Ухвала суду № 81408003, 25.04.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/836/19

Провадження № 1-кп/545/120/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2019 року Полтавський районний суду Полтавської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

суддів: Путрі О.Г., Кіндяк І.С.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

за участю:

прокурора - Юрко І.О.,

обвинувачуваного - ОСОБА_2

адвоката - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Кіндяк І.С. за кримінальним провадженням №545/836/19, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170210000356,-

ВСТАНОВИЛА:

До Полтавського районного суду Полтавської області з Полтавської місцевої прокуратури на розгляд надійшло кримінальне провадження №545/836/19, внесене до ЄРДР за №12018170210000356 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.289 КК України.

Автоматизованою системою документообігу Полтавського районного суду Полтавської області визначено колегію суддів для розгляду даного кримінального провадження в складі: головуючого судді Шелудякова Л.В., суддів Путрі О.Г., Кіндяк І.С.

10 квітня 2017 року суддя Кіндяк І.С. з метою неупередженого та об’єктивного розгляду справи подав заяву про самовідвід, з тих підстав, що він особисто знайомий із обвинуваченням та його батьком.

Ця обставина є такою, що може викликати сумнів у його неупередженості, та виключає участь судді Кіндяк І.С. у розгляді вказаного провадження.

У судовому засіданні учасники процесу не заперечували проти задоволення заяви про самовідвід.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши заяву про самовідвід, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв’язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв’язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги викладені у заяві про самовідвід обставини, з метою попередження виникнення у подальшому підстав як для сумніву у об’єктивності та неупередженості судді, так і сумніву у правомірності ухвалених судових рішень по даному кримінальному провадженню, заява про самовідвід судді Полтавського районного суду Полтавської області Кіндяк І.С. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.75, 80, 376, 76, 81 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяву судді Полтавського районного суду Полтавської області Кіндяк І.С. про самовідвід - задовольнити.

Матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.289 КК України - передати на повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду.

Головуючий суддя Л.В.Шелудяков

Суддя О.Г.Путря

Суддя І.С.Кіндяк