Вирок № 81402241, 25.04.2019, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3016/18

ВИРОК

Іменем України

25 квітня 2019 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Бутіної Г.В.

прокурора Караваєвої В.В.

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12018020100000971 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, непрацюючого, раніше в силу ст. 89 КК України несудимого

за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 30.09.2018 року, приблизно о 13 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні торгівельного залу ТОВ «Епіцентр К», розташованого по вул. Хмельницьке шосе, 1-й км., 1а с. Зарванці, Вінницького району Вінницької області, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до торгівельного ряду з товарами для інструментів та шляхом вільного доступу викрав з полиці магазину ножиці по металу з вигином 250 мм. «STANLEY 2-14-567», належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», вартість яких згідно висновку експерта № 5489/18-21 від 18.10.2018 року, складає 400 грн. 11 коп.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, заховав зазначений товар під куртку, в яку був одягнений та маючи на меті розпорядитись викраденим майном, намагався покинути приміщення магазину, минувши зони касового контролю, таким чином, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але реальну можливість розпорядитись викраденим майном не отримав з причин, які не залежали від його волі, так як при виході з магазину, останнього було затримано охоронником магазину з викраденим майном.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні визнав повністю, пояснивши, що 30.09.2018 року він, перебуваючи в приміщенні торгівельного центру «Епіцентр К», що знаходиться в с. Зарванці по вул. Хмельницьке шосе, 1-й км, Вінницького району Вінницької області, взяв з торгівельної полиці ножиці по металу в упаковці, прикріплені до картонки та обмотані плівкою, ходив ще по торгівельному центру, зустрів свого знайомого. При виході з торгівельного центру він минув касу, не оплативши вартість ножиць та був затриманий охоронником даного торгівельного центру, який викликав працівників поліції. Він має тимчасові заробітки на будівництві, вміє користуватися такими ножицями. В той день він алкогольних напоїв не вживав, також не вживав наркотичні засоби, оскільки лікується від наркоманії, вживає ліки; чому так сталося, пояснити не може. Однак, про скоєне ним він жалкує, щиро розкаюється у вчиненому, йому соромно за це, він просить суд його суворо не карати, запевняючи у неповторенні подібного.

Враховуючи клопотання учасників судового провадження про недоцільність дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за необхідне обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, характеризуючих його особу, доказів на підтвердження наявності речових доказів та судових витрат і при цьому судом з’ясовано, що ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз’яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На думку суду дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України воно відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, те що він раніше в силу ст. 89 КК України несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має малолітню дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4; згідно довідки КЗ «ВОНД «Соціотерапія»» № 2449 від 04.10.2018 року перебуває на диспансерному наркологічному обліку з 18.02.2016 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, канабіноїдів, стимуляторів; згідно довідки КЗ «ВОПЛ ім. акад. ОСОБА_3» № 20/4545 від 11.10.2018 року перебував на стаціонарному лікуванні, остання госпіталізація 26.07.2002 року по 16.08.2002 року з діагнозом: помірно виражений астено – депресивний розлад органічного генезу, на обліку не перебуває; думку представника потерпілого щодо міри покарання обвинуваченому, згідно якої вона покладається на розсуд суду, відсутність матеріальних та моральних претензій з боку останньої. Згідно досудової доповіді, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у т. ч. окремих осіб).

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом’якшують покарання обвинуваченого, суд встановив: щире каяття, визнання вини, добровільне відшкодування завданого збитку та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Сукупність даних про обставини вчинення правопорушення та особу винного дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у вигляді штрафу.

При цьому також суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди при призначенні

покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який

визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати

вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення

покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи

законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації

покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення

засудженого та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується вимогами ст. 100 КПК України.

З обвинуваченого підлягають до стягнення на користь держави судові витрати за проведення судово – товарознавчої експертизи.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2018 року накладено арешт на ножиці по металу з вигином 250 мм. «STANLEY 2-14-567», лівий різ, до 1, 2 мм, чорного кольору .

Оскільки вироком суду закінчується судовий розгляд кримінального провадження, одночасно з ухваленням судового рішення, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 370, 373, 374, 376 КПК України, –

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в розмірі 286 грн. 00 коп.

Речові докази: ножиці по металу з вигином 250 мм. «STANLEY 2-14-567», лівий різ, до 1, 2 мм, чорного кольору, що поміщені до кімнати зберігання речових доказів Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області – повернути власнику ТОВ «Епіцентр К».

Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2018 року на ножиці по металу з вигином 250 мм. «STANLEY 2-14-567», лівий різ, до 1, 2 мм, чорного кольору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Суддя О.І. Бондаренко