Ухвала суду № 81413264, 24.04.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 761/16713/18

У Х В А Л А

24 квітня 2019 року суддя Подільського районного суду м.Києва Войтенко Т. В. , розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про відвід судді Ларіонової Н.М. у справі № 758/16713/18 за позовом ОСОБА_2 до Комерційного комунального унітарного підприємства «Фінансова компанія «Житло-інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун» про визнання недійсними договорів, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

29 грудня 2018 р. від представника позивача ОСОБА_1 було подано заяву про відвід судді Ларіонової Н.М. з підстав наявності обставин, що викликають сумніви у її неупередженості та об'єктивності.

Заява обґрунтована тим, що головуючий суддя створює перешкоди у здійсненні правосуддя, призначаючи справи до розгляду з тривалим інтервалом, зокрема позовна заява, яка надійшла до суду у червні 2018 року, була призначена до розгляду на грудень 2018 року. Наступне судове засідання було призначене на 3 квітня 2019 року, що поза межами строків, встановлених ЦПК України. Заявлених відвід був розглянутий суддею також поза межами дводенного строку, що свідчить на переконання представника позивача у наявності об'єктивних причин, які виключають можливість розгляду справи даної справи у подальшому.

Ухвалою від 01.04.2019 року заяву про відвід судді Ларіонової Н.М. Подільським районним судом м. Києва було визнано необґрунтованою, у зв'язку з чим дана заява була розподілена в автоматизованому порядку на розгляд іншим суддею.

З огляду на те, що відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді без повідомлення сторін.

Суд, дослідивши заяву про відвід судді Ларіонової Н.М., приходить до висновку про залишення заяви про відвід головуючому без задоволення у зв'язку з наступним.

Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Встановлено, що підстав для відводу судді, визначених ст.ст. 36, 37 ЦПК України, у заяві представника позивача ОСОБА_1 не наведено.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що наразі, в Подільському районному суді м. Києва склалася катастрофічна ситуація зі здійсненням правосуддя. Відповідно до штатного розпису в суді наявна 21 посада судді, однак, станом на сьогодні здійснюють правосуддя лише 10 суддів, з яких: цивільні справи розглядають - 6 суддів, кримінальні справи - 4 судді. В середньому в провадженні одного судді на розгляді перебуває від 1800 до 3000 справ та матеріалів різних категорій, що унеможливлює своєчасний розподіл справ, так і їх розгляд.

Подільський районний суд м. Києва неодноразово звертався до ДСА України та ініціював питання відрядження суддів. Однак, за весь час існування інституту відрядження суддів, на відміну від інших районних судів міста Києва, до Подільського районного суду м. Києва не відряджено жодного судді.

Викладені у заяві ОСОБА_1 обставини, як підстава для відводу головуючому судді Ларіоновій Н.М., на думку суду, не свідчать, навіть побіжно, про можливість існування сумнівів в упередженості та об'єктивності судді. Крім того, такі обставини не можуть свідчити про пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви про відвід судді, оскільки підстави для відводу, зазначені представником позивача ОСОБА_1 , є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 259, 260, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ларіонової Н.М. у справі № 758/16713/18 за позовом ОСОБА_2 до Комерційного комунального унітарного підприємства «Фінансова компанія «Житло-інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун» про визнання недійсними договорів, стягнення грошових коштів - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяТ. В. Войтенко