Рішення № 81409789, 16.04.2019, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2019 р. Справа № 608/234/18

Номер провадження2/608/41/2019

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

представника третьої особи: Чортківської

районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Колиндянська сільська рада Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_7, Чортківська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Колиндянська сільська рада Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_7, Чортківська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві вказала, що після смерті батька ОСОБА_8 01 грудня 2015 року, відкрилася спадщина за законом, яка складається з двох земельних ділянок, розташованих на території Великочорнокінецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 та Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. Державний нотаріус Чортківської державної нотаріальної контори видав ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки та частину квартири. Разом з тим, державним нотаріусом, безпідставно на думку позивача, не було видано свідоцтво про право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області. Вказану Ѕ частину житлового будинку батько прийняв, однак, не оформив свідоцтво про право власності після смерті свого батька ОСОБА_9, 09 жовтня 2013 року у зв’язку з важким матеріальним становищем. Просить визнати за нею право власності за законом на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Центральна, 93 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області після смерті ОСОБА_8, 01 грудня 2015 року.

В ході проведення підготовчого засідання, позивач змінила позовні вимоги. Просить визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім’я ОСОБА_4 20 січня 2017 року про право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Центральна, 93 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області, зареєстроване в реєстрі за № 66 - недійсним. Визнати договір про поділ спадкового майна від 28 вересня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 1- 734 – недійсним, оскільки в неї є сумніви щодо належності підпису померлому ОСОБА_8 в спадковій справі № 571/2015. Крім того, спадкова справа нотаріальною конторою заведена 13 серпня 2015 року, а документи в ній посвідчені 12 серпня 2015 року, тобто до звернення заявників. Враховуючи наведене, просить визнати за нею право власності за законом на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Центральна, 93 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області після смерті ОСОБА_8, 01 грудня 2015 року. Стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 змінені позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити з підстав, наведених у позові. Позивач ОСОБА_1, під час судового розгляду позову, суду пояснила, що 09 жовтня 2013 року помер її дідусь ОСОБА_9 На момент смерті дідуся, її батько ОСОБА_8 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. Їй не відомо, чи звертався батько до нотаріуса за оформленням спадщини після смерті свого батька. Документа, який би підтверджував право власності батька на Ѕ частину спірного будинковолодіння не має. Батько прийняв спадщину за заповітом. Після звернення в нотаріальну контору їй було видано свідоцтво про право власності на майно після смерті батька, а саме: на дві земельні ділянки та частину квартири в м. Тернополі. На Ѕ частину будинковолодіння по вул. Центральній, 93 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району нотаріус їй свідоцтва не видав. Вона не вірить, що батько відмовився від спадщини. Змінені позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 подав відзив на позовну заяву та відзив на позовну заяву із врахуванням змінених позовних вимог. Вважає, що подана позивачем позовна заява в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України, не відповідає нормам цивільного процесуального законодавства, оскільки, позивачкою одночасно змінено і предмет і підстави позову. Також зазначив, що спірний житловий будинок на праві спільної часткової власності в рівних частках (по Ѕ частині кожному) належав померлому ОСОБА_9 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 043668, виданого 11 листопада 2004 року Великочорнокінецькою сільською радою Чортківського району Тернопільської області, право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30 листопада 2004 року. В подальшому, на підставі договору від 28 вересня 2015 року було здійснено поділ спадкового майна ОСОБА_9 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, згідно якого, у власність до ОСОБА_4 перейшла Ѕ частка будинку. ОСОБА_4 22 січня 2017 року державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчено перехід права власності в порядку спадкування на належну ОСОБА_9, який помер 09 жовтня 2013 року 1/2 частку спірного житлового будинку. Тому, вказана Ѕ частка житлового будинку не може бути включена до складу спадщини після смерті ОСОБА_8, який помер 01 грудня 2015 року, оскільки, дане майно йому не належало. Пояснення позивача щодо зазначення неправдивих відомостей в документах та наявності розбіжностей у підписах і рукописних текстах, що містяться у спадковій справі №571/2015 щодо майна померлого 09 жовтня 2013 року ОСОБА_9, не спростовують правомірність оспорюваних правочинів та не є передбаченими законом підставами для визнання оспорюваних правочинів недійсними. Крім того зазначив, що у справі відсутні будь-які процесуальні документи на підтвердження відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії та видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8, а саме: на Ѕ частину спірного будинковолодіння. Відтак заявлені позовні вимоги про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 без встановлення неможливості одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та за відсутності відмови нотаріуса, не відповідають встановленому законом порядку вирішення питання про спадкування і такі вимоги є передчасними. З огляду на вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю, судові витрати, понесені відповідачем, покласти на позивача.

