Вирок № 81403762, 25.04.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/2784/18

Провадження № 1-кп/263/141/2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Коваленко В.В., за участю прокурора Брущенко І.О., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження, внесене 21.01.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050770000245 стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянки України, маючої середньо-спеціальну освіту, не працюючої, інваліда 3-ї групи, вдови, раніше судимої 29.05.2017 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч.1 ст. 185 КК України до 850 грн. штрафу нею сплаченого, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.01.2018 року приблизно о 20 годині 38 хвилин ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, перебуваючи у приміщенні торгівельного залу магазину «Продукти-632» ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого по пр. Миру, 106 у Центральному районі м.Маріуполя, намагалась викрасти майно, що належить вказаному магазину, а саме: Ікру лососеву зернисту вагою 100 г «Своя лінія» у кількості 2 банок, загальною вартістю 192 грн. 20 коп., однак, пройшовши касову зону, попрямувала до виходу з вказаного магазину, але була зупинена робітниками охорони ТОВ «АТБ-Маркет», тобто з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 визнала повністю свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не оспорює його фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті, перелік, вартість викраденого майна, розмір завданої потерпілому матеріальної шкоди. Щиро розкаюється у скоєному, жалкує про свої дії, просить не позбавляти її волі. Дійсно, вона, 21.01.2018 року у вечірній час, перебувала в магазині «АТБ-Маркет», розташованого по пр. Миру, 106 в м. Маріуполі та здійснила крадіжку 2 банок ікри, але при виході із магазину її затримав охоронець. Вкрадений нею товар повернули власнику.

Представник потерпілого в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності, претензій до обвинуваченої не має, стосовно міри покарання обвинуваченій покладався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої, дослідженням письмових доказів.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про те, що діяння кримінального правопорушення мало місце, умисні дії обвинуваченої ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_2 є середньої тяжкості.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують покарання.

ОСОБА_2 раніше судима, обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості, проживає в релігійній громаді «Церкви добрих перемін», є інвалідом третьої групи, характеризується позитивно.

До пом'якшуючих обставин, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить: повне визнання своєї вини обвинуваченою, щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялась, критично оцінила свої дії, зауважила на тому, що готова нести відповідальність за вчинене, що свідчить про те, що вона розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини, шкода потерпілій стороні відшкодована шляхом повернення майна.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, за результатами судового розгляду кримінального провадження, судом не встановлено.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченій, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню інших злочинів.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що міра покарання обвинуваченій ОСОБА_2 має бути обрана у виді позбавлення волі у розмірі, передбаченому санкцією статі кримінального закону, із застосуванням ст.75 КК України та звільненням обвинуваченої від відбування покарання з іспитовим строком, з покладанням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що на думку суду є співмірним скоєному та буде необхідним і достатнім для їх виправлення та запобігання скоєння нею інших злочинів.

На досудовому розслідуванні слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Маріуполя відносно ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 19.04.2018 року, строк дії якої сплив. Під час судового розгляду прокурором не було заявлено про продовження чи обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлений .

Керуючисьст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік іспитового строку, якщо вона протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: дві банки Ікри лососевої зернистої «Своя лінія» - залишити у володінні власника ТОВ «АТБ-Маркет» магазина «Продукти-632».

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя : П.І. Папаценко