Рішення № 81410172, 12.03.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/46/19

провадження № 2/691/243/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю учасника справи:

відповідача ОСОБА_2

провівши у підготовчому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області розгляд цивільної справи за позовною заявою Акціонерного Товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» м.Київ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив :

АТ КБ «ПриватБанк» м.Київ звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач мотивує їх тим, що відповідач, відповідно до укладеного договору 01 грудня 2010 року, отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписання даного договору було прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг». При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. При цьому між сторонами було досягнуто усіх істотних домовленостей щодо порядку та умов виконання кредитного зобов»язання. В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим, станом на 31 жовтня 2018 року має заборгованість в розмірі 102762 грн. 90 коп., яка складається з: 19 180 грн. 78 коп. – тіло кредиту; 21 253 грн. 31 коп. – відсотки за користування кредитом; 56959 грн. 15 коп. – пеня; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 4869 грн. 66 коп. – штраф (процентна складова), для стягнення якої прийнято рішення звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача, будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з»явився. В матеріалах справи наявне клопотання від 28 грудня 2018 року про розгляд справи у його відсутності, в якому зазначив що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить стягнути судові витрати понесені при зверненні до суду у виді сплати судового збору.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що причиною не виконання кредитного зобов»язання перед АТ КБ «ПриватБанк» є складне матеріальне становище, відсутність постійного доходу та роботи, а тому зазначені обставини унеможливили своєчасне внесення коштів на рахунок банківської установи та просив врахувати, що виконував умови кредитного договору до періоду, коли був працевлаштований та мав постійний дохід і не стягувати з нього в повному розмірі суму нарахованої пені.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи клопотання представника позивача та при відсутності зустрічних вимог відповідача, вислухавши його думку, враховуючи часткове визнання позову, вбачає підстави до розгляду цивільної справи у підготовчому засіданні, згідно до ст.200 ЦПК України, та дослідивши докази у справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається та підтверджено матеріалами справи, відповідач по справі, звернувся 01 грудня 2010 року із анкетою-заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк», позивача по справі, про надання кредиту та отримав кредит у розмірі 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.10), тобто, між сторонами укладено договір, що складається із анкети-заяви позичальника (а.с.10), умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.6) та «Умов і Правил надання банківських послуг», де передбачено термін дії даного договору, сплату відсотків за користування кредитом (а.с.11-25), який позивачем був виконаний. Відповідач зобов’язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує і відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 31 жовтня 2018 року має заборгованість в розмірі 102 762 грн. 90 коп. (а.с.8-9).

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин – зобов»язання і є зобов'язальними та регулюються нормами ЦК України, з врахуванням наступного.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов`язання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 549 ЦК Українипередбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із досліджених судом доказів вбачається, що на підставі анкети-заяви від 01 грудня 2010 року, відповідач отримав кредит у розмірі 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.10). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.10). Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту ОСОБА_3 керується п.2.1.1.2.3. та п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг де зазначено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і в будь-який момент ОСОБА_3 може змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Одночасно п.1.1.3.2.4 «Умов і Правил надання банківських послуг», передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід»ємних частин Договору, в зв»язку з чим може змінюватись Банком розмір відсоткової ставки за кредитом за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених у п.1.1.3.1.9 «Умов і Правил надання банківських послуг». На підставі п.1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов»язань за Договором. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умов та Правил надання банківських послуг» відповідач зобов»язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Згідно п.2.1.1.5.7, п.2.1.1.5.6, п.2.1.1.7.6 «Умов та Правил надання банківських послуг», у випадку невиконання зобов»язань за договором, на вимогу банку виконати зобов»язання по поверненню кредиту, в тому числі і простроченого кредиту та овердрафту, оплати винагороди банку; власник карти зобов»язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту; при порушенні строків платежів по кожному із грошових зобов»язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Згідно п.2.1.1.12.2 Договору, в разі непогашення клієнтом боргових зобов»язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені витрати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов»язань за кредитом, згідно п.2.1.1.12.2.1 Договору, клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відповідно до п.2.1.1.4.2, п.2.1.1.4.6 Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов»язань в разі невиконання боржником своїх зобов»язань за цим договором. Пунктом 1.1.7.11 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що договір діє напротязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо напротязі цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же самий строк. Пунктом 1.1.7.43 Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках Договору або підписаного під дію Договору, а також при закінченні використання послуг банку, передбачених Договором. За наявності у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком за Договором, в тому числі по Овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості. Як вбачається з матеріалів справи, своїм правом відповідач не скористався.

