківської області на дії чи бездіяльність Калуської районної призовної комісії в матеріалах справи відсутні;

- у зв’язку із визнанням ОСОБА_1 непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час (а.с.69), обов’язок проходження позивачем медичного огляду у ВЛК Івано-Франківської області прямо передбачений абзацом 3 частини 7 статті 16 Закону №2232, а тому твердження позивача про неправомірне спонукання до повторного проходження медичних оглядів є помилковим.

За наведених підстав та вказаних правових норм Калуський об’єднаний міський військовий комісаріат, у спірних правовідносинах, діяв виключно у межах і у спосіб, визначений чинним законодавством.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, спростував доводи позивача в цілому. Враховуючи вказане вище, перевіряючи правомірність оскаржуваної бездіяльності, суд дійшов висновку, що поведінка відповідача відповідає межам повноважень та способу, що визначені Конституцією та законами України, а також повноваженням з метою, з якою ці повноваження надано; характеризується безсторонністю (неупередженістю); добросовісністю; розсудливістю; дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційністю, зокрема дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України, судовий збір не підлягає стягненню із відповідача - суб’єкта владних повноважень. Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3