Ухвала суду № 81412695, 18.04.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/669/19

Справа № 754/6406/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2019 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В. перевіривши матеріали апеляційної скарги поданої позивачем ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25.05.2015 в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЧП «ДІВЄС», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЧП «ДІВЄС», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва під головуванням судді

Ярошенка С.В. від 25.05.2015 відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЧП «ДІВЄС», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2017 року, вищезазначена справа за єдиним унікальним номером 754/6406/15-ц, передана судді ОСОБА_2. у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Ярошенка С.В.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва під головуванням судді ОСОБА_2. справу за єдиним унікальним номером 754/6406/15-ц прийнято до свого провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2018 року, вищезазначена справа за єдиним унікальним номером 754/6406/15-ц, передана судді Бабко В.В. у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_2.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва під головуванням судді Бабко В.В. справу за єдиним унікальним номером 754/6406/15-ц прийнято до свого провадження.

27.11.2018 до суду надійшла апеляційна скарга від відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25.05.2015 про відкриття провадження.

Постановою Київського апеляційного суду від 13.02.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25 травня 2015 року про відкриття провадження у справі залишено без змін.

15.04.2019 до суду надійшла повторно апеляційна скарга від відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25.05.2015 про відкриття провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.

Принцип процесуальної економії полягає не лише в швидкому вирішенні спору при максимально спрощеній судовій процедурі як для суду так і для учасників процесу, але і в розумному поєднанні необхідності розгляду декількох позовів в рамках одного провадження з істотним ускладненням вивчення матеріалів справи, дослідження наданих доказів, у зв'язку із збільшенням їх кількості, а так само розрахунків ціни позову та інших його складових.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).

Повторне подання відповідачем ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження Деснянського районного суду міста Києва від 25.05.2015, яка вже розглядалась Київським апеляційним судом 13.02.2019 з прийняттям постанови, судом розцінюється як зловживання процесуальними правами, оскільки спрямоване на безпідставне затягування розгляду справи.

Визначення поняття зловживання процесуальними правами надане у ст. 44 ЦПК України. До дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, законодавець відносить, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно із ст. 143 ЦПК України, передбачені підстави та порядок застосування заходів процесуального примусу, зокрема, це є процесуальними діями, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про застосування заходу процесуального примусу до відповідача ОСОБА_1 у вигляді попередження, оскільки останній зловживає процесуальними правами, а повторно подану апеляційну скаргу від 15.04.2019 повернути відповідачу ОСОБА_1

Керуючись статтями 44, 143, 144, 148 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Повернути ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 25.05.2015 про відкриття провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЧП «ДІВЄС», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Застосувати заходи процесуального примусу відносно ОСОБА_1 у вигляді попередження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва.

Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала складена та підписана 18 квітня 2019 року.

Суддя В.В. Бабко