Ухвала суду № 81418567, 23.04.2019, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/746/19

№ 1-кс/207/983/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді Подобєд О.К.

при секретарі Онищенко Н.В.

за участі слідчого Королевича О.В.

прокурора Чуйко С.С.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Кам'янське клопотання слідчого СВ Південного відділення поліції Кам’янського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019 року, слідчий СВ ОСОБА_2 Кам’янського ВП ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_1, повторно звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, в якому просить накласти арешт на вилучене 04.03.2019 року під час огляду місця події цеху металоконструкцій за адресою: м.Кам'янське, вул. Чайковського, 1/73, а саме: товарно-транспортна накладна №034030 разом із її копією; 440 мішків із мінеральним добривом OSTCHEM.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилається на те, що 04.03.2019 року до ЧЧ ОСОБА_2 надійшла заява від ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що 04.03.2019 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа його грошовими коштами в сумі 164850 гривень, чим завдала значної шкоди потерпілому.

За даним фактом 05.03.2019 року СВ ОСОБА_2 Кам’янського ВП було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення №12019040780000327, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

04.03.2019 року слідчим СВ ОСОБА_2 Кам’янського ВП ОСОБА_1 проведено огляд місця події, а саме приміщення цеху металоконструкцій за адресою: м. Кам'янське, вул. Чайковського, 1/73, яке перебуває у користуванні ТОВ «Мета-Д». Також під час огляду цеху було оглянуто автомобіль під керуванням водія ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: сідловий тягач MAN TGA 14.480 р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE SDP 27 р.н. НОМЕР_2. Під час огляду напівпричепу було виявлено мішки з добривом OSTCHEM. Відповідно до накладної яку надав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в напівпричепі знаходиться 440 мішків із вказаним мінеральним добривом, загальною вагою 22 тони. Також присутній під час огляду ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 надав товаро-транспортну накладу №034030 в якій не має підпису особи яка прийняла вантаж для перевезення, та вказаний один і той же вантажовідправник та вантажоодержувач ТОВ «Східагротрейд», при цьому у ОСОБА_6 відсутні будь-які документи, що підтверджують його повноваження представляти інтереси ТОВ «Східагротрейд», чи будь-якої іншої компанії.

Перед початком огляду ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 надав письмову згоду на огляд цеху металоконструкцій за адресою: м. Кам'янське, вул. Чайковського, 1/73, водій ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 надав письмову згоду на огляд сідлового тягача MAN TGA 14.480 р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE SDP 27 р.н. НОМЕР_2. відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу сідловий тягач MAN TGA 14.480 р.н. ВІ641 IAH належить ОСОБА_7, напівпричеп KRONE SDP 27 р.н. НОМЕР_2 належить ОСОБА_8.

Після огляду сідловий тягач MAN TGA 14.480 р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом KRONE SDP 27 р.н. ВІЗЗ16ХМ та мінеральними добривами в ньому були вилучені до ОСОБА_2 Товаро-транспортна накладна №034030 разом із її копією також вилучені до ОСОБА_2

Під час досудового розслідування допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що на територію цеху металоконструкцій за адресою:м. Кам'янське, вул. Чайковського, 1/73, прибув вказаний автомобіль з мінеральними добривами за які він перерахував гроші у сумі 164850 гривень на рахунок який надавав ОСОБА_6І, після чого ОСОБА_6 відмовився вивантажувати вантаж, пояснюючи, що йому не надійшли кошти та тим, що кошти були перераховані не на той рахунок. Також, під час допиту ОСОБА_4 надав документи які підтверджують перерахування коштів та завдання матеріального збитку.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 повідомив, що передавав ОСОБА_4 рахунок на який треба пересилати грошові кошти і при цьому був присутній ОСОБА_6 який нічого не заперечував проти надання таких реквізитів. Жодних рахунків на оплату ОСОБА_6 не надавав.

Також встановлено, що у власника автомобіля та у водія відсутні будь-які договори про перевезення вантажу укладених із ОСОБА_6 чи ТОВ «Східагротрейд».

Допитаний під час досудового розслідування в якості свідка директор ТОВ «Східагротрейд» ОСОБА_10 надав договір укладений між підприємством та ОФП ОСОБА_7 на перевезення вантажу. Також було надано копію цивільно- правового договору №04/03/19 від 04.03.2019 відповідно до якого ОСОБА_6 повинен був супроводжувати вантаж, що належить ТОВ «Східагротрейд», а саме аміачна селітра 22 т, у м. Кам'янське, Дніпропетровської області. При цьому ОСОБА_6 повинен був надати приймаючій стороні рахунок на оплату №236 від 04.03.2019 року.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6, супроводжуючи вантаж, за попередньою домовленістю із ТОВ «Східагротрейд», прибувши до місця розвантаження не надав жодних документів які підтверджують його повноваження, також не надав рахунок на оплату №236 від 04.03.2019 року. При цьому ТОВ «Східагротрейд» із жодним підприємством не уклало договір купівлі- продажу до якого відноситься рахунок на оплату №236 від 04.03.2019 року, що викликає сумніви, щодо намірів підприємства доброчесно виконати угоду.

Таким чином, як вказано в клопотанні, 440 мішків із мінеральним добривом OSTCHEM були призначені для схиляння осіб до вчинення певних дій, в даному випадку ОСОБА_4 перерахував грошові кошти за дані добрива, які вже знаходились на території його підприємства.

Також під час досудового розслідування через складність розслідування даного виду злочину не визначено роль та участь ТОВ «Східагротрейд» у вчиненні даного правопорушення, а тому добрива які було повернуто ТОВ «Східагротрейд» можуть бути знищенні, приховані чи перетворені, що ускладнить відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши матеріали клопотання, докази по даних матеріалах, вважаю, що клопотання підлягає поверненню за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.171 КПК України арешт майна допускається в тому числі з метою збереження речових доказів, при цьому, згідно вимог ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вищезазначене клопотання не містить посилання на підставу, передбачену ч. 2 ст. 170 КПК, для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а також в ньому відсутнє належне обгрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст. 170 КПК щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених вч. 2 ст. 170 КПК.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилання на положення 170 КПК без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Також клопотання містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об’єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову. А зазначення слідчим у клопотанні про необхідність накладення арешту вказаного майна з метою швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування з можливою в подальшому спеціальною конфіскацією та збереження речових доказів, до того ж з урахуванням відсутності в наданих матеріалах постанови слідчого про визнання цього майна речовими доказами, взагалі не грунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства.

Крім того, дане клопотання не містить відомостей щодо пред’явлення підозри будь- якій особі в даному кримінальному провадженні, не містить посилань і на заявлений цивільний позов та на обґрунтованість його розміру, а також залишено поза увагою, що у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 190 КК України не передбачено як застосування заходів кримінально-правового характеру у вигляді спеціальної конфіскації, так і додаткового виду покарання - конфіскації майна.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З огляду на вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. ст. 173 КПК України, не відповідає розумності і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження .

Слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання слідчого про накладення арешту для виконання вимог ст. 171 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ОСОБА_2 Кам’янського ВП Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно – повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Слідчий суддя О.К. Подобєд