Рішення № 81425217, 16.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/15999/17

Провадження № 2/520/923/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.,

за участю:

представника позивача Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ»- Кукліна Андрія Олексійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ»

до ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К»,

про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг

та за зустрічним позовом ОСОБА_2

до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К»,

про захист прав споживачів

шляхом визнання безпідставними нарахування заборгованості

по житлово-комунальним послугам,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Обслуговуючий кооператив «МЖСТ ДОМ» 26.12.2017 року звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 , який під час раз розгляду справи уточнював та згідно з останньою редакцією позову від 20 листопада 2018 року просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі в сумі 24801 гривня 58 копійок, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період з 01 січня 2017 року по 30 березня 2018 року у розмірі 4017 гривень 15 копійок; заборгованості за послуги з опалення за період з 01 жовтня 2015 року по 06 березня 2018 року у розмірі 10301 гривня 20 копійок; заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 671 гривня 61 копійка; інфляційних втрат у розмірі 2504 гривні 42 копійки; пені в сумі 6739 гривень 95 копійок, яка розрахована в сумі 0,1 % за кожен день прострочення; трьох відсотків річних нарахованих на суму заборгованості у розмірі 567 гривень 25 копійок; а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Обслуговуючий кооператив «МЖСТ ДОМ» за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом та до 30.03.2018 року - моменту передачі будинку з балансу ОК «МЖСТ ДОМ» на баланс ОСББ «Вільямса 59К», ОК «МЖСТ ДОМ» забезпечував надання житлово-комунальних послуг мешканцям житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та утримання будинку і споруд та прибудинкової території до нього та надавав послуги з опалення квартир у зазначеному будинку.

Відповідач - ОСОБА_2 , яка є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 01.10.2015 р. несвоєчасно оплачувала вартість спожитих житлово-комунальних послуг, які надавав Обслуговуючий кооператив «МЖСТ ДОМ», в результаті чого у відповідача виникла заборгованість, яка стала приводом звернення до суду із заявою про видачу судового наказу.

Після скасування судового наказу відповідач самостійно борг не оплатила, до ОК «МЖСТ ДОМ» з приводу мирного врегулювання цієї ситуації не зверталася.

У зв`язку з чим, у позивача наявна заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у сумі 24801 грн. 58 коп., у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 07 лютого 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України.

06 лютого 2018 року відповідачем надано до суду заяву з запереченнями проти розгляду цивільної справи за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 07.02.2018 року заяву відповідача ОСОБА_2 з запереченнями проти розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Розгляд цивільної справи №520/15999/17 за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, у порядку спрощеного провадження призначено в порядку загального позовного провадження.

26 квітня 2018 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ», в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд визнати безпідставними нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та три відсотки річних, нараховані Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ» на суму заборгованості з 01 січня 2017 року по 30 березня 2018 року.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 посилається на те, що 01 квітня 2018 року між Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-К» укладено договір про відступлення права вимоги №1 від 01 квітня 2018 року, за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги боргів за спожиті житлово-комунальні послуги власниками (володільцями) квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, перелік яких визначений у Додатку № 1 до даного договору на загальну суму 726356,34 грн., а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору у вказаних правовідносинах з власниками (володільцями) цього багатоквартирного будинку.

Виходячи з умов вищевказаного договору, ОСОБА_2 зазначає, що ОК «МЖСТ ДОМ» відступає, а ОСББ «Вільямса 59-К» повністю приймає на себе право вимоги, що належать ОК «МЖСТ ДОМ» і стає кредитором за спожиті житлово-комунальні послуги власниками (володільцями) квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, перелік яких визначений у Додатку №1 до Договору на загальну суму 726356,34 грн.

У переліку визначеного Додатку №1 під № 66 передано право вимоги до боржника - ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_1).

При викладених обставинах, відповідач вважає, що у зв`язку із відступленням ОК «МЖСТ ДОМ» права вимоги ОСББ «Вільямса 59-К» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за оплату житлово-комунальних послуг, у ОК «МЖСТ ДОМ» відсутні майнові вимоги до відповідача щодо стягнення будь-якої заборгованості.

