Ухвала суду № 81412504, 19.04.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12316/16-ц

Провадження № 2/752/276/19

У Х В А Л А

19.04.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Петрова Є.В.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю,

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить накласти арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1, заборонити будь-яким фізичним або юридичним особам знаходитись на території житлового будинку по АДРЕСА_1 та заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам, зокрема, яле не виключно ОСОБА_4, будь-яким чином використовувати територію житлового будинку по АДРЕСА_1.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що всупереч наявності ухвали про накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору у даній справі, та рішення суду від 17.12.2009 р. у справі №2-4313/09, згідно якого ОСОБА_4 зобов»язано повернути земельну ділянку - частину земель загального користування, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та привести вказану частину земель за власний рахунок у придатний для використання стан, включаючи знесення воріт та ліквідацію створеного сміттєзвалища, зловмисники майже повністю знищили паркан та пограбували садибу АДРЕСА_1.

Вислухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з»ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов»язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв»язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд встановив, що між сторонами існує спір щодо визнання за ОСОБА_1 за набувальною давністю права власності на будинок АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці із кадастровим номером №8000000000:79:008:017, площею 0,0229 га.

Забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам користуватись житловим будинком по АДРЕСА_1 суд вважає обґрунтованим заходом забезпечення позову, який відповідає характеру спірних правовідносин, і зможе забезпечити в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову та забезпечить збереження спірного майна.

Однак, у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам знаходитися на території житлового будинку по АДРЕСА_1 суд вважає за необхідне відмовити, оскільки даний вид забезпечення позову охоплюється забороною користування жилим будинком та арештом майна, який був застосований відповідно до ухвали суду від 19.12.2016 р.

Не може бути задоволена заява позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на спірний будинок, оскільки дане забезпечення позову вже застосовано судом відповідно до ухвали суду від 19.12.2016 р.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового забезпечення даного позову.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити частково.

Заборонити будь-яким особам користуватись житловим будинком по АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

В іншій частині відмовити.

Стягувачем є ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1).

Ухвала є виконавчим документом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк предявлення ухвали до виконання становить 3 (три) роки.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя