Рішення № 81407451, 11.04.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.04.2019 Справа № 554/10508/16-ц

Провадження №2/554/310/2019

РІШЕННЯ

іменем України

11 квітня 2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесніченко О.П.,

представника позивача– адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача- Левчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк» про стягнення грошових коштів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк» про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, у якому посилався на те, що 08.12.2011 року між ПАТ «Полтава-банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №553, за яким банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 16000 грн. Крім цього, між ПАТ «Полтава-банк» та позивачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки №553/1, за умовами якого останній як поручитель взяв на себе зобов’язання перед банком у тому ж обсязі, що і ОСОБА_3, а саме в солідарному порядку, за виконання зобов’язання позичальника за кредитним договором від 08.12.2011 року №553. Також між ПАТ «Полтава-банк» та ще одним поручителем ОСОБА_4 було укладено аналогічний договір поруки №553/2.

У зв’язку із неналежним виконанням позичальником ОСОБА_3 обов’язків по поверненню заборгованості за кредитним договором ПАТ «Полтава-банк» звернулось до суду за захистом своїх прав та рішенням Київського районного суду м.Полтави від 04.10.2013 року вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Полтава-банк» заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2011 року №553 в розмірі 18492,10 грн. На виконання зазначеного рішення видано виконавчі листи. Виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 знаходиться на примусовому виконанні в Київському ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області (ВП №42060285), виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 знаходиться на примусовому виконанні у Шевченківському ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області (ВП №51304225).

Позивач ОСОБА_2, як поручитель, у повному обсязі виконав передбачений договором поруки від 08.12.2011 року обов’язок та сплатив ПАТ «Полтава-банк» заборгованість за укладеним між ПАТ «Полтава-банк» та ОСОБА_3 кредитним договором №553 від 08.12.2011 року у розмірі 18492,10 грн., що підтверджується квитанцією ПАТ «Полтава-банк» №793 від 21.06.2016 року та заявою №05-006/бн від 21.06.2016 року за підписом Голови правління ПАТ «Полтава-банк», що згідно з п.3 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.2 ст.556 ЦК України зумовлює перехід 21.06.2016 року від ПАТ «Полтава-банк» до ОСОБА_5 усіх прав кредитора та стягувача й заміну кредитора у цьому укладеному між банком та ОСОБА_3 кредитному договорі №553 від 08.12.2011 року, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання, зокрема, прав на отримання грошових коштів від іншого поручителя ОСОБА_4 за договором поруки №553/2 від 08.12.2011 року.

На підставі викладеного, а також доводів, зазначених у позовній заяві, позивач просить стягнути з ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 18492,10 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

19 грудня 2016 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.17).

Від представника третьої особи - ПАТ «Полтава-банк» до суду надійшла заява у якій підтверджує той факт, що позивачем ОСОБА_5, як поручителем, повністю сплачено заборгованість у розмірі 18492,10 грн. за кредитним договором №553 від 08.12.2011 року, укладеним між ПАТ «Полтава-банк» та ОСОБА_3 Також у зв’язку з переходом права вимоги за кредитним договором №553 та договором поруки №553/2 до ОСОБА_2 представник підтримує заявлені позовні вимоги та просить задовольнити позов у повному обсязі (а.с.48-49).

Під час розгляду справи від позивача ОСОБА_2 до суду надійшла уточнена позовна заява, у якій уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 18492,10 грн.; стягнути з відповідачів сплачений судовий збір у розмірі 275,60 грн. з кожного (а.с.51-55).

Відповідач ОСОБА_4 із первісним позовом не погодився, позовні вимоги не визнав та звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк» про стягнення грошових коштів, в обґрунтування вимог якої посилався на таке. Первісний позивач ОСОБА_2 як поручитель виконав свій обов’язок та сплатив заборгованість за кредитним договором, однак в рамках виконання судового рішення Київського районного суду м.Полтави від 04.10.2013 року було видано виконавчий лист №552/3234/13-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Полтава-банк» заборгованості за кредитним договором від 08.12.2011 року №553 в розмірі 18492,10 грн. солідарно та виконавчий лист направлений до Октябрського ВДВС м.Полтави. Так, 12.07.2016 року в примусовому порядку з рахунку ОСОБА_4 стягнуто 20445 грн. 52 коп., які були спрямовані на погашення кредитної заборгованості перед ПАТ «Полтава-банк». За таких обставин, виконання ОСОБА_4 як поручителем обов’язку боржника ОСОБА_3 шляхом сплати кредитору ПАТ «Полтава-банк» заборгованості в розмірі 20445,52 грн. за укладеним кредитним договором №553 від 08.12.2011 року беззаперечно є свідченням про перехід від ПАТ «Полтава-банк» до ОСОБА_4 усіх прав кредитора та стягувача й заміну кредитора у цьому кредитному договорі, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання, зокрема прав на отримання грошових коштів від іншого поручителя ОСОБА_2 за договором поруки №553/1 від 08.12.2011 року. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 борг у розмірі 20445,52 грн. (а.с.57а-57в).