Також відповідач зазначає, що 16 березня 2018 року між Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-К» складено акт приймання-передачі документації на виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1708/17 від 09.11.2017 року, а 30 березня 2018 року між тими ж сторонами складено акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини в управління з балансу на баланс. Відповідно до цих актів, уся документація ОК «МЖСТ ДОМ», як і всі будівлі і споруди передані ОСББ «Вільямса 59К».

Згідно з рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/1708/17 від 09.11.2017 року, суд зобов`язав ОК «МЖСТ ДОМ» передати в управління (на баланс) ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59-К багатоквартирний, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з документацію, у тому числі: щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг.

У Додатку № 4 до Акту приймання-передачі житлового комплексу від 30.03.2018 року, у якому зазначено, що ОК «МЖСТ ДОМ» не передало до ОСББ «Вільямса 59-К» низку документів, зокрема бухгалтерського обліку та звітності.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОК «МЖСТ ДОМ» не передало ніяких грошових коштів на рахунок ОСББ «Вільямса 59-К».

За відсутності первинних документів бухгалтерського обліку, єдиним документом, який міг би підтвердити борг відповідача за житлово-комунальні послуги є додаток №1, в якому під № 66 передано право вимоги до боржника - ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_1 ).

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що у ОК «МЖСТ ДОМ» взагалі відсутні майнові вимоги до відповідача щодо стягнення будь-якої заборгованості, у зв`язку з чим вимоги позивача задоволенню не підлягають та слід визнати безпідставними нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та три відсотки річних, нараховані Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ» на суму заборгованості з 01 січня 2017 року по 30 березня 2018 року.

Надалі під час розгляду справи судом було ухвалено залучити до участі по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К».

З вище зазначених підстав викладених ОСОБА_2 . в мотивування зустрічного позову, остання 01 лютого 2019 року звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К», про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, у зв`язку з відсутністю спору.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 20 березня 2019 року у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Тієї ж дати, а саме 20.03.2019 року судом було ухвалено закрити підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.04.2019 року.

Представник позивача Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ»- Куклін Андрій Олексійович в судовому засіданні 16.04.2019 року позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити, щодо задоволення зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав безпідставності.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судове засідання призначене на 16.04.2019 року не з`явилась, однак 12.04.2019 року надала до суду заяву, в якій зазначила, що заперечує проти задоволення первісного позову Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ», зустрічний позов підтримує та просить суд задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності.

Представник третьої особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К» у судове засідання призначене на 16.04.2019 року не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником:

- квартири АДРЕСА_1 , яка належить на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 14.09.2009 року, право власності яке зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 20.10.2009 року №3520 в книзі 732пр-99;

- нежитлового приміщення, площею 6,4 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 , яка належить на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 14.09.2009 року, право власності яке зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 20.10.2009 року №3520 в книзі 91неж-103.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 , на ім`я якої видані вказані правовстановлюючі документи, змінила прізвище на « ОСОБА_2 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

ОК «МЖСТ ДОМ» за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом та надає житлово-комунальні послуги мешканцям багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про кооперацію» Закону України «Про житлово-комунальні послуги», положень Статуту ОК «МЖСТ ДОМ», рішень Загальних Зборів його членів, затверджених тарифів кооперативу, а також забезпечує утримання вказаного будинку і споруд та прибудинкової території до нього відповідно до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, - затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 529.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію», обслуговуючий кооператив (яким є ОК «МЖСТ ДОМ») - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про кооперацію», ОК «МЖСТ ДОМ» діє на підставі Статуту ОК «МЖСТ ДОМ», затвердженого рішенням установчих зборів учасників Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» від 08 січня 2011 р.

