Рішення № 81409257, 23.04.2019, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1227/18

№ провадження 2/453/52/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 квітня 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 міської ради Львівської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з участю третьої особи – ОСОБА_4, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття їх з реєстрації, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_5 міська рада Львівської області 11.10.2018 року звернулася у суд із позовом, в якому просить визнати відповідачів – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим у АДРЕСА_1, внаслідок їх відсутності понад встановлені строки, а також зняти їх з реєстрації за вказаною адресою. Судові витрати у справі позивач просить покласти на відповідачів у солідарному порядку.

Ухвалою судді від 22.10.2018 року, після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідачів, які не є підприємцями, вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою підготовчого засідання від 22.01.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Розгляд справи по суті відбувся 23.04.2019 року, з участю представника позивача, третьої особи та відповідачів.

Позов обґрунтовано тим, що квартира № 4 (у виді однієї кімнати) знаходиться у будинку № 104 по вул. Гайдамацька у м. Сколе Львівської області, котрий у цілому відноситься до громадського житлового фонду і належить позивачу на праві комунальної власності. При проведенні впорядкування нумерації квартир у зазначеному будинку, а також звернення відповідачами із заявами про приватизацію, позивачем виявлено реєстрацію відповідачів у квартирі № 4, хоча фактично у ній проживає третя особа у справі разом із членами своєї сім’ї. Позивач зазначає, що відповідачі у цій квартирі ніколи не проживали, а така квартира, після втрати будинком у цілому статусу гуртожитку міжвідомчої охорони, яким користувались працівники міліції, не може надалі залишатися тимчасово наданим житлом. Крім того, відповідач ОСОБА_2 у лютому 2003 року не працює в органах МВС України, а проживає разом із відповідачем ОСОБА_3 у смт. Верхнє Синьовидне по вул. Січових Стрільців, 182. Відтак, на переконання позивача, оскільки відповідачі не можуть відноситись до категорії тимчасово відсутніх громадян, то такі вважаються відсутніми без поважних причин понад останні шість місяців. Посилаючись на ст. ст. 71-72 ЖК Української РСР (із змінами та доповненнями), положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», позивач просить позов задовольнити.

Уповноважений представник позивача – ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4 у судовому засіданні позов ОСОБА_5 міської ради Львівської області також підтримала, вважала його підставним та у повній мірі обґрунтованим.

Відповідачі у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили у повному обсязі з тих підстав, що хоча й дійсно ніколи не проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1, однак вважають, що мають право на приватизацію такого житлового приміщення, так як свого житла у власності не мають, а відповідачу ОСОБА_2, який є пенсіонером органів МВС України, таке право більше належить, аніж третій особі у справі, яка такою не являється. Зазначають, що вони зверталися до позивача із заявою про приватизацію житла, у котрому зареєстровані, однак рішенням виконавчого комітету № 603 від 13.08.2018 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3М.» їм у цьому відмовлено. Після таких дій, 09.04.2019 року відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про зарахування його на квартирний облік при виконавчому комітеті ОСОБА_5 міської ради Львівської області. Свою відсутність понад шість місяців тай у цілому у спірному житловому приміщенні відповідачі пояснюють неможливістю проживання у такому, оскільки таке складається лише з однієї кімнати. Враховуючи наведене, просили у позові відмовити за безпідставністю. Відзиву на позовну заяву відповідачами у запропоновані судом строки та порядку не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, показання свідка, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід’ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав позивача щодо розпорядження комунальним майном, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

У комунальній власності ОСОБА_5 міської ради Львівської області перебуває багатоквартирний житловий будинок, розташований у м. Сколе Львівської області по вул. Гайдамацька, 104, котрий до 90-их років був гуртожитком міжвідомчої охорони, а частина його жилих приміщень використовувались працівники міліції для тимчасового проживання та надавалися громадянам у порядку, передбаченому главою 4-1 «Користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання» ЖК Української РСР від 1983 року (із змінами та доповненнями).

У вказаному будинку, як до, так і після виключення його з фонду житла для тимчасового проживання, знаходиться квартира № 4, котра являє собою одну кімнату і відноситься на даний час до приміщень громадського житлового фонду.

Зазначені обставини визнаються учасниками справи, а тому, в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказування у межах даної справи.

Як вбачається з поквартирної картки форми 16 квартири АДРЕСА_2 (копія міститься у справі, а. с. 9), а також відмітками про місце проживання у паспортах громадянина України обох відповідачів (копії містяться у справі, а. с. 45, 46), відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 13.02.1990 року, а відповідач ОСОБА_3, яка є його дружиною, зареєстрована у вказаній квартирі з 23.12.1999 року.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що підставами для надання у 1990 році відповідачу ОСОБА_2 зазначеного житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання послужила його служба в органах внутрішніх справ, а також відсутність у нього постійного місця проживання.

Разом з тим, відповідачами у судовому засіданні не заперечувалося тієї обставини, що вони жодного дня у квартирі АДРЕСА_3 не проживали, а постійно проживали та проживають на даний час за адресою: Львівська область, Сколівський район, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 182, що також стверджується наявними у справі довідками Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області від 06.07.2018 року за вих. № 02-19/204 (а. с. 17) та від 28.01.2019 року за вих. № 172 (а. с. 69).

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, яка проживає по сусідству у квартирі АДРЕСА_4 з 1994 року, під присягою надала покази, згідно з котрими вперше побачила обох відповідачів лише у судовому засіданні, а до того не бачила їх жодного разу у квартирі № 4 за вищевказаною адресою і вони там ніколи не проживали та не проживають на даний час.