22.06.2017 року ухвалою суду зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа ПАТ «Полтава-банк» про стягнення грошових коштів прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об’єднано в одне провадження, присвоївши справі єдиний унікальний номер 554/10508/16-ц (провадження №2/554/112/2017) а.с.68).

Крім того, ОСОБА_4 до суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, у якому вважав, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з тих підстав, що право грошової вимоги перейшло саме до ОСОБА_4, оскільки 12.07.2016 року державним виконавцем в примусовому порядку з його рахунку було стягнуто 20445,52 грн. на погашення кредитної заборгованості за зобов’язаннями перед ПАТ «Полтава-банк» (а.с.152-153).

Згідно з розпорядженням керівника апарату Октябрського районного суду м.Полтави №2722 від 21.11.2018 року цивільну справу №554/10508/16-ц у зв’язку із закінченням повноважень судді Шевської О.І. за наслідками повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями та відповідно до протоколу від 21.11.2018 року передано для подальшого розгляду судді Андрієнко Г.В. (а.с.161,162).

22.11.2018 року ухвалою суду справу прийнято до провадження (а.с.163-164).

21 січня 2019 року ухвалою суду витребувано з ПАТ «Полтава-банк» вичерпну інформацію та її документальне підтвердження щодо сум грошових коштів, зарахованих на користь ПАТ «Полтава-банк» згідно з рішенням Київського районного суду м.Полтави від 04.10.2013 року на погашення кредитної заборгованості за договором від 08.12.2011 року №553 в розмірі 18492,10 грн. та окремо відомості про те, на погашення якої заборгованості банком направлені грошові кошти у розмірі 20445,52 грн., стягнуті з ОСОБА_4 у виконавчому провадженні на підставі виконавчого листа №552/3234/13-ц, з детальною інформацією щодо структури таких зарахувань (а.с.198-199).

Представник позивача ОСОБА_2 (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення боргу, з урахуванням уточнених позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові, та надані докази. У задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити за необгрунтованістю.

Представник відповідача ОСОБА_4 (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Заперечував проти задоволення вимог первісного позову з підстав, викладених у письмовому відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Наполягав на задоволенні вимог зустрічної позовної заяви та просив стягнути з відповідачів борг в солідарному порядку в розмірі 20445,52 грн.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади, судові повістки, які направлялись за зареєстрованим місцем проживання відповідача, були повернені підприємством поштового зв’язку за закінченням терміну зберігання.Причини неявки суду відповідач не повідомив, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

ПАТ «Полтава-банк» у судове засідання свого преставника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У своїй заяві до суду від 15.05.2017 року підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Зважаючи на те, що судом вживались всі можливі заходи для виклику відповідача ОСОБА_3 в судове засідання, та з метою дотримання права на доступ до правосуддя, суд вважає можливим провести розгляд справи без участі відповідача, на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також доводи сторони відповідача, надавши належну правову оцінку зібраним доказам, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 08 грудня 2011 року між ПАТ «Полтава-банк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №553, за яким позивач надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 16000 грн. (а.с.7-9).

Також 08 грудня 2011 року між ПАТ «Полтава-банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір поруки №553/1, за умовами якого ОСОБА_5, як поручитель, взяв на себе зобов'язання перед ПАТ «Полтава-банк» (кредитором) у тому ж обсязі, що і ОСОБА_3 (позичальник), в солідарному порядку за виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором від 08 грудня 2011 року №553 (а.с.10-11).

В цей же день, 08 грудня 2011 року між ПАТ «Полтава-банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір поруки №553/2, за умовами якого ОСОБА_4, як поручитель, також взяв на себе зобов'язання перед ПАТ «Полтава-банк» (кредитором) у тому ж обсязі, що і ОСОБА_3 (позичальник), в солідарному порядку (а.с.12-13).