Згідно з п. 1.4 Статуту ОК «МЖСТ ДОМ», кооператив діє на засадах самофінансування, у тому числі у вільно конвертованій валюті, володіє майном, виступає від свого імені у цивільному обігу, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у загальному, господарському, адміністративному та третейському суді, володіє іншими правами, наданими законодавством України та міжнародними договорами для юридичних осіб.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про кооперацію», до компетенції загальних зборів членів кооперативу відносяться, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Відповідно до п. 5.3.3 Статуту ОК «МЖСТ ДОМ», одним із виключних видів некомерційної господарської діяльності Кооперативу є обслуговування інфраструктури об`єктів будівництва та управління ними.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем житлово-комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідач ОСОБА_2 є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає ОК «МЖСТ ДОМ» в силу того, що вона є власником вказаної квартири та нежитлового будинку , розташованих АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 23.04.2013 року між ОСОБА_2 та ОК «МЖСТ ДОМ» було укладено Договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 112-к та Договір про надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води № 112-к/1, якими встановлюється обов`язок споживача ( ОСОБА_2 ) своєчасно оплачувати за спожиті послуги.

Договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території було укладено на загальну площу належних відповідачу приміщень, а саме: 72,6 кв. м. (квартира) та 6,4 кв. м. (нежитлове приміщення) - загалом на 79,00 кв. м. Відповідно до умов даних договорів споживач ( ОСОБА_2 .) зобов`язана вчасно та у повному обсязі вносити плату за спожиті послуги.

Згідно до п. 2.6 Договору про надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води та п. 3.4 Договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, за несвоєчасне внесення плати із споживача (ОСОБА_2) стягується пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки було укладено договір і на його виконання позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується.

Більш того, суд зазначає, що у разі не укладення вказаних договорів про надання житлово-комунальних послуг, не свідчить про відсутність таких зобов`язань, оскільки статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Положення вказаної норми жодним чином не спростовує факту існування договірних відносин без наявності укладеного у письмовій формі договору.

Статтями 20, 21 цього Закону визначено обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язками споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору; оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом; обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору.

Відсутність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від оплати спожитих житлово-комунальних послуг - такої думки дотримується Верховний Суд України. Так, в ухвалах від 08.04.2009 р. (Ухвала ВСУ у справі № 6-16645св07) та 16.09.2009 р. (Ухвала ВСУ у справі № 6-1123св09) та ухвалі від 07.09.2011 р. (у справі № 6-56220св10) зверталася увага на обов`язки власників утримувати спільне майно, і на те, що відсутність між сторонами договірних відносин не є підставою для звільнення відповідача від оплати житлово-комунальних послуг.

Також, у постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 30.10.2013 р. у справі № 6-59цс13, зазначено, що «П. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2001 р. № 1875-ІV передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

У Листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 12/20-8-1276 від 31.08.2009 р. вказано: «Відносно права підприємств житлово-комунального господарства подавати судові позови при відсутності договору слід зазначити, що чинне законодавство України передбачає різні форми договору (у тому числі усну), а споживач зобов`язаний сплачувати кошти за надані послуги, оскільки відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають не лише з підстав, передбачених цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки».

Про фактичне надання житлово-комунальних послуг Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ» та їх використання/споживання відповідачем, в обсязі, визначеному чинним законодавством України, свідчать: Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.11.2014 р. № 354; Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.11.2014 р. № 352; Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.11.2015 р. № 356; Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.10.2016 р. № 310; Договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 112-к та Договір про надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води № 112-к/1 від 23.04.2012 року; Свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 14.09.2009 р., Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.10.2009 р., Свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення серії НОМЕР_2 від 14.09.2009 р., Договори із постачальниками житлово-комунальних послуг, укладені від імені ОК «МЖСТ ДОМ» та акти виконаних робіт за цими договорами. Крім того, відсутність пред`явлення відповідачем актів-претензій щодо надання житлово-комунальних послуг, складених у порядку, визначеному у ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за період з 01.10.2015 р. до теперішнього часу прямо вказує на його згоду з якістю, кількістю та своєчасністю надання житлово-комунальних послуг ОК «МЖСТ ДОМ».

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 споживала житлово-комунальні послуги, надані позивачем, що в свою чергу також не спростовувалось відповідачем по справі, на підставі чого судом достеменно встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем таких послуг.

