Рішення № 81396719, 23.04.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/743/19

23 квітня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Лукашової О.Є., позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – відповідач), в якій просить зобов'язати Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 27.08.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 06.09.2018 звернулась до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком. На засіданні комісії Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду питань, пов’язаних з призначенням, відмовою в призначенні чи перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за наслідками розгляду заяви позивача, було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, так як відсутній достатній загальний стаж роботи. Вказане рішення оформлене протоколом №29 від 05.12.2018.

Беручи до уваги те, що факт роботи ОСОБА_1 у Тернопільському об'єднанні "Тернопільзооветснаб" (правонаступником якого є ТОВ "Тернопільзооветпостач") з 03.01.1991 по 01.04.1994 підтверджується відомостями трудової книжки, позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено у справі судове засідання.

Теребовлянським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 08.04.2019 подано до суду відзив на позовну заяву (аркуш справи 60-61), у якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що до загального стажу ОСОБА_1 не враховано період роботи з 03.01.1991 по 01.04.1994, оскільки не читається печатка в трудовій книжці.

За даних обставин, вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком прийнято правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, з мотивів, наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.

Заслухавши позивача, представника позивача, показання свідків, розглянувши наявні матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як випливає із матеріалів справи, ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Воробець) народилась 26.02.1960 та протягом трудової діяльності працювала на різних підприємствах, що підтверджується відомостями трудової книжки серії БТ-І №3299833 (аркуш справи 11-12).

Позивач 06.09.2018 звернулась до Теребовлянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком.

На засіданні комісії Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду питань, пов’язаних з призначенням, відмовою в призначенні чи перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за наслідками розгляду заяви позивача, було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, так як відсутній достатній загальний стаж роботи, оскільки не враховано період роботи з 03.01.1991 по 01.04.1994 так як не читається печатка. Вказане рішення оформлене протоколом №29 від 05.12.2018 (аркуш справи 16).

Не погоджуючись з таким рішенням суб’єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

За змістом ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1959 року по 31.03.1960 року.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637 (далі – Порядок №637), де регламентовано порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – Інструкція №58).

У відповідності до п.2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження (п.2.9 Інструкції №58).

Як встановлено судом, стаж роботи ОСОБА_1 у період з 03.01.1991 по 01.04.1994 Тернопільському об'єднанні "Тернопільзооветснаб" (правонаступником якого є ТОВ "Тернопільзооветпостач") підтверджується записами в трудовій книжці БТ-І №3299833 (аркуш справи 11-12), зокрема, відповідно до наказу №1-к позивач 03.01.1991 прийнята на посаду веттехніка на період декретної відпустки, 05.07.1993 була переведена на посаду робітниці ветаптеки, а 01.04.1994 у зв'язку із створенням нових державних підприємств в районах області звільнена по переводу в Теребовлянську державну аптеку.

Відмовляючи позивачу в зарахуванні до стажу роботи з 03.01.1991 по 01.04.1994, відповідач послався на те, що згідно записів трудової книжки не читається печатка.

Із дослідженої судом під час розгляду справи трудової книжки ОСОБА_1 випливає, що вказані записи виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто фактично здійснені відповідно до Інструкції №58.

Серед іншого, Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17 (провадження №К/9901/4552/17), від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18), висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до листа Державного архіву Тернопільської області, документи з особового складу "Зооветпостач" і "Зооветпромпостач" на збереження в держархів області не надходили (аркуш справи 23),

Пунктом 18 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Допитані судом в ході розгляду справи свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які знають позивача по спільній роботі в Тернопільському об'єднанні "Тернопільзооветснаб" (правонаступником якого є ТОВ "Тернопільзооветпостач"), що підтверджується відомостями їхніх трудових книжок, підтвердили факт роботи позивачки на зазначеному підприємстві протягом спірного періоду з 03.01.1991 по 01.04.1994.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що робота позивача в Тернопільському об'єднанні "Тернопільзооветснаб" (правонаступником якого є ТОВ "Тернопільзооветпостач") протягом спірного періоду з 03.01.1991 по 01.04.1994 підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки такий підтверджений записами в її трудовій книжці, недостовірності або інших ознак юридичної неточності не встановлено, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, про що також свідчать покази свідків.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та досягнення нею віку 58 років та 6 місяців на час звернення до відповідача із заявою, наявність страхового стажу понад 25 років, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Суд обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, керуючись повноваженнями, якими наділений суд при вирішенні справи відповідно до ст.245 КАС України, вважає за необхідне обрати наступний спосіб захисту порушених прав позивача:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, відмовою в призначенні чи перерахунку пенсій, викладене в протоколі №29 від 05.12.2018 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов'язати Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком період роботи з 03.11.1991 по 01.04.1994 у Тернопільському об'єднанні "Тернопільзооветснаб" (правонаступником якого є ТОВ "Тернопільзооветпостач").

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Отже, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. (аркуш справи 3) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, відмовою в призначенні чи перерахунку пенсій, викладене в протоколі №29 від 05.12.2018 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

3. Зобов'язати Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком період роботи з 03.01.1991 по 01.04.1994 у Тернопільському об'єднанні "Тернопільзооветснаб" (правонсаступником якого є ТОВ "Тернопільзооветпостач").

4. Зобов'язати Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.08.2018.

5. Стягнути з Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір в розмірі 768 грн40 коп.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1: 48100, Тернопільська область, м.Теребовля, вул.Л Українки, 76, РНОКПП НОМЕР_1;

відповідач - Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області: 40100, Тернопільська область, м.Теребовля, вул. 22 січня, код ЄДРПОУ 41246380.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.