Враховуючи встановлену судом належність на даний час квартири АДРЕСА_5 до житлових приміщень громадського житлового фонду і виключення її з фонду житла для тимчасового проживання, до спірних правовідносин слід застосовувати положення глави 2 «Користування жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду» ЖК Української РСР від 1983 року (із змінами та доповненнями).

Так, за змістом ч. ч. 1, 2 ст. 61 ЖК Української РСР від 1983 року (із змінами та доповненнями) користування жилим приміщенням у будинках громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, котрий укладається у письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем – житлово-експлуатаційною організацією і наймачем – громадянином, на ім’я якого видано ордер.

Статтею 71 вказаного Кодексу передбачено збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами – наймачем або членами його сім’ї протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

Судом встановлено, що після набрання багатоквартирним будинком № 104 по вул. Гайдамацькій у м. Сколе Львівської області статусу громадського житлового фонду та виключення його з фонду житла для тимчасового проживання відповідач ОСОБА_2 як наймач жилого приміщення № 4 у цьому будинку, а відповідач ОСОБА_3 як член його сім’ї, не укладали з місцевою житлово-експлуатаційною організацією договір найму спірного жилого приміщення, ордер на вселення у таке приміщення не видавався.

Крім того, незважаючи на відсутність відповідача ОСОБА_2 як наймача жилого приміщення № 4 у будинку № 104 по вул. Гайдамацькій у м. Сколе Львівської області, а відповідача ОСОБА_3 як член його сім’ї, протягом більше як шести місяців до часу звернення до суду із даним позовом і до дати ухвалення судом даного рішення, останні не зверталися до позивача чи можливого наймодавця із заявами про продовження такого строку, як і не заявляли відповідні вимоги суду у передбаченому чинним ЦПК України порядку.

Щодо поважності причин відсутності відповідачів понад шість місяців, то матеріали справи не містять належних та допустимих у розумінні наведених вище ст. ст. 81, 89 ЦПК України доказів, котрі свідчать про передбачені частиною 3 ст. 71 ЖК Української РСР від 1983 року (із змінами та доповненнями) випадки, при наявності яких спірне жиле приміщення могло зберігатися за тимчасово відсутніми наймачем та членом його сім’ї, накшталт призову на військову службу, тимчасового виїзду в іншу місцевість за умовами і характером роботи, виїзду на лікування тощо.

Таким чином, має місце відсутність відповідачів у квартирі АДРЕСА_5 понад встановлені строки без поважних причин, а ті причини, на котрі вони посилаються, зокрема малу площу житла та непридатність для проживання у ньому сім’єю у складі двох чоловік, не є тими передбаченими вищезазначеною нормою випадками, що дають підстави для збереження жилого приміщення понад встановлені строки.

В силу ст. 72 ЖК Української РСР від 1983 року (із змінами та доповненнями) визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку.

З огляду на вказане, позовні вимогипро визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою № 4 у будинку № 104 по вул. гайдамацька у м. Сколе Львівської області, є такими, що пред’явлені у передбачений законом спосіб, повністю доводяться матеріалами справи, а, відтак, підлягають задоволенню.

При цьому, посилання відповідачів на наявність у них переваг для отримання такого житла у власність внаслідок приватизації, а також наявність у них права на зарахування на квартирний облік при виконавчому комітеті ОСОБА_5 міської ради Львівської області, як на підставу своїх заперечень проти позову, не відносяться до тих правовідносин, котрі підлягають встановленню та доказуванню у межах даного провадження, на розгляд даної справи судом та ухвалення рішення не впливають.

Щодо позовної вимоги про зняття відповідачів з реєстрації за вищевказаною адресою, то такі задоволенню не підлягають з огляду на таке.

За змістом ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням; про виселення; про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Зазначений закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Таким чином, за наявності рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, проводиться зняття її з реєстрації місця проживання.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зняття відповідачів з реєстрації пред’явлена за відсутності спору, є передчасною і не підлягає до задоволення. До того ж, така позовна вимога пред’явлена не до належного відповідача, так як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть відповідати за вказаними вимогами, а такі слід пред’являти, у разі спору, до уповноваженого органу державної влади, до компетенції котрого входять відповідні повноваження щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб та зміни чи зняття такої реєстрації.

У зв’язку із задоволенням позову у тій частині, котра пред’явлена до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з останніх на користь позивача слід стягнути понесені ним та документально підтвердженні судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 762 грн. (платіжне доручення № 237 від 03.10.2018 року, а. с. 5), тобто по 881 грн. з кожного, так як солідарного стягнення судових витрат у справі чинним ЦПК України не передбачено.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_5 міської ради Львівської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з участю третьої особи – ОСОБА_4, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття їх з реєстрації, - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням № 4 у будинку № 104 по вул. Гайдамацька у м. Сколе Львівської області, внаслідок їх відсутності понад встановлені строки.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 міської ради Львівської області 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. судових витрат у справі.

Стягнути зОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 міської ради Львівської області 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. судових витрат у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_5 міська рада Львівської області; місцезнаходження: 82600, Львівська область, м. Сколе, м-н. Незалежності, буд. 1; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04056262.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5; зареєстроване та фактичне місце проживання: 82600, АДРЕСА_6; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3; зареєстроване місце проживання: 82600, АДРЕСА_7; фактичне місце проживання: 82613, Львівська область, Сколівський район, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 182; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4; зареєстроване місце проживання: 82600, АДРЕСА_7; фактичне місце проживання: 82613, Львівська область, Сколівський район, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, буд. 182; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення складене 25 квітня 2019 року.