Також судом встановлено, що 03.03.2017 року Київським районним судом міста Одеси винесено судовий наказ №520/1924/17, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 7698 гривень 44 копійок, з яких: заборгованість за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території з 01.01.2017 по 08.02.2017 у розмірі 267 гривень 81 копійка, заборгованість за послуги з опалення з 01.10.2015 по 08.02.2017 у розмірі 5586 гривень 31 копійка, інфляційні витрати у розмірі 543 гривні 23 копійок, пеня, нарахована на заборгованість у розмірі 1202 гривні 27 копійок, 3% річних нарахованих за заборгованість у розмірі 98 гривень 82 копійки, судовий збір в розмірі 800 гривень.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 05.05.2017 року скасовано судовий наказ від 03.03.2017, виданий Київський районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 7698,44 грн. та судового збору у розмірі 800,00 грн.

Отже, відповідач, користуючись житлово-комунальними послугами, несвоєчасно вносила плату за вказані послуги, які надає позивач, внаслідок чого у відповідача перед ОК «МЖСТ ДОМ» станом на 30.03.2018 року виникла заборгованість в загальному розмірі 29422 гривні 13 копійок, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період з 01 січня 2017 року по 30 березня 2018 року у розмірі 4017 гривень 15 копійок; заборгованості за послуги з опалення за період з 01 жовтня 2015 року по 06 березня 2018 року у розмірі 14921 гривня 75 копійок; заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 671 гривня 61 копійка; інфляційних втрат у розмірі 2504 гривні 42 копійки; пені в сумі 6739 гривень 95 копійок, яка розрахована в сумі 0,1 % за кожен день прострочення; трьох відсотків річних нарахованих на суму заборгованості у розмірі 597 гривень 25 копійок.

Також судом встановлено, що 27 березня 2016 року співвласниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВІЛЬЯМСА 59-К".

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №21929526 від 12.05.2016 об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВІЛЬЯМСА 59-К" було зареєстровано 29.04.2016.

В подальшому ОСББ „ВІЛЬЯМСА 59-К" звернулось до Київської районної адміністрації Одеської міської ради та до Департаменту міського господарства Одеської міської ради із запитами стосовно отримання інформації про балансоутримувача вказаного будинку.

Відповідно до відповідей, отриманих від зазначених осіб, Управління капітального будівництва Одеської міської ради не виступало замовником будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , а також не приймало участь у передачі даного будинку на баланс ОК "МЖСТ ДОМ"; будинок за вищевказаною адресою у комунальній власності територіальної громади м. Одеси не перебуває; балансоутримувачем зазначеного будинку є ОК "МЖСТ ДОМ".

Листом від 11.05.2016 об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВІЛЬЯМСА 59-К" звернулось до ОК "МЖСТ "ДОМ" з проханням передати йому у трьохмісячний строк на підставі статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» будинок та всю технічну й іншу, передбачену законодавством, документацію на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2017 року по справі №916/1708/17, позовні вимоги задоволено повністю: зобов`язано ОК "МЖСТ ДОМ" передати в управління (на баланс) ОСББ „ВІЛЬЯМСА 59-К" багатоквартирний, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з документацію: 1) Щодо технічного стану об`єкта, у тому числі: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000. 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98). затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 №56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за №393/2833 та рішенням про відведення земельної ділянки під забудову; технічні паспорти на житловий будинок та паспорт земельної ділянки; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об`єкта, щодо підключення об`єкту до мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; акт технічного стану об`єкта на момент приймання-передачі; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); проектно-кошторисну документацію на котельню, технічні паспорти котельні та котельного господарства, котлові книги та книги обліку розходу газу, води, електроенергії, акти виконання робіт з обслуговування та ремонту обладнання котельні, виконавчі креслення підключення котельні до мереж централізованого постачання холодної та водовідведення, газо- та електропостачання, тощо; паспорти ліфтового господарства; кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об`єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції; 2) Щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом; обліку мешканців об`єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об`єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об`єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об`єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об`єкта; стягнуто з ОК "МЖСТ ДОМ" на користь ОСББ „ВІЛЬЯМСА 59-К" 1600 грн судового збору.

