Рішення № 81396011, 15.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5184/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Карп’як О.О.,

секретаря судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу та податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 64/37) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 30.10.2018 року № 6334 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Топ Буд Дизайн»;- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 07.12.2018 року.

Ухвалою від 06.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 26 грудня 2018 року розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 04 березня 2019 року об'єднано справу № 1.380.2019.000280 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення зі справою № 1340/5184/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ Буд Дизайн” до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, присвоївши їм № 1340/5184/18.

Протокольною ухвалою від 04 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позиція позивача:

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказ від 30.10.2018 року № 6334 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Топ Буд Дизайн» не відповідає вимогам чинного законодавства та повинен бути скасовано у судовому порядку. Позивач вказав, що у оскаржуваному наказі визначення предмету перевірки не відповідає вимогам підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, оскільки таким не визначено що саме буде перевірятися, які питання будуть досліджуватися відповідачем під час перевірки. Також, у цьому акті індивідуальної дії формально здійснено покликання на підпункт 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та замість визначення мети (предмету) перевірки та періоду, що перевіряється також формально використано вищевказане формулювання. Цей наказ не відповідає вимогам податкового законодавства, в ньому не визначено, мети перевірки, не вказано жодного предмету перевірки, дотримання якого саме законодавства в якій частині по яких операціях чи з якими контрагентами потрібно провести, не визначено періоду діяльності за який повинна проводитися перевірка.

Щодо податкового повідомлення – рішення від 07.12.2018 року № НОМЕР_1 позивач акцентував на тому, що наказ № 6334 від 30.10.2018 року не відповідає формальним вимогам податкового законодавства, порушує баланс приватних та публічних інтересів, таке є протиправним та таким що підлягає скасуванню. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Заперечення відповідача:

Представник відповідача у встановлений судом строк надав відзив на позов, в якому із позовними вимогами не погодився, зазначивши, що при винесенні оскаржуваного наказу та податкового повідомлення – рішення діяли в межах наданих повноважень, а посилання позивача викладені в позовній заяві спростовуються наданими суду доказами.

В судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

На підставі наказу від 07.09.2018 №5149 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТзОВ «Захід Бест» за травень 2018 року. За результатами перевірки позивача складено акт № 2333/13-01-14-01/41518170 від 20.09.2018 року.

Перевіркою ТзОВ «Топ Буд Дизайн» встановлено такі порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198; п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, шо підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 870 948 грн., в т.ч. за травень 2018 року – на суму 1 614 602 грн., за червень 2018 року – на суму 256 346, 22 гривень.

Позивач не погодився з висновками акта перевірки від 20.09.2018 та подав на нього заперечення.

Головним управлінням ДФС у Львівській області 17.10.2018 сформовано висновок засідання постійно діючої комісії по розгляду спірних питань згідно поданого заперечення по матеріалах позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Топ Буд Дизайн», згідно з яким прийнято рішення провести позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Топ Буд Дизайн» відповідно до підпункту 75.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з питань, що стали предметом оскарження.

Головним управлінням ДФС у Львівській області видано наказ № 6334 від 30.10.2018 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Топ Буд Дизайн», за яким на підставі підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТОП Буд Дизайн» з 31.10.2018 тривалістю 5 робочих днів; перевірку провести з питань, що стали предметом оскарження висновків акта документальної позапланової перевірки від 20.09.2018 № 2333/13-01-14-01/41518170.

За результатами документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Топ Буд Дизайн» (41518170) з питань, що стали предметом оскарження висновків акта позапланової виїзної перевірки від 20.09.2018 року № 2333/13-01-14-01/41518170 складено акт № 2678/13-01-14-01/41518170 від 13.11.2018 року та встановлено такі порушення: п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.189.4 ст. 189, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2018 року на суму 2 000 000 грн., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України – підприємством не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при здійсненні операції з постачання в травні 2018 року підприємством товарів в межах Договору комісії від 20.03.2018 року № 12 для ФО-П ОСОБА_3 на суму 12 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 000 000 гривень.

На підставі акту перевірки контролюючим органом складено:

податкове повідомлення - рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 07.12.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3 000 000 грн., у тому числі за податковим зобов’язанням у розмірі 2 000 000 грн., та 1 000 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи наказ від 30.10.2018 року № 6334 та податкове повідомлення-рішення №0020761401 від 07.12.2018 року протиправними та такими, що порушують права позивача звернулося до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України)).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі – ПК України).

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1ст. 20 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 Податкового Кодексу України встановлено особливості проведення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.3. платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового Кодексу України закріплено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до підпункту 81.1, 81.2 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Відповідно до п. 85.9 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Зазначеними нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п. 78.1 ст. 78 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. А тому якщо платник податку вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, він має право захищати свої права як шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, так і шляхом пред'явлення прозову про визнання дій контролюючого органу протиправними та скасування відповідного наказу про призначення такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такого висновку дійшов, зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.03.2018 по справі 804/1113/16 (адміністративне провадження №К/9901/19326/18).

Разом з тим суд не може погодитись з доводами позивача, що оскаржуваний позивачем наказ від 30.10.2018 виданий за відсутності передбачених пп. 75.1.5 п. 75.1. ст. 75 Податковий кодексу України підстав, з огляду на таке.

