Ухвала суду № 81397163, 23.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

23 квітня 2019 року м. Київ № 826/4636/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про роз’яснення судового рішення

за позовом

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до

Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"

про

стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – позивач або Комісія) подала на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (надалі – відповідач або Банк), у якому просить суд стягнути з Банку (код ЄДРПОУ 34353904) штрафи на загальну суму 5100 (п'ять тисяч сто) грн. до Державного бюджету України, які слід перерахувати на рахунок, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України за балансовим рахунком 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", по коду бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019 у задоволенні адміністративного позову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відмовлено повністю.

21.03.2019 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про роз’яснення судового рішення від 19.03.2019 № 14/04/6729.

В обґрунтування заяви заявником вказано, що абз. 1 ч. 3 ст. 46 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” не є перешкодою для накладення на банк санкцій, передбачених ЗУ “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (попередження, штраф, зупинення або анулювання ліцензії на право професійної діяльності на фондовому ринку, анулювання свідоцтва про реєстрацію об’єднання як саморегульованої організації на фондовому ринку, тощо), разом з тим, в судовому рішенні зазначено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає додаткових зобов’язань, крім витрат, пов’язаних з ліквідаційною процедурою, відтак, позивач мав звернутися до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Міський комерційний банк” з заявою про акцептування кредиторських вимог.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

Ознайомившись із заявою позивача про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019 у справі № 826/4636/18, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2019, яке просить роз’яснити заявник, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, а рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Окремо суд зазначає, що прохання заявника щодо роз’яснення порядку стягнення штрафної санкції з ПАТ «Міський комерційний банк» відповідно до порядку Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у випадку вчинення порушення, порушення справи та накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні банку після закінчення строку пред’явлення вимог кредиторів стосується порядку стягнення адміністративних штрафів, що здійснюється з урахуванням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про що детально зазначено у тексті рішення, відтак, з урахуванням доцільності роз'яснення судового рішення, заява представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.03.2019 № 14/04/6729 про роз’яснення судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.03.2019 № 14/04/6729 про роз’яснення судового рішення у справі № 826/4636/18 від 18.02.2019.

У відповідності до вимог ст. ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу.

Суддя К.С. Пащенко