Під час розгляду вказаної справи, судом також було встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що наразі (станом на ухвалення рішення суду - 09.11.2017 року) саме ОК "МЖСТ ДОМ" здійснюється обслуговування житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що також визнавалось сторонами.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 року апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу "МЖСТ ДОМ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2017 у справі №916/1708/17- залишено без змін.

Надалі, 01 квітня 2018 року між Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-К» укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги боргів за спожиті житлово-комунальні послуги власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, перелік яких визначений у додатку №1 до даного договору на загальну суму 726356 гривень 34 копійки, а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору у вказаних правовідносинах з власниками (володільцями) цього багатоквартирного будинку.

Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення права вимоги №1 від 01 квітня 2018 року вбачається, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги та стає кредитором для наступних боржників стосовно наступних квартир зокрема АДРЕСА_1, споживачем за якою є ОСОБА_2 , з сумою боргу в сумі 4620 гривень 55 копійок.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, відступлення права вимоги - це одна з підстав заміни кредитора в зобов`язанні.

За приписами ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги може бути відшкодувальним, якщо в ньому передбачено обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому разі на відносини цесії поширюються положення про договір купівлі-продажу ( ст. 656 ЦКУ).

(2). Якщо договір відступлення права вимоги є безоплатним, тобто право за зобов`язанням переходить до нового кредитора без якогось зустрічного надання, такі відносини регулюються нормами, що стосуються дарування ( ст. 717 ЦКУ).

Отже, на підставі викладеного вбачається, що Обслуговуючий кооператив «МЖСТ ДОМ» передало Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-К», а останній набув, право вимоги зокрема до споживача квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 з сумою боргу у розмірі 4620 гривень 55 копійок.

Позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не надано до суду жодного доказу, як і не спростовано, належність і відповідність здійснених між Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-К» вказаних дій стосовно відступлення прав вимоги на підставі договору від 01 квітня 2018 року.

З урахуванням викладеного вбачається, що залишок заборгованості ОСОБА_2 перед ОК «МЖСТ ДОМ» становить в сумі 24801,58 грн., з розрахунку виключення переданої позивачем суми боргу ОСОБА_2 у розмірі 4620,55 грн. від загальної суми заборгованості - 29422,13 грн.

Щодо посилань та вимог ОСОБА_2 про відсутність у неї заборгованості перед ОК «МЖСТ ДОМ», з підстав того, що останнім передано право вимоги стосовно неї до ОСББ «Вільямса 59-К», перед яким в свою чергу у неї відсутня заборгованість, що підтверджується довідкою від 20.04.2018 року, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, з наданих ОСОБА_2 доказів, судом встановлено, що дійсно у останньої відсутня заборгованість перед ОСББ «Вільямса 59-К», що підтверджується довідкою ОСББ «Вільямса 59-К» від 20 квітня 2018 року та квитанціями №0.0.1015678802.1 від 19.04.2018 року, №0.0.1015822132.1 від 19.04.2018 року про сплату ОСОБА_2 грошових коштів в загальній сумі 4620,55 грн.

Отже, судом встановлено, що дійсно у ОСОБА_2 відсутня заборгованість перед ОСББ «Вільямса 59-К» в тій сумі, стосовно якої право вимоги було передано ОК «МЖСТ ДОМ» до ОСББ «Вільямса 59-К» на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.04.2018 року та додатку № 1 до нього.

Однак, зазначений факт не свідчить про відсутність заборгованості ОСОБА_2 перед ОК «МЖСТ ДОМ» за спожиті житлово-комунальні послуги, сума якої на час укладення договору про відступлення права вимоги від 01.04.2018 року, у відповідачки перед позивачем становило в загальній сумі 29422 гривні 13 копійок.

Крім того, факт передання на підставі вказаного договору ОК «МЖСТ ДОМ» право вимоги до ОСББ «Вільямса 59-К» стосовно боржника ОСОБА_2 саме в сумі 4620,55 грн., підтверджується відомостями наявними в розрахунку заборгованості від 15.05.2018 року складеного ОК «МЖСТ ДОМ», в якому є інформація про списання суми заборгованості стосовно боржника ОСОБА_2 саме у розмірі 4620 гривень 55 копійок, від усієї наявності суми заборгованості, яка відповідно до розрахунку становила 29422 гривні 13 копійок.

