Рішення № 81426626, 25.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 р. Справа№200/3429/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) звернулась до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код 41336065, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 70). Просив визнати протиправним та скасувати рішення УСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради від 11.03.2016; зобов'язати відповідача поновити та виплатити державну допомогу при народженні дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 починаючи з липня 2014 року; визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 11.04.2018 щодо відмови у продовжені виплати допомоги при народженні дітей. Позов вмотивовано тим, що у лютому 2016 рок у зв'язку із зміною місця проживання позивач звернулась до управління із заявою на продовження виплати соціальної допомоги при народженні дітей. Рішенням відповідача від 10.06.2016 відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини. Після повторного звернення рішенням від 10.04.2018 відмовлено у призначенні допомоги у зв'язку з тим, що особа звернулась понад дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги. Вважає відмови протиправними.

Позивачем надані додаткові пояснення, в яких зазначено, що в позовних вимогах допущена технічна помилка в написанні найменування органу, а саме замість Департаменту соціального захисту населення Селидівської міської ради просив вважати вірним - Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради.

11 березня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. 21 березня 2019 року позивачем надані пояснення.

26 березня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідачем надано відзив, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначивши, що оскільки за попереднім місцем проживання допомога при народжені дитини була припинена у вересні 2014 року, а звернення за призначенням (відновленням) виплати допомоги при народжені дитини до управління надійшло після закінчення терміну, визначеного законодавством, то підстави для поновлення виплати відсутні.

Крім того, відповідач зазначив про порушення позивачем строку звернення до суду, оскільки предметом оскарження є рішення, яке прийнято 11.04.2018, та надіслано на адресу позивача 11.04.2018.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів про підтвердження отримання позивачем рішень у строк понад шість місяців до дня звернення до суду, з урахуванням цього суд дійшов висновку щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та як наслідок задоволення заяви позивача щодо поновлення пропущеного строку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - сина - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.02.2016 №1413025228 позивача разом з донькою та сином взято на облік в якості внутрішньо переміщеної особи в м.Маріуполь.

17 лютого 2016 року позивач звернулась до органу праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради із заявою про призначення допомоги при народжені дитини.

10 березня 2016 року управлінням соціального захисту населення Орджонікідзевського району м.Маріуполя прийнято рішення яким відмовлено у призначені допомоги, оскільки у управління відсутня можливість здійснення перевірки фактичного проживання сім'ї.

10 червня 2016 року управлінням соціального захисту населення Орджонікідзевського району м.Маріуполя прийнято рішення яким відмовлено у призначені допомоги, оскільки на зворотному боці довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відсутня відмітка територіального підрозділу ДМС.

На підставі рішення Маріупольської міської ради від 19.05.2016 №7/7-355 управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району м.Маріуполя перейменовано в управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради.

Підпунктом 7.2 пункту 7 рішення Маріупольської міської ради від 25.07.2017 №7/20-1724 «Про оптимізацію штатної чисельності виконавчих органів» визначено, що шляхом ліквідації з 01.01.2018 припиняється управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради, правонаступником є Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради.

10 квітня 2018 року позивач звернулась до органу праці та соціального захисту ДСЗН із заявою про призначення допомоги при народження дитини.

11 квітня 2018 року Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради (Лівобережний район) прийнято рішення про відмову у наданні допомоги при народжені дитини, оскільки звернення за допомогою здійснено у строк більше дванадцяти календарних місяців після припинення виплати.

З відзиву (від 09.04.2019 №2399/2019) вбачається, що допомога при народжені дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 призначена уповноваженим управлінням соціального захисту населення за місцем реєстрації позивача (м.Комсомольське Старобешівського району Донецької області), що не є спірною обставиною у справі.

Згідно інформації про стан фінансування та виплати державних допомог, що оприлюднена на сайті Міністерства соціальної політики України виплата державних допомог отримувачам смт.Старобішево Донецької області припинена з вересня 2014 року.

Доказів припинення виплати допомоги з липня 2014 року позивачем не надано.

Спірним питанням є продовження виплати допомоги при народжені дітей.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII (далі - Закон № 2811-ХII), громадяни України, в сім'ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Стаття 10 Закону № 2811-ХII визначає, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Згідно ч.3 ст. 11 Закону № 2811-ХII, орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

Пунктом 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року (в редакції, яка діяла на момент припинення призначення допомоги при народженні дитини) (далі - Порядок №1751) передбачено, що виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги; виникнення інших обставин. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Згідно вимог цього пункту виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

Аналогічні приписи закріплені в ст.11 Закону № 2811-ХII.

Суд зауважує, що відмовляючи у відновленні виплати допомоги, відповідач послався на порушення терміну звернення позивача за допомогою після припинення виплати.

Суд не погоджується з таким висновком управління, оскільки обмеження строку звернення за поновленням виплати допомоги при народжені дитини застосовуються у випадку припинення такої виплати за рішення органу. Суд зазначає, що рішення про припинення допомоги не приймалось, при цьому, виплата соціальної допомоги припинена з підстав, що не були передбачені Законом № 2811-ХII та Порядком №1751.

Також, протиправною є відмова з підстав відсутності на зворотному боці довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітки територіального підрозділу ДМС та відсутньою можливістю здійснити перевірку місця проживання позивача, оскільки така відмова не ґрунтується на вимогах Закону № 2811-ХII, який, в свою чергу, встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів, якими визначений порядок припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, є безпідставними, оскільки пріоритетними для застосування у спірних правовідносин є саме вимоги Закону № 2811-XII.

Відповідно до п.2 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 (далі - Порядок № 365), документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

Соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування (п.4 вказаного Порядку № 365).

Згідно п.15 Порядку № 1751 одному з батьків дитини (опікуну) допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем їх реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що допомогу при народженні дитини позивачці оформлено та призначено у Донецькій області, яку вона отримувала до вересня 2014 року за місцем своєї реєстрації: АДРЕСА_1. У вересні 2014 року відбулось припинення виплати вищевказаної допомоги у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області.

Абзацом 2 п. 55 вказаного Порядку № 1751 передбачено, що призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень.

Оскільки припинення виплати допомоги при народженні дитини було здійснено не з вини позивачки, а з причини зупинення діяльності державних органів (в тому числі управління соціального захисту населення) на території Донецької області, тому призначена позивачці, але своєчасно нею не одержана сума допомоги при народженні дитини, повинна бути відновлена та виплачена їй без обмежень будь - яким строком.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у поновлені виплати допомоги при народжені дітей є протиправними та підлягають скасуванню, при цьому поновити та виплатити державну допомогу при народжені дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 необхідно здійснити з місяця припинення таких виплат, тобто з вересня 2014 року, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради від 11.03.2016 про відмову у продовжені виплати допомоги при народжені дітей ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради від 10.06.2016 про відмову у продовжені виплати допомоги при народжені дітей ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 11.04.2018 про відмову у продовжені виплати допомоги при народжені дітей ОСОБА_1.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради поновити та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу при народженні дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 починаючи з 1 вересня 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кошкош О.О.