Ухвала суду № 81425228, 25.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9109/19

Провадження № 1-кс/520/4848/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Трофимова В.С., захисника підозрюваного - адвоката Козацького А.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Одеській області Бірюкова Є.О., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Трофимовим В.С. про застосування в рамках кримінального провадження №12017160000000476 від 25.04.2017 року запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Корчівка Червоноармійського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, інваліда 2-ї групи, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 25.04.2017 приблизно о 14.30 годині водій ОСОБА_1 грубо порушив пункти: 1.5.; 2.3. б); 12.6. г); 13.1. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов`язують водія:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.6. «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год.»;

п. 13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Так, в зазначений день та час ОСОБА_1 , будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування транспортними засобами та отримала відповідне посвідчення, перебуваючи на підставі наказу № 6-к від 29.09.2016 на посаді водія автотранспортного засобу А/к № 1 ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс» (юридична адреса: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30, код ЄДРПОУ: 40784911), згідно своїх трудових обов`язків, на підставі дорожнього листа № 218931 від 25.04.2017, здійснював перевезення пасажирів на технічно справному автобусі «TEMSA SAFIR», р/н НОМЕР_1 , що належить ТОВ «ААЗ Трейдінг-Автолюкс», за міжміським маршрутом сполученням «Боярка-Одеса», рухаючись в умовах необмеженої видимості по асфальтованому сухому дорожньому покриттю автодороги «Київ-Одеса», що є автомобільною дорогою загального користування міжнародного значення «М-05», має відповідне обладнання дорожнього покриття та придорожньої зони.

Проїжджаючи на 451 км + 900 м зазначеної автодороги в Біляївському районі Одеської області та рухаючись зі швидкістю близько 97-100 км/год, з боку міста Київ у напрямку міста Одеса, поза населених пунктів, на прямій, рівній ділянці горизонтального профілю, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по три основні смуги руху у протилежних напрямках, що позначені горизонтальною дорожньою розміткою 1.1. (вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, позначає межі смуг руху на дорогах, позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено) і 1.5. (позначає межі смуг руху, за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку), а зустрічні половини проїзної частини відокремлені одна від одної суцільною залізобетонною парапетною огорожею, у середній смузі свого напрямку руху, прямолінійно, водій ОСОБА_1 вкрай уважним не був, маючи реальну і об`єктивну можливість своєчасно виявити перешкоду у русі, у вигляді автомобіля «SUZUKI SWIFT», р/н НОМЕР_2 , який рухався попереду, у попутному напрямку, також у середній смузі, з суттєво меншою швидкістю, контролю за переміщенням та діями водія цього автомобіля, а також адекватного реагування на них, рівно як і нагляд за постійною зміною дорожньої обстановки, - не здійснював, рухаючись з перевищенням допустимої швидкості, своїми діями сам створював небезпеку для інших учасників дорожнього руху, чим позбавив себе можливості прогнозування вірогідності виникнення небезпеки для подальшого свого руху, тим самим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення.

Так, отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразилися у появі попереду на проїзній частині автомобіля «SUZUKI SWIFT», р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зі швидкістю близько 50-60 км/год рухався у попутному напрямку, у середній смузі руху, водій ОСОБА_1 заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, не вжив, невірно оцінив дорожню обстановку, що склалася, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, при наближенні до автомобіля «SUZUKI SWIFT», р/н НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, щоб у разі раптового гальмування, або зупинки останнього мати можливість запобігти зіткнення без виконання будь-якого маневру, своєчасно не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу, не впорався з керуванням і, як наслідок, допустив зіткнення на попутних курсах, передньою правою частиною автобусу «TEMSA SAFIR», р/н НОМЕР_1 , із задньою частиною автомобіля «SUZUKI SWIFT», р/н НОМЕР_2 , в середній смузі руху.

Від удару автомобіль «SUZUKI SWIFT» відкинуло вперед, ближче до правого узбіччя, а автобус «TEMSA SAFIR», у стані гальмування, виїхав за межі проїзної частини та лівою передньою кутовою частиною наїхав на перешкоду - залізобетонну парапетну огорожу, що відокремлювала зустрічні половини проїзної частини, після чого зупинився у лівій смузі свого напрямку руху.

В результаті ДТП пасажиру автомобіля «SUZUKI SWIFT», р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть. Водієві автомобіля «SUZUKI SWIFT», р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Пасажиру цього ж автомобіля ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спричинене тілесне ушкодження середньої тяжкості.

Отже, водій автобусу «TEMSA SAFIR», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП, шляхом належного виконання вимог пунктів 1.5.; 2.3. б); 12.6. г); 13.1. Правил дорожнього руху України, і саме його фактичні дії знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, оскільки розвиток цієї дорожньо-транспортної пригоди не залежав від дій водія автомобіля «SUZUKI SWIFT», р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , так як вибір дистанції, відповідно до вимог п. 13.1. ПДР, покладається на водія автобусу, що знаходився позаду автомобіля.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, беручи до уваги, що підозрюваний раніше не судимий, вперше вчинив ненавмисний злочин, одружений, має постійне місце роботи, проте, вчинив тяжкий злочин, що призвів до смерті однієї малолітньої особи і заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості ще двом особам, постійно проживає за межами Одеської області, в силу покладених на нього трудових обов`язків, продовжує регулярно здійснювати рейси на автобусі і може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі у сфері безпеки дорожнього руху, може зникнути та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав в повному обсязі та просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що підозра необґрунтована, докази здобуті стороною обвинувачення не є допустимими, не підтверджують наявність обґрунтованої підозри, ризики не підтверджені жодними доказами, підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не намагався уникнути від проведення слідчих дій, надавав покази.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що з підозрою не погоджується, винним себе не вважає, та не має намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 25.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, спричинили смерть потерпілого, заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Долученими до матеріалів клопотання протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.04.2017 року, висновком судової автотехнічної експертизи № 17-1786 від 18.05.2017, висновком судової автотехнічної експертизи № 17-1788 від 22.05.2017, висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 17-1787/3504 від 15.08.2017, висновком судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП № 273-А від 18.04.2019, висновком судово-медичної експертизи дослідження причини смерті ОСОБА_3 № 548-1401/17 від 31.05.2017, висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_5 . № 1940 від 13.10.2017, висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_4 . № 1941 від 13.10.2017, висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_3 . № 1939 від 13.10.2017, залученими до провадження речовими доказами (транспортними засобами та диском тахографа) підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке призвело до тяжких наслідків, а саме смерті малолітньої дитини та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджень середньої тяжкості двом особам, та поставило під загрозу життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, враховуючи те, що підозрюваному відомі особи потерпілих та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілих та свідків в рамках даного кримінального провадження, схиляючи їх до надання неправдивих показань, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, беручи до уваги характеризуючи дані підозрюваного, а саме те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, працює, позитивно характеризується за місцем роботи, що підтверджується долученою до матеріалів клопотання характеристикою, тобто має стійкі соціальні зв`язки, слідчий суддя приходить до переконання, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, беручи до уваги характеризуючи дані підозрюваного, а також встановлені в судовому засіданні ризики у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Одеській області Бірюкова Є.О., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Трофимовим В.С. про застосування в рамках кримінального провадження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 25.06.2019 року в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 годин 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 25.06.2019 року, наступні обов`язки:

1) прибувати до старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Одеській області Бірюкова Є.О., прокурора, суду за першою вимогою;

2) не залишати місце постійного проживання (житло), за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 годин 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до ГУНП в Житомирській області.

Контроль за виконанням ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на прокурора відділу прокуратури Одеської області Трофимова В.С..

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.