Ухвала суду № 81421656, 24.04.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1777/18

1-кп/415/158/19

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Панасенка В.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у дистанційному відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240002738 від 25.12.2017 стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України, -

У С Т А Н О В И В

У провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст.311 КК України.

У судовому засіданні представник публічного обвинувачення - прокурор Панасенко В.В., звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2. В обґрунтування клопотання зазначив, що оскільки ОСОБА_2 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.307, ч.2 ст. 309, ч.2 ст.311 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, судовий розгляд триває, частина свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування не допитана, крім того існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання зазначеного запобіжного заходу та на наявність яких вказують, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що є однією із підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, заперечувала проти задоволення клопотання прокурора як необґрунтованого, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_2 вже тривалий час перебуває під вартою, тому ризики, які зазначає прокурор, суду необхідно переглянути.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

З урахуванням ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів, з метою запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, на що вказує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, при цьому, враховуючи також, що судовий розгляд триває, допит частини свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування не проведено, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, або для скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не вбачається, оскільки інший запобіжний захід не в змозі у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв’язку з чим, вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора Панасенка В.В., щодо продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Клопотання представника публічного обвинувачення - прокурора Панасенка В.В., про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України на 60 днів, який рахувати з 24 квітня 2019 року до 22 червня 2019 року включно, і утримувати останнього у Старобільському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області.

Копію ухвали надіслати до Старобільського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Шевченко