У запереченні до акта перевірки позивач вказує, що висновки акта є необґрунтованими, вчинені з порушеннями норм податкового законодавства, зазначає, що в матеріалах перевірки взагалі відсутні будь – які докази, що могли б хоч якось стосуватися спірних господарських операцій та які могли б кинути сумнів про реальність спірних господарських операціях.

Постійно діючою комісією по розгляду спірних питань згідно поданого заперечення по матеріалах планової виїзної перевірки позивача від 20.09.2018 проведено засідання та розглянувши заперечення ТзОВ «Топ Буд Дизайн», а також у зв’язку з представленням позивачем додаткових документів, комісією вирішено провести позапланову виїзну перевірку позивача відповідно до підпункту 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з питань, що стали предметом оскарження.

Зі змісту заперечення та проаналізувавши висновок комісії судом з’ясовано, що позивач не погоджувався з висновками акта перевірки від 20.09.2018 та зазначає, що товар придбаний у ТзОВ «Захід Бест» було придбано від свого імені на виконання Договору комісії від 20.03.2018 № 12 для передачі в подальшому Комітенту (ФОП ОСОБА_3С.) та даний товар було передано Комітенту 31.05.2018 року за адресою: м. Львів, вул.. Дж. Вашингтона,7. До розгляду заперечення на засідання постійно діючої комісії по розгляду спірних питань підприємством представлено Договір комісії від 20.03.2018 року № 12 та акт приймання – передачі товарів від 31.05.2018 року. Дані документи підлягають більш детальному вивченню та опрацюванню.

За таких обставин судом встановлено, що що позивачем у його запереченнях на акт перевірки фактично було ініційоване питання перед контролюючим органом про перегляд результатів перевірки, що, відповідно до пп. 75.1.5 Податкового кодексу України, є передбаченою Податковим кодексом України підставою для ухвалення рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку (позивача).

Проаналізувавши оскаржений у межах цієї справи наказ від 30.10.2018 року № 6334, суд зазначає, що покликання на його дефектність в частині не зазначення періоду, що перевіряється, то окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Представником відповідача в судовому засіданні вказано, що наказ від 07.09.2018 №5149 (первісний) позивачем не оскаржувався, до перевірки посадових осіб контролюючого органу допущено. Саме для з’ясування вказаних у запереченні на акт такої перевірки було призначено перевірку спірним наказом в порядку п.78.1.5 ПК України. Відповідач заперечив факт недопуску позивачем до перевірки, проведеної відповідно до наказу від 30.10.2018 №6334, оскільки в день вручення такого наказу та направлень на перевірку жодних застережень щодо проведеної перевірки позивачем не висловлено та перевірку розпочато 31.10.2018 року. Стосовно поданих представником позивача копії листа вих№32/3110 від 31.10.2018, зазначив, що такий не є належним доказом недопуску до перевірки, оскільки не надходив до контролюючого органу у день початку такої перевірки.

Відповідно до п.81.1., 81.2 ПК України:

81.1. ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

81.2. ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Судом не береться до уваги копія листа ТзОВ «Топ Буд Дизайн» вих№32/3110 від 31.10.2018, долучена представником позивача до матеріалів справи, як доказ не допуску до перевірки, оскільки не завірена належним чином та не містить доказів вручення контролюючому органу. Акта, що засвідчує факт відмови від допуску до перевірки, із зазначенням заявлених причин відмови матеріали справи не містять.

Відтак підстав вважати, що позивач не допустив працівників контролюючого органу до проведення перевірки 31.10.2018 на підставі наказу №6334 від 30.10.2018 немає. Інших доказів на підтвердження недопуску до такої перевірки позивач суду не надав.

З огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16 (адміністративне провадження № К/9901/19326/18).

Таким чином, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного наказу № 6334 від 30.10.2018 року відповідач діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, згідно з ч.3 ст. 9 КАС України розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Кожна сторона відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суть позову визначається з урахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової сторін. Це свідчить про те, що позов виступає процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави в особі компетентного органу суду. Елементи позову є: 1) предмет; 2) підстава; 3) зміст. Предметом є та частина, яка характеризує матеріально-процесуальну вимогу позивача до відповідача стосовно якої позивач просить постановити судове рішення. Підстави позову складають підстави, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази. Підставами позову є: 1) юридичні факти, що визначаються нормами матеріального права; 2) доказові факти, тобто ті, що тісно пов’язані з фактами матеріально-процесуального характеру і на підставі яких можливо зробити висновок про їх наявність чи відсутність. Підстави поділяються на: 1) активні; 2) пасивні. Активні які підтверджують, що право належить позивачу, а виконання певних обов’язків відповідачу. Пасивні факти, з яких видно, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення права позивача. Змістом позову є звернена до суду вимога позивача про здійснення певних дій з зазначенням способу судового захисту. Підставою позовних вимог у даній справі щодо скасування податкового повідомлення – рішення №0020761401 від 07.12.2018 року позивачем зазначено виключно, що наказ № 6334 від 30.10.2018 року не відповідає вимогам п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України, даний наказ не містить ознак чіткості та конкретності оскільки строки проведення документальної позапланової перевірки належним чином не визначені.

Проте, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного наказу № 6334 від 30.10.2018 року відповідач діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а відтак підстави для скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 07.12.2018 року відсутні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевірив дії та рішення відповідача чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що відповідні положення відповідачем дотримані, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати слід покласти на позивача. Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову «Топ Буд Дизайн» (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 64/37, код ЄДРПОУ 41518170) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення – рішення, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна