Рішення № 81411233, 27.03.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/270/19

провадження № 2/691/321/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

провівши у підготовчому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області розгляд цивільної справи за позовною заявою Акціонерного Товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» м.Київ до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

встановив:

АТ КБ «ПриватБанк» м.Київ звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач мотивує їх тим, що відповідач, згідно укладеного договору від 21 серпня 2006 року отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписання даного договору було прямою і безумовною згодою відповідача, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити, зменшити або збільшити кредитний ліміт, відповідно до п.п.3.2, 3.3 «Умов та Правил надання банківських послуг». При укладенні Договору сторони досягли усіх істотних домовленостей щодо порядку та умов виконання кредитного зобов»язання. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв’язку з чим, станом на 31 січня 2019 року має заборгованість в розмірі 142027 грн. 59 коп., яка складається з: 7655 грн. 38 коп. – заборгованість за кредитом; 133072 грн. 21 коп. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 1300 грн. 00 коп. – заборгованість за пенею та комісією. Враховуючи, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, просить стягнути заборгованість в сумі 121733,78 грн., яка складається з: 7655 грн. 38 коп. – заборгованість за кредитом; 114078 грн. 40 коп. – заборгованість по процентах за користування кредитом 0 21 серпня 2008 року по 31 жовтня 2018 року, для стягнення якої прийнято рішення звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача, будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з»явився. В матеріалах справи наявне клопотання від 19 лютого 2019 року про розгляд справи у його відсутності, в якому зазначив що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить стягнути судові витрати понесені при зверненні до суду у виді сплати судового збору.

Відповідач у судове засідання не з’явилася по невідомій суду причині, хоча про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 07 березня 2019 року №1950202146777, від 20 березня 2019 року №1950202167740, від 22 березня 2019 року №1950202166670, причину своєї неявки суду не повідомила, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду.

Неявка відповідача не перешкоджає розглядові справи по суті, так як сторона повідомлена вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об’єктивного розгляду і слухає справу у її відсутності.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення відповідача і відсутність від неї відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, вбачає підстави до розгляду цивільної справи у підготовчому судовому засіданні, згідно до ст.200 ЦПК України, та дослідивши докази у справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається та підтверджено матеріалами справи, відповідач по справі, звернулася 21 серпня 2006 року із заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк», позивача по справі, про надання кредиту та отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.6), тобто, між сторонами укладено договір, що складається із заяви позичальника (а.с.6) та «Умов і Правил надання банківських послуг», де передбачено термін дії даного договору, сплату відсотків за користування кредитом (а.с.7-12), який позивачем був виконаний. Відповідач зобов’язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує і відповідно до розрахунку заборгованості станом на 31 січня 2019 року має заборгованість в розмірі 142027 грн. 59 коп. (а.с.13-15).

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин – зобов»язання і є зобов'язальними та регулюються нормами ЦК України, з врахуванням наступного.

Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться – ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов’язанні – ст. 530 ЦК України. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, і за порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Із досліджених судом доказів вбачається, що на підставі заяви від 21 серпня 2006 року, відповідач отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.6). Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.6). Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_2 керується п.п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг яким визначено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і в будь-який момент ОСОБА_2 може змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 «Правил користування платіжною карткою». Відповідно до п.п. 6.5.,6.6.,6.7,8.6 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов»язаний: погашати заборгованість по кредиту, процентах за користування ним, по перевитратах платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; у випадку невиконання зобов»язань за договором, на вимогу банку виконати зобов»язання по поверненню кредиту, в тому числі і простроченого кредиту та овердрафту, оплати винагороди банку; власник карти зобов»язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту; при порушенні строків платежів по кожному із грошових зобов»язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, сплатити банку штраф у розмірі 0 від суми позову. Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про поширення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. Як вбачається з матеріалів справи, своїм правом відповідач не скористалася. Станом на 31 січня 2019 року відповідач має заборгованість в розмірі 142027 грн. 59 коп., яка складається з: 7655 грн. 38 коп. – заборгованість за кредитом; 133072 грн. 21 коп. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 1300 грн. 00 коп. – заборгованість за пенею та комісією (а.с.13-15). Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Скориставшись таким правом, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості в сумі 121733,78 грн., яка складається з: 7655 грн. 38 коп. – заборгованість за кредитом; 114078 грн. 40 коп. – заборгованість по процентах за користування кредитом.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів. Оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, остільки позивач довів суду не виконання відповідачем зобов»язань за кредитним договором, а відповідач, в силу вищенаведених обставин, слід вбачати, що позов визнала.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Враховуючи те, що у зв’язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати в розмірі 1921,00 грн., а саме, сплатив судовий збір, суд стягує вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно – процесуальним законодавством України.

Позов підтверджується: копією заявиГолякової Н.П. від 21 серпня 2008 року, копією розрахунку заборгованості за кредитним договором від 31 січня 2019 року, копією «Умов та правил надання банківських послуг», копією виписки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 01 березня 2018 року, копією Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк» (нова редакція) від 21 травня 2018 року, копією виписки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України стосовно АТ КБ «ПриватБанк» від 14 червня 2018 року, копією банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 року, платіжним дорученням №PROM9ВАRZ3 від 19 лютого 2019 року.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 599, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 200, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовну заяву Акціонерного Товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» м.Київ до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного Товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» м.Київ, юридична адреса м.Київ вул.Грушевського, №1Д, заборгованість за кредитним договором від 21 серпня 2006 року на розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, Код ЄДРПОУ 14360570 в розмірі 121733 (сто двадцять одна тисяча сімсот тридцять три) грн. 78 коп., яка складається з: 7655 грн. 38 коп. – заборгованість за кредитом; 114078 грн. 40 коп. – заборгованість по процентах за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного Товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» м.Київ, юридична адреса м.Київ вул.Грушевського, №1Д, судові витрати по сплаті судового збору на розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, Код ЄДРПОУ 14360570 в розмірі 1921 (одна тисяча дев»ятсот двадцять одна) грн. 00 коп..

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області.

Копію рішення направити учасникам справи, для відому.

Суддя ОСОБА_4