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов’язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Відповідно до ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Зобов'язання за вищевказаним кредитним договором відповідач ОСОБА_6 порушив.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 своїх зобов'язань утворилась заборгованість, і з метою її стягнення в примусовому порядку ПАТ «Полтава-банк» звернулось до суду з відповідним позовом про стягнення суми боргу в солідарному порядку із позичальника та поручителів.

Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Київського районного суду м.Полтави від 04 жовтня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» задоволено, розірвано кредитний договір від 08 грудня 2011 року №553, укладений між Публічним акціонерним товариством «Полтава-банк» та ОСОБА_3, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2011 року №553 в розмірі 18492,10 грн. солідарно, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» 76,47 грн. з кожного на відшкодування понесених судових витрат. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання кредитного договору частково удаваним правочином, визнання ОСОБА_5 позичальником за кредитним договором відмовлено. На підставі вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, Київським районним судом м.Полтави 28 січня 2014 року видано виконавчі листи №552/3234/13-ц.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до постанови головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 07 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №552/3234/13-ц, виданого 28 січня 2014 року Київським районним судом м.Полтави про стягнення з з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Полтава-банк» заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2011 року №553 в розмірі 18492,10 грн. солідарно. Боржник згідно вказаного виконавчого провадження – ОСОБА_3

Відповідно до постанови головного державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 03 червня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №552/3234/13-ц, виданого 28 січня 2014 року Київським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Полтава-банк» заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2011 року №553 в розмірі 18492,10 грн. солідарно. Боржник згідно вказаного виконавчого провадження – ОСОБА_4

Дані обставини сторонами по справі не заперечувались, та були встановлені ухвалами судів від 15.08.2016 року, 20.09.2016 року по справі №552/3234/13-ц, в якій брали участь вказані сторони, а тому в силу положень ч.4 ст.82 ЦПК України, також не підлягають доказуванню в межах розгляду даної справи.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено принцип обов’язковості виконання рішення суду.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, рішення суду про стягнення боргу за кредитним договором було виконано позивачем ОСОБА_5 як поручителем за вищевказаним договором.

Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їх обовязок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Водночас, закон передбачає можливість переходу прав кредитора до поручителя лише у випадку повного виконання зобов'язання, яке було предметом поруки.

Так, згідно з п.3 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Правовий аналіз норм частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

У даному випадку: 1) зобов'язання за боржника виконує інша особа (поручитель), до якої переходять права кредитора; 2) права кредитора переходять до поручителя в силу закону, а не на підставі регресу чи цесії; 3) до поручителя (нового кредитора) переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав; зобов'язання між первісним кредитором і боржником припиняється належним виконанням.

Суд зазначає, що зважаючи на заявлений позивачем предмет позову та викладені у позовній заяві підстави позову, підлягають встановленню обставини щодо наявності заборгованості (її розміру) за кредитним договором, щодо повного виконання позивачем як поручителем зобов'язань за кредитним договором як підстави для заміни кредитора у зобов'язанні за кредитним договором № 533 від 08.12.2011 року з Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» на ОСОБА_2 та відповідно підстави набуття позивачем прав вимоги до відповідачів на суму сплачених грошових коштів.

Таким чином, підлягають встановленню обставини як існування заборгованості за кредитним договором, так і обставини сплати вказаної заборгованості позивачем у повному обсязі.

Так, ОСОБА_5 надано суду копію квитанції від 21 червня 2016 року №793, згідно з якою він сплатив на рахунок ПАТ «Полтава-банк» №290931019 грошові кошти у розмірі 18485,14 грн. на погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №553 від 08.12.2011 року та рішення суду по справі №552/3234/13-ц (а.с.14, 210).

У зв’язку з цим представник ПАТ «Полтава-банк» звернувся до Київського ВДВС Полтавського МУЮ із заявою від 21 червня 2016 року №005-006/б/н, в якій зазначав, що просить закінчити виконавче провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.15).

