Ухвала суду № 81395730, 24.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"24" квітня 2019 р. Справа № 300/891/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА206060/2019/00603 від 25.03.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206060/2019/000541/2 від 25.03.2019, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА206060/2019/00603 від 25.03.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206060/2019/000541/2 від 25.03.2019.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (пункт 4 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, як вбачається з доданих до позовної заяви копій документів, ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги письмовими доказами, незасвідченими належним чином.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Втім, ОСОБА_1 не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору, оскільки платіжне доручення, яке міститься в матеріалах позову свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі.

З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі, також - Закон №3674-VI).

Згідно із статями 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА206060/2019/00603 від 25.03.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206060/2019/000541/2 від 25.03.2019.

Суд зазначає, що рішенням про коригування митної вартості контролюючий орган визначає декларанту митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі.

Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправним та скасування рішення (рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206060/2019/000541/2 від 25.03.2019) відповідача суб'єкта владних повноважень (Івано-Франківської митниці ДФС), безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача (ОСОБА_1), є майновою, а позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА206060/2019/00603 від 25.03.2019 носить немайновий характер.

В зв'язку із вищенаведеним, суд зазначає, що дана позовна заява містить дві самостійні позовні вимоги, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору.

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривня.

В зв'язку із наведеним, розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 768,40 гривень.

Стосовно розміру судового збору за подання позивачем до адміністративного суду позову із заявленою вимогою майнового характеру, суд зазначає таке.

При розрахунку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру слід виходити з формули: ціна позову х 1%.

Загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю між нарахованими платежами необхідними для розмитнення транспортного засобу внаслідок коригування контролюючим органом митної вартості товару.

Виходячи зі змісту матеріалів позовної заяви, сума платежу необхідна для розмитнення транспортного засобу, визначена позивачем складає 58546,80 грн., визначена відповідачем - 81602,74 грн., відтак різниця між нарахованими платежами для розмитнення транспортного засобу становить 23055,94 грн. (81602,74 грн. - 58546,80 грн.). З огляду на вказаний розрахунок, один відсоток ціни позову 23055,94 грн., складає 768.40 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами становить 1536,80 грн., а саме позовна вимога немайнового характеру - 768.40 грн. та майнового характеру (із розрахунку ціни позову 23055,94 грн.) - 768.40 грн.

Проте, згідно квитанції № 363 від 18.04.2019 року, позивачем сплачено судовий збір в сумі 768.40 грн., що свідчить про сплату судового збору в неналежному розмірі. Відтак ОСОБА_1 слід додатково сплатити судовий збір за подання даного позову у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА206060/2019/00603 від 25.03.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA206060/2019/000541/2 від 25.03.2019 - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:

- долучення належним чином засвідчених письмових доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, копії яких додано до заяви;

- подання документу про сплату судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Микитин Н.М.