В судовому засіданні представник відповідача – адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні повністю.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала. Вважає, що спадкова справа є сфальсифікованою. Довідки, які були надані сільською радою, містять неправдиві відомості. Мама не претендувала на майно її чоловіка, батька позивачки. Був складений заповіт в користь її чоловіка ОСОБА_8. Однак, чоловік не написав заяву про прийняття спадщини, бо розрахувався з роботи. Він проживав в селі десь близько п’яти років до дня своєї смерті. Він переїхав в село, щоб доглядати за хворою матір’ю.

Представник третьої особи: Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області в судове засідання не з’явився. Подав суду заяву, згідно якої позов визнає, не заперечує проти його задоволення. Розгляд справи просить проводити без його участі.

Третя особа: ОСОБА_7 подала суду пояснення на позов, згідно з яким позов не визнає, оскільки, спірний житловий будинок ніколи не належав її брату ОСОБА_8, а належав по Ѕ частці ОСОБА_9 та ОСОБА_4 Тому просить у позові відмовити, а розгляд справи проводити без її участі.

Представник третьої особи - Чортківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що спадкова справа №571/2015 щодо майна померлого 09 жовтня 2013 року ОСОБА_9 заводилась в Чортківській державній нотаріальній конторі. На спадкове майно померлого претендували два спадкоємці: ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які домовились про його поділ, уклавши договір про поділ спадкового майна. Відповідно до укладеного договору були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_8 і ОСОБА_4, згідно яких : Ѕ частина житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд № 96 по вул. Центральна в с. Великі Чорнокінці Чортківського району належала подружжю: ОСОБА_8 та ОСОБА_3, інша Ѕ частина житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд – ОСОБА_4 Був ще третій спадкоємець – ОСОБА_10, однак з заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору вона не зверталась. Після смерті ОСОБА_8, його донька ОСОБА_1 звернулась в нотаріальну контору з заявою про спадкування. Заяви про видачу свідоцтва про право власності на Ѕ частину будинковолодіння в с. Великі Чорнокінці після смерті батька позивач не подавала. Відповідно і не має постанови нотаріуса про відмову у видачі такого свідоцтва. Стосовно розбіжностей в датах у спадковій справі померлого ОСОБА_9, пояснила, що дійсно спадкова справа нотаріальною конторою заведена 13 серпня 2015 року, а деякі документи в ній посвідчені 12 серпня 2015 року, тобто до звернення заявників. Вказане не заборонено законом. Оскільки, людина могла звернутись в нотаріальну контору за консультацією, завірити деякі документи, а на другий день звернутись з заявою.

Вислухавши учасників судового процесу, які з’явилися в судове засідання, свідка, врахувавши думку осіб, які не з’явилися в судове засідання, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Позивачка ОСОБА_1 народилася 20 листопада 1995 року в м. Тернопіль, що стверджується свідоцтвом про народження серії І-ИД №297029 від 14.12.1995 року. Ії батьками значаться: ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (відповідачка по справі).