З урахуванням виключення суми заборгованості у розмірі 4620 гривень 55 копійок, право вимоги до якої було відступлена позивачем до ОСББ «Вільямса 59-К», з усієї вказаної суми заборгованості, вбачається, що залишок заборгованості ОСОБА_2 перед ОК «МЖСТ ДОМ» становить в сумі 24801,58 грн.

Відповідачем ОСОБА_2 в порушення статті 81 ЦПК України до суду не надано доказів на підтвердження сплати вказаної суми заборгованості.

Відповідно до наданого позивачем за первісним позовом розрахунку заборгованості від 15.05.2018 року вбачається, що заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 перед ОК «МЖСТ ДОМ», з урахуванням списаної суми боргу у розмірі 4620 гривень 55 копійок, станом на 15.05.2018 року, становить 24801 гривня 58 копійок, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період з 01 січня 2017 року по 30 березня 2018 року у розмірі 4017 гривень 15 копійок; заборгованості за послуги з опалення за період з 01 жовтня 2015 року по 06 березня 2018 року у розмірі 10301 гривня 20 копійок; заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 671 гривня 61 копійка; інфляційних втрат у розмірі 2504 гривні 42 копійки; пені в сумі 6739 гривень 95 копійок, яка розрахована в сумі 0,1 % за кожен день прострочення; трьох відсотків річних нарахованих на суму заборгованості у розмірі 567 гривень 25 копійок.

Щодо вірності та підстав для стягнення вказаних сум заборгованості з ОСОБА_2 на користь позивача, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про кооперацію» кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами. Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Про зміну тарифів на вартість житлово-комунальних послуг, які надаються ОК «МЖСТ ДОМ», мешканцям багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 (серед числа яких і відповідач) працівниками ОК «МЖСТ ДОМ» було повідомлено у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги і не може бути звільнений від виплати заборгованості, яка у нього виникла. Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі викладених обставин, судом встановлено, що ОК «МЖСТ ДОМ» свої обов`язки виконував в повному обсязі, а відповідач - ОСОБА_2 , порушуючи свої обов`язки, несвоєчасно вносила плату за надані житлово-комунальні послуги, що суперечить ст. 526 ЦК України, крім того, згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Таке порушення виявилося в несвоєчасному внесенні щомісячних платежів за житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у ОСОБА_2 перед ОК «МЖСТ ДОМ» виникла заборгованість у сумі 14989 гривень 96 копійок, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період з 01 січня 2017 року по 30 березня 2018 року у розмірі 4017 гривень 15 копійок; заборгованості за послуги з опалення за період з 01 жовтня 2015 року по 06 березня 2018 року у розмірі 10301 гривня 20 копійок; заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 671 гривня 61 копійка, що свідчить про неналежне виконання відповідачем - ОСОБА_2 зобов`язань, що порушує встановлене законодавством право позивача на одержання плати за надані та спожиті житлово-комунальні послуги.

До 30.03.2018 р. - моменту передачі будинку з балансу ОК «МЖСТ ДОМ» на баланс ОСББ «Вільямса 59К», позивач надавав та не припиняв надання зазначених житлово-комунальних послуг.

Таким чином, фактично користуючись житлово-комунальними послугами, які надавав позивач до 30.03.2018 року позивач, ОСОБА_2 порушила вимоги вищевказаних норм законів, а також Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572 та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 1600 від 20.07.2005 р.

