Рішення № 81395865, 17.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 квітня 2019 року 11 год. 55 хв.Справа № 280/444/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект, ЛТД»

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект, ЛТД» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.№ 7993 від 27.02.2019) просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області № 1022637/40160690 від 12 грудня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Укрспецпроект, ЛТД» №3 від 15.11.2018 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Укрспецпроект, ЛТД» №3 від 15.11.2018 датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що реєстрацію спірної податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект, ЛТД» було безпідставно зупинено. Стверджує, що ним було подано до контролюючого органу письмові пояснення, а також документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по зазначеній податковій накладній. Однак рішенням № 1022637/40160690 від 12 грудня 2018 року комісією ДФС відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.11.2018. Зазначає, що контролюючим органом в оскаржуваному рішенні не вказано конкретного переліку документів, які ніби то не були надані позивачем. Натомість, ТОВ “Укрспецпроект, ЛТД” було надано перелік документів, які беззаперечно підтверджують здійснення операцій по спірній податковій накладній. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі позов не визнали. У письмовому відзиві, який поданий до суду 27.02.2019 вх. №8181, посилаються на те, що реєстрація податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект, ЛТД» №3 від 15.11.2018 була зупинена відповідно до п. 201.16ст. 201 Податкового кодексу України. На розгляд комісії платником податку подано додаткові документи, але рішенням № 1022637/40160690 від 28 грудня 2018 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 15.11.2018, у зв`язку із неподанням всіх необхідних документів. З огляду на зазначене стверджують, що відповідач 2 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 05.02.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/444/19. Призначено підготовче судове засідання на 27.02.2019.

У підготовчому судовому засіданні 27.02.2019 оголошено перерву до 21.03.2019, а потім до 04.04.2019.

Протокольною ухвалою суду від 04.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.04.2019.

Представник позивача в судове засідання 17.04.2019 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотанням від 17.04.2019 вх. № 15336 просив суд розглядати справу у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача не заперечив проти розгляду справи у порядку письмового провадження, про що свідчить відмітка на клопотанні позивача.

Частиною 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект, ЛТД» зареєстровано як юридична особа 07.12.2015, код ЄДРПОУ 40160690. Основним видом економічної діяльності підприємства є виробництво чавуну сталі та феросплавів.

Між ТОВ «Укрспецпроект, ЛТД» (постачальник) та ТОВ «Оптимал Трейд» (покупець) укладено договір від 01.03.2018 № 0103-18, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця з метою здійснення господарської діяльності продукцію виробництва ТОВ «Укрспецпроект, ЛТД» (номенклатура продукції зазначається в специфікаціях до даного договору), що іменується по тексту Продукція, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, визначених у договорі.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що покупець оплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строки та порядку, погодженому сторонами у відповідній специфікації.

05.11.2018 сторонами погоджено специфікацію №7 до вказаного договору, на поставку товару - алюмінію вторинного чушкового АВ-87, код УКТВЕД - 7601, загальною кількістю 80 тон, вартістю 4 272 000 грн., в тому числі ПДВ 712 000 грн.

15.11.2018 ТОВ «Укрспецпроект, ЛТД» було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0001110 на придбання продукції вагою 14,48 тон, вартістю 773 232 грн., в тому числі 128 872 грн. ПДВ.

15.11.2018 між сторонами договору оформлено видаткову накладну №РН-0000817 продукції (алюмінію вторинного чушкового АВ-87) вагою 14,48 тон, вартістю 773 232 грн., в тому числі 128 872 грн. ПДВ. Також 15.11.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі вказаної продукції за номером 817/151118.

15.11.2018 було складено товарно-транспортну накладу №РН-0000817 про перевезення вказаної продукції (алюмінію вторинного чушкового АВ-87) вагою 14,48 тон. Перевезення здійснювалось ТОВ «Югавтотранс» на підставі Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.01.2018 №02012018, виставленому рахунку-фактури №СФ-0000536 від 16.11.2018 та після завершення надання послуги з перевезення, складеного акта №ОУ-00000533 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.11.2018. Надані транспортні послуги були оплачені ТОВ «Укрспецпроект, ЛТД» платіжним дорученням №116 від 19.11.2018 та платіжним дорученням №118 від 19.11.2018 в загальному розмірі 7 500 грн.