Батько позивачки – ОСОБА_8 помер 01 грудня 2015 року в м. Чорткові Тернопільської області, про що 09 грудня 2015 року складено відповідний актовий запис № 19 та відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції повторно 14 січня 2016 року видано свідоцтво про смерть серії І- ИД № 201390.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 липня 2017 року, спадкоємцями майна померлого ОСОБА_8 є його рідна сестра ОСОБА_7 та донька ОСОБА_1. До спадкового майна входить: земельна ділянка площею 1,8425 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великочорнокінецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 28 вересня 2015 року, реєстраційний номер № 735934461255; земельна ділянка площею 1,8423 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великочорнокінецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, державна реєстрація земельної ділянки 25.11.2005 року; 1/3 частка квартири за адресою: м. Тернопіль, вул. Л.Українки, 33/32, згідно свідоцтва про право власності на житло від 16 серпня 2013 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень.

Заповіту померлий ОСОБА_8 не складав, що стверджується довідкою Колиндянської сільської ради Чортківського району Тернопільської області № 410 від 04 лютого 2016 року.

Згідно довідки № 554 від 17.02.2016 року тієї ж сільської ради, ОСОБА_8, який помер 01 грудня 2015 року, у своєму користуванні мав два паї площею 1,8423 га та 1,8425 га, які успадкував від свого батька ОСОБА_9, який помер 09 жовтня 2013 року.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації. Виходячи з ст. ст. 25, 30 ЦК України, мати та набути цивільне право (право власності на нерухоме майно) може лише жива та дієздатна особа.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

У відповідності до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Із наведених норм матеріального права вбачається висновок про включення до переліку спадкового майна, заявленого до спадкування спадкоємцями померлого, усього майна, належного спадкодавцеві на праві власності на дату його смерті (момент відкриття спадщини).

При цьому, до переліку майна, що підлягає спадкуванню, не включається майно, яке не належало спадкодавцеві на праві власності на час його смерті (відкриття спадщини)

Як вбачається із заявлених позовних вимог позивач просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Центральна, 93 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області в порядку спадкування після померлого батька ОСОБА_8, котрий помер 01.12.2015 року

Проте, вказаний житловий будинок з господарськими будівлями (домоволодіння) по

вул. Центральна, 93 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області належав на праві спільної часткової власності в рівних частках (по 1/2 кожному) померлому 09.10.2013 року ОСОБА_9 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно САА № 043668, виданого 11 листопада 2004 року Великочорнокінецькою сільською радою Чортківського району Тернопільської області, право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30 листопада 2004 року.

В подальшому, після смерті ОСОБА_9 09 жовтня 2013 року, на підставі договору про поділ спадкового майна від 28 вересня 2015 року, посвідченого державним нотаріусом Чортківської районної нотаріальної контори ОСОБА_11 і

зареєстрованого в реєстрі за № 1734, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, як спадкоємцями померлого ОСОБА_9, здійснено поділ спадкового майна померлого ОСОБА_9, за яким, зокрема, до ОСОБА_4 перейшла у власність Ѕ (одна друга) частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по вул. Центральна, 93 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області.

Відповідно до вказаного договору про поділ спадкового майна державним нотаріусом Чортківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_12 22 січня 2017 року видано в користь ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 66, за яким посвідчено перехід права власності в порядку спадкування на належну ОСОБА_9, котрий помер 09.10.2013 року 1/2 (одну другу) частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд по вул. Центральна, 93 в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області, до ОСОБА_4, та право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку, набуту в порядку спадкування, зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 20.01.2017 року.

Вказане підтверджується Витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майно щодо суб’єкта.

Відтак, вказана 1/2 (одна друга) частка житлового будинку не може бути включеною до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_8, котрий помер 01 грудня 2015 року, оскільки, дане майно не належало померлому ОСОБА_8 на праві власності на час його смерті, та, відповідно, не підлягає поділу між його спадкоємцями.

За клопотанням позивачки по справі була призначена почеркознавча експертиза, оскільки, в неї виникали сумніви щодо справжності підпису її померлого батька в договорі поділу спадкового майна, однак, вона не була проведена в зв’язку з її не оплатою.