В подальшому, згідно з постановою головного державного виконавця Октябрського ВДВС м.Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 08 серпня 2016 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа №552/3234/13-ц, виданого 28 січня 2014 року Київським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_5 боргу у розмірі 18492,10 грн. закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, вищевказане виконавче провадження було закінчене у зв’язку з повною фактичною сплатою заборгованості боржником ОСОБА_5, а саме виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Вказане також обгрунтовується заявою представника ПАТ «Полтава-банк» про визнання вимог за позовною заявою за вих. №005-006/1251 від 15.05.2017 року, зі змісту якої убачається, що ПАТ «Полтава-банк» підтверджує факт, що ОСОБА_5, як поручителем, повністю сплачено заборгованість у розмірі 18492,10 грн. за кредитним договором №533 від 08.12.2011 року, укладеним між ПАТ «Полтава-банк» та ОСОБА_3 (а.с.48-49).

З матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_2 в порядку виконавчого провадження сплатив у повному обсязі суму боргу, яка виникла у відповідача ОСОБА_3 перед ПАТ «Полтава-банк» згідно з рішенням суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №533 від 08.12.2011 року, та у зв’язку з чим підтверджується факт виконання ним вказаного зобов’язання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач виконав грошове зобов'язання самостійно, а тому він має право вимоги про стягнення з відповідачів на його користь грошових коштів, яке виникло у нього саме з моменту сплати боргу в повному обсязі 21.06.2016 року й відповідно з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню борг у розмірі 18492,10 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення боргу солідарно в розмірі 20445 грн. 52 коп. суд зазначає про таке.

Солідарний боржник ОСОБА_4 також сплатив за виконавчим документом заборгованість , визначену рішення суду.

Однак, таке перерахування мало місце 12.07.2016 року, тобто вже після виконання рішення суду ОСОБА_2 та сплати існуючої заборгованості відповідача ОСОБА_3 перед ПАТ «Полтава-банк».

Суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом обраний неправильний спосіб захисту своїх порушених прав. Фактично ПАТ « « Полтава-банк» безпідставно набув грошові кошти двічі за одним та тим же рішенням суду. ОСОБА_7 грошові кошти відмовляється повертати. Суд вважає, що належним відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_8 є ПАТ « Полтава-Банк « , однак до нього позовних вимог вимог не заявлялося.

Суд вважає, щов даному випадку відсутні підстави для стягнення коштів з ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності у нього тих прав, за захистом яких він як позивач звернувся до суду, та які, на думку позивача, не визнаються іншими особами, а саме прав кредитора за кредитним договором № 533 від 08.12.2011 року, набутих у зв'язку зі стягненням з нього у примусовому порядку заборгованості боржника на підставі рішення суду у виконавчому провадженні, враховуючи, що зустрічні вимоги ним пред’явлені після погашення боргу саме до ОСОБА_9 та ОСОБА_3

Таким чином, на даний час не існує чітко визначеного і неоспореного другою стороною зустрічного однорідного грошового зобов’язання. З даного приводу між сторонами фактично існує спір, але позивач не використав своє право на отримання коштів від банку, а в даній справі такі позовні вимоги ним не заявлялись.

Суд зазначає, що враховуючи викладені у зустрічній позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, ефективним способом захисту прав (у випадку їх дійсного порушення - повного виконання кредитного зобов'язання), який здатний призвести до відновлення порушених прав позивача, є реалізація права на вимогу щодо повернення грошових коштів у розмірі 20445,52 грн., стягнутих з нього на користь банку, з урахуванням наявності вже виконаного іншою особою зобов’язання та повного погашення заборгованості на час їх стягнення з цього позивача в примусовому порядку, який повною мірою здатний відновити порушене право без застосування будь-яких проміжних процедур.

Враховуючи встановлені обставини та вказані вище вимоги закону, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України,ст. ст. 610.611, 553 ЦК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк» про стягнення грошових коштів задовольнити у повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/2, кв.42, м.Полтава, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2)на користь ОСОБА_2 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) борг у розмірі 18492,10 (вісімнадцять тисяч чотириста дев’яносто дві гривні 10 копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/2, кв.42, м.Полтава, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) сплачений судовий збір у розмірі 275,60 (двісті сімдесят п’ять гривень 60 копійок) грн. з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк» про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3;

відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/2, кв.42, м.Полтава, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

відповідач (позивач за зустрічним позовом):ОСОБА_4, проживає за адресою: вул.Європейська (Фрунзе)АДРЕСА_1, м.Полтава, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;

третя особа: Публічне акціонерне товариство «Полтава-банк», код ЄДРПОУ 09807595, місцезнаходження за адресою: вул.ОСОБА_10 (ОСОБА_11), буд.40-А, м.Полтава.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2019 року.

Суддя Г.В. Андрієнко