ТОВ «Укрспецпроект, ЛТД» було видано покупцю Сертифікат якості №1511 від 15.11.2018.

21.11.2018 покупцем (ТОВ «Оптимал Трейд») було оплачено отриманий товар, в тому числі і продукцію за видатковою накладною №РН-0000817 від 15.11.2018, на загальну суму в розмірі 1 574 232 грн.

ТОВ «Укрспецпроект» на дату відвантаження товару склало податкову накладну № 3 від 15.11.2018 та направило через автоматизовану систему до ДФС України для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

30.11.2018 за допомогою програми електронного документообігу Позивачеві надійшла Квитанція згідно якої податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена. Результат обробки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 15.11.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу повідомлення щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Надано пояснення та копії документів на підтвердження здійснених господарських операцій із контрагентом.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.12.2018 № 1022637/40160690 було відмовлено в реєстрації даної податкової накладної з мотивів ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Товариством вживались заходи щодо адміністративного оскарження прийнятого комісією рішення, зокрема подано скаргу від 17.12.2018 до Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, на рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.11.2018 № 1022637/40160690, однак скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області без змін.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже чинним законодавством визначено, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються серед іншого критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зупиняючи реєстрацію податкової накладної контролюючий орган послався на критерії ризиковості, затверджені ДФС, зокрема на п. 1.6 відповідно до якого комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Разом з тим, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі 822/1878/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості здійснення операцій. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, суд вважає, що зупинення реєстрації спірної податкової накладної відбулось із порушенням законодавчо визначених підстав та процедури.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п.22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як вбачається із рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.12.2018 № 1022637/40160690 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.11.2018, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вказані переліки помічені хрестиком без наявності відповідних підкреслень, як того вимагає форма рішення чи будь-яких дописів з конкретизацією відсутніх документів.

У відзиві контролюючий орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної посилаєтья на те, що у позивача відсутні документи щодо постачання (накладна щодо першої події), первинні документи щодо зберігання.

Суд оцінюючи доводи відповідачів зазначає таке.

Як вбачається з Квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2018, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не визначив, які саме документи необхідно надати позивачеві для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Як зазначалось судом, оскаржуване Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містить чіткої вказівки на документи, які не були надані платником податків. Зазначеним спростовуються доводи Відповідачів про наведення ними конкретного переліку документів, який було запропоновано платникові податків надати до контролюючого органу.

Щодо тверджень контролюючого органу про те, що у позивача відсутні документи щодо постачання (накладна щодо першої події) та складських документів, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що видаткова накладна №РН-0000817 від 15.11.2018, акт приймання-передачі продукції №817/15112018 від 15.11.2018, договір суборенди складських приміщень, які розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 4 та документи, що підтверджують отримання позивачем послуг з користування нерухомим майном, надавалися позивачем як до контролюючого органу, так і до матеріалів справи.

Подання вказаних документів до контролюючого органу підтверджується долученими до матеріалів справи документами довільного формату, що доводить формування та передання їх засобами електронного зв'язку позивачем у справі. У зв'язку з зазначеним, твердження Відповідачів про відсутність у позивача документів є необґрунтованим.

Крім того, суд вважає необґрунтованим твердження Відповідачів щодо безпідставного оформлення податкової накладної на ТОВ «Оптімал Трейд», оскільки згідно товарно-транспортної накладної позивач поставив товар не ТОВ «Оптімал Трейд», а на адресу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Суд зазначає, що по перше, тотарно-транспортна накладна визначає відправника та вантажоодержувача товару, а не покупця та постачальника, які можуть і не співпадати; по-друге, в оскаржуваному рішенні Комісії контролюючим органом не зазначено в якості підстав для відмови в реєстрації податкової накладної недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної №0000817 від 15.11.2018.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачі не можуть посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх та переконливих доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення від 12.12.2018 № 1022637/40160690.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав законних підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Укрспецпроект, ЛТД» про визнання протиправним та скасування рішення № 1022637/40160690 від 12 грудня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 15.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 15.11.2018 датою її подання, а саме 30.11.2018.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1 921,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект, ЛТД» (69093, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40160690) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1022637/40160690 від 12.12.2018.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект, ЛТД» № 3 від 15.11.2018 датою її направлення, а саме 30.11.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект, ЛТД» судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.04.2019.

Суддя Л.Я. Максименко