Крім того, в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_13, яка суду пояснила, що в 2015 році працювала у Великочорнокінецькій сільській раді Чортківського району Тернопільської області. Їй відомо, що ОСОБА_9, який помер 09 жовтня 2013 року, при житті склав заповіт в користь свого сина ОСОБА_8 ОСОБА_8 проживав в селі без реєстрації. ОСОБА_8 після смерті батька пропустив шестимісячний строк для подачі заяви на прийняття спадщини. Коли вона їхала по робочих питаннях в місто Чортків, ОСОБА_8 поїхав з нею до нотаріуса. Мама ОСОБА_8 - ОСОБА_4 підписала довіреність на її ім’я, згідно якої вона мала право підписувати документи в нотаріальній конторі від імені ОСОБА_4 Тому, коли 22 січня 2017 року в Чортківській державній нотаріальній конторі між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладався договір про поділ спадкового майна, за ОСОБА_4 підпис ставила ОСОБА_13, а ОСОБА_8, відповідно, ставив підпис від свого імені. ОСОБА_8 ставив свій підпис і в Журналі реєстрації заяв про прийняття спадщини і в самому Договорі. Згідно вказаного договору було погоджено, що частину будинковолодіння спадкує мати ОСОБА_4, а земельні паї - син ОСОБА_8 Вона була у нотаріуса разом з ОСОБА_8 три рази. Отже, враховуючи наведені обставини, норми закону, пояснення учасників справи, свідка, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Центральна, 93, в с. Великі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області в порядку спадкування після померлого батька, ОСОБА_8, котрий помер 01 грудня 2015 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 66 та договору по поділ спадкового майна, укладеного ОСОБА_4 та ОСОБА_8 28 вересня 2015 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1734, з таких підстав.

Згідно ст. 16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК України. Відповідно до вказаної статті, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом.

Позивачем не наведено, передбачених законом підстав про визнання недійсними правочинів, недодержання сторонами в момент вчинення таких правочинів будь-яких вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Посилання позивача на неточні відомості, що містяться у спадковій справі № 571/2015 щодо майна померлого 09 жовтня 2015 року ОСОБА_8 не є підставами, які передбачені законом, для визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Відповідно до ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До матеріалів справи позивачем надано договір від 07 березня 2018 року про надання правничої допомоги, договір від 29 грудня 2018 року про внесення змін до договору від 07.07.2018 року, попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, акт прийому – передачі наданих послуг від 29 грудня 2018 року та квитанції АТ «ПриватБанк» № 0.0.984976086.1 від 14.03.2018 року на суму 3 000 гривень, № 0.0.1239781383.1 від 16.01.2019 року на суму 3 000 гривень (разом 6 000 гривень), які були перераховані відповідачем ОСОБА_4 на рахунок адвокатського об’єднання «Сила права» за надання правової допомоги.

Відповідно до вимог частин 5, 6 ст. 137 цього Кодексу, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Всупереч вимог закону, позивач не надав суду докази про не співмірність таких витрат.

А тому, витрати на оплату правничої допомоги, підлягають стягненню з позивача в користь відповідача.

Крім того, відповідно до п. 2 ч.2 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови у позові, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі ст. ст. 15, 16, 25, 30, 182, 1216, 1218, 1220, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_2, 46000, ідентифікаційний код НОМЕР_1 до ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_2, 46000, ідентифікаційний код НОМЕР_2, ОСОБА_4, жительки с. Великі Чорнокінці вул. Центральна, 93, Чортківського району Тернопільської області, треті особи: Колиндянська сільська рада Чортківського району Тернопільської області (с. Колиндяни, вул. Грушевського, 93, Чортківського району Тернопільської області), ОСОБА_7, жителька с. Гаї Шевченківські, вул. Стуса, 33, Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код НОМЕР_3, Чортківська районна державна нотаріальна контора (48501, м. Чортків, вул. С.Бандери, 13, код ЄДРПОУ 02900593) про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 6 000 (шість тисяч) гривень судових витрат, понесених нею на надання правової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Чортківський районний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 25 квітня 2019 року.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/234/18

Рішення набирає законної сили « » р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: