Рішення № 81395427, 08.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м.Житомир справа № 240/5737/18

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови

встановив:

Державне підприємство "Коростишівське лісове господарство" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами - начальником Управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_3 №ЖИ164/ЖТ3903/94/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 27.11.2018 про накладення штрафу у розмірі 558 450,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем проведено інспекційне відвідування, в ході якого встановлено порушення Державним підприємством "Коростишівське лісове господарство" вимог КЗпП України в частині допуску до роботи п'яти працівників без укладення трудових договорів. За результатами проведеного інспекційного відвідування управлінням складено акт та постанову. Позивач зазначає, що жодних порушень трудового законодавства він не допускав, оскільки трудові відносини між ним та вказаними особами відсутні, а тому рішення відповідача про накладення штрафу на підприємство є безпідставним та таким, що порушує його права.

Ухвалою судді від 13.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.03.2019 заяву представника позивача задоволено, вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ 164/ЖТ3903/94/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 27.11.2018 до набранням законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №240/5737/18.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 04.01.2019.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що проведення інспекційного відвідування Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" призначено наказом Управління Держпраці у Житомирській області від 06.11.2018 №2007 (а.с.108 т.1).

Згідно направлення на проведення інспекційного відвідування від 06.11.2018 №1857/04 перевірка проводилась з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин підприємством (а.с.107 т.1).

Зі змісту акту інспекційного відвідування від 08.11.2018 встановлено, що інспектор праці ОСОБА_4 з 07.11.2018 по 08.11.2018 провела інспекційне відвідування відповідно до ст.259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснено у присутності директора державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" ОСОБА_5 Під час здійснення у межах повноважень інспекційного відвідування встановлено порушення в частині фактичного допуску до роботи працівників без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Під час здійснення заходу державного контролю, вибірковим дослідженням документів, надано цивільно-правові угоди, укладені між Державним підприємством "Коростишівське лісове господарство" та фізичними особами: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Вказано, що з цивільно-правових угод вбачаються ознаки трудових відносин, оскільки такі угоди укладалися періодично протягом 2018, таким чином виконання робіт носить постійний характер, в той час як цивільно-правові угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, і у разі досягнення цієї мети угода вважається виконаною та її дія припиняється. Таким чином, перевіркою було встановлено порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України. Під час проведення інспекційного відвідування, на момент складання акту, порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України усунено (а.с.73-83 т.1).

Акт підписаний директором Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство". По змісту зауважено, що підприємство не вбачає порушення трудового законодавства, працівники оформлені належним чином, всі податки сплачуються вчасно (а.с.81 т.1).

Приписом від 08.11.2018 інспектор праці ОСОБА_4 вказала до 14.11.2018 вжити невідкладних заходів по усуненню порушень ч.3 ст.24 КЗпП України щодо укладення трудових договорів з найманими працівниками (а.с.87-88 т.1).

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ164/ЖТ3903/94/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 27.11.2018 начальник Управління Держпраці у Житомирській області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове соціальне страхування вирішив накласти штраф на Державне підприємство "Коростишівське лісове господарство" (а.с.89-90 т.1).

Протоколом про адміністративне правопорушення №ЖТ3903/94/АВ/П/ПТ від 08.11.2018 директора державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.84-86 т.1).

Вважаючи вказані припис та постанову протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.2 ст.21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1. Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 № 340, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 за №438/26883, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі – Порядок №295) визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) передбачено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі-Порядок №509)

Так, пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як встановлено з матеріалів справи, інспектором праці ОСОБА_4 в присутності директора державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" ОСОБА_5 проведено інспекційне відвідування.

По змісту припису від 08.11.2018 №ЖТ3903/94/АВ/П на підприємстві встановлено порушення ч.3 ст.24 КЗпП України. Приписано укласти трудові договори з найманими працівниками шляхом оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого органу у строк до 14.11.2018 (а.с.87-88 т.1).

27 листопада 2018 року за результатами розгляду матеріалів управлінням винесено постанову про накладення штрафу №ЖИ164/ЖТ3903/94/АВ/П/ПТ/ТД-ФС (а.с.89-90 т.1).

Як встановлено з матеріалів справи, між державним підприємством "Коростишівське лісове господарство" в особі директора ОСОБА_5 та особами було укладено цивільно-правові угоди.

З громадянином ОСОБА_9 було укладено цивільно-правові угоди №38 від 05.01.2018 предметом якої є розпил круглих пиломатеріалів, сортування круглого лісу, переміщення деревини, тощо. Строк дії угоди з 06.01.2018 по 06.03.2018 (а.с.15-16 т.1); №316 від 29.08.2018, строком дії вказано з 29.08.2018 по 31.12.2018 (а.с.17-18 т.1); №191 від 27.04.2018 строк дії з 02.05.2018 по 31.08.2018 (а.с.19-20 т.1).

Між підприємством і громадянкою ОСОБА_10 укладено цивільно-правові угоди, предметом яких є укладення на прокладки пиломатеріалів, ув'язання пачек дощок, розпилювання необрізаних пиломатеріалів на круглопильному верстаті, прибирання тирси та навантаження лісу краном - №300 від 26