Також суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені в Законі України «Про житлово-комунальні послуги», яким передбачається відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Як зазначив Верховний Суд України у Постанові від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно цивільно-правового договору є грошовим зобов`язанням. Виходячи з цього, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням. Таким чином, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якій кореспондується право вимоги кредитора про оплату наданих послуг. Враховуючи той факт, що до подібних правовідносин застосовані цивільно-правові норми щодо застосування цивільної відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, до таких правовідносин застосовується і норма ст.625 ЦК, що встановлює обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача, щодо невизнання розрахунку заборгованості, оскільки доказів хибності здійснення розрахунків заборгованості ОК «МЖСТ ДОМ» суду не надано.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи усі докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, а також надаючи оцінку кожному доказу окремо, суд доходить висновку про безпідставність посилань ОСОБА_2 про відсутність у неї заборгованості перед ОК «МЖСТ ДОМ», а відтак заявлені нею вимоги до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ», про захист прав споживачів шляхом визнання безпідставними нарахування заборгованості по житлово-комунальним послугам, є безпідставними і задоволенню не підлягають, одночасно суд вважає доведеним про наявність заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем за первісним позовом за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 14989 гривень 96 копійок. у зв`язку з чим в цій частині вимоги у первісному позові позивача підлягають до задоволення.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно до п. 2.6 Договору про надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води від 23.04.2013 року та п. 3.4 Договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 23.04.2013 року, сторонами договору було передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача (ОСОБА_2) стягується пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, судом перевірено період і правильність їх нарахування, встановлено їх відповідність і правильність, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з ОСОБА_2 пені в сумі 6739 гривень 95 копійок, яка розрахована в сумі 0,1 % за кожен день прострочення, є обґрунтованими, задовольняються судом і на користь позивача присуджуються вказана сума цих грошових коштів шляхом стягнення з ОСОБА_2

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд також критично ставиться до посилань відповідача ОСОБА_2 на неправомірність нарахування інфляції та 3% річних на суму заборгованості, виходячи з наступного.

Представник відповідача посилався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.01.2012 р. по справі № 6-850св12, однак дана ухвала переглядалася Верховним судом України у ході розгляду спору про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території по справі № 6-59цс13.

У ході розгляду даної справи 30.10.2013 р. було винесено постанову ВСУ, яка містила правову позицію Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території (справа № 6-59цс13), відповідно до якої встановлено, що закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.»

Судом перевірено період і правильність нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 2504 гривні 42 копійки та трьох відсотків річних нарахованих на суму заборгованості у розмірі 567 гривень 25 копійок, встановлено їх відповідність і правильність, у зв`язку з чим вимоги про стягнення цих сум з ОСОБА_2 на користь позивача є обґрунтованими і задовольняються судом

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Отже суд, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» є обґрунтованими та підлягають до задоволення, в свою чергу, позивачем за зустрічним позовом в повному обсязі не доведено обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог за первісним позовом ОК «МЖСТ ДОМ», стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає сплачений останнім судовий збір в сумі 1600 гривень 00 копійок.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» (місцезнаходження: 65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-Д) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К» (місцезнаходження: 65112, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-К), про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» (місцезнаходження: 65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-Д; розрахунковий рахунок НОМЕР_5 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», код банку 380805, код ЄДРПОУ 37476308) заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі в сумі 24801 (двадцять чотири тисячі вісімсот одна) гривня 58 (п`ятдесят вісім) копійок, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період з 01 січня 2017 року по 30 березня 2018 року у розмірі 4017 (чотири тисячі сімнадцять) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок; заборгованості за послуги з опалення за період з 01 жовтня 2015 року по 06 березня 2018 року у розмірі 10301 (десять тисяч триста одна) гривня 20 (двадцять) копійок; заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 671 (шістсот сімдесят одна) гривня 61 (шістдесят одна) копійка; інфляційних втрат у розмірі 2504 (дві тисячі п`ятсот чотири) гривні 42 (сорок дві) копійки; пені в сумі 6739 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок, яка розрахована в сумі 0,1 % за кожен день прострочення; трьох відсотків річних нарахованих на суму заборгованості у розмірі 567 (п`ятсот шістдесят сім) гривень 25 (двадцять п`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» (місцезнаходження: 65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-Д; розрахунковий рахунок НОМЕР_5 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», код банку 380805, код ЄДРПОУ 37476308) витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» (місцезнаходження: 65122, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-Д), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К» (місцезнаходження: 65112, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59-К), про захист прав споживачів шляхом визнання безпідставними нарахування заборгованості по житлово-комунальним послугам - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено - 25 квітня 2019 року.

Головуючий КалініченкоЛ.В.