Оскільки відповідач частково виконує умови кредитного договору, що було підтверджено в ході дослідження наявних доказів у цивільній справі, то сума заборгованості по договору від 01 грудня 2010 року, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання, не може перевищувати один рік, що передбачено п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України. При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до ст. 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

З аналізу діючого законодавства вбачається, що невиконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою. З вищевказаного та умов договору вбачається, що позивач за невиконання зобов»язання відповідачем застосував пеню, і тому суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду України, який він зробив у своїй постанові № 6-100цс/14 про те, що «частина третя 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов»язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків».

Оскільки заборгованість відповідача по поверненню тіла кредиту складає 19180,78 грн., а розмір нарахованої пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором становить 56959,15 грн., що значно перевищує суму боргу за кредитним договором, то у зв'язку з цим, суд вважає за можливе зменшити суму неустойки до розміру що не перевищує заборгованість за тілом кредиту та стягнути з відповідача заборгованість за пенею 18000,00 грн.

Крім пені та комісії позивач просить стягнути штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн. та штраф (процентна складова) у розмірі 4869,66 грн.. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, що встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Так, відповідно до ч.1,2 ст.549 ЦК України та п.п.2.1.1.12.2, 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, сторони визначили, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом при порушенні строків платежів по кожному із грошових зобов»язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову, в разі непогашення клієнтом боргових зобов»язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені витрати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування з розрахунку 365/366 календарних днів на рік. Позовні вимоги позивача, на думку суду, в цій частині є обґрунтованими, остільки відповідач не виконує належним чином, як боржник, кредитний договір.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог ПАТ «ПриватБанк» та стягнення з відповідача загальної суми боргу у розмірі 63803,75 грн., що складається з тіла кредиту 19180,78 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом 21253,31 грн., пені 18000 грн.., а також 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 4869,66 грн. - штраф (процентна складова).

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Враховуючи те, що у зв’язку із розглядом справи в суді позивач, поніс судові витрати в розмірі 1921,00 грн., а саме, сплатив судовий збір, суд стягує вищенаведені витрати у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно – процесуальним законодавством України.

Позов підтверджується: копією анкети-заяви ОСОБА_2 від 01 грудня 2010 року, копією розрахунку заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2015 року та 31 жовтня 2018 року, копією Витягу з тарифів обслуговування кредитної карти «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», копією витягу з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку», копією виписки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 01 березня 2018 року, копією Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк» (нова редакція) від 21 травня 2018 року, копією виписки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України стосовно АТ КБ «ПриватБанк» від 14 червня 2018 року, копією банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 року, платіжним дорученням №PROM8В0YNN від 28 грудня 2018 року.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 200, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовну заяву Акціонерного Товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» м.Київ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного Товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» м.Київ, юридична адреса м.Київ вул.Грушевського, №1Д, заборгованість за кредитним договором від 01 грудня 2010 року на розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, Код ЄДРПОУ 14360570 в розмірі 63803 (шістдесят три тисячі вісімсот три) грн.75 коп..

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного Товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» м.Київ, юридична адреса м.Київ вул.Грушевського, №1Д, судові витрати по сплаті судового збору на розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, Код ЄДРПОУ 14360570 в розмірі 1921 (одна тисяча дев»ятсот двадцять одна) грн. 00 коп..

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області.

Копію рішення направити позивачу, для відому.

Повне рішення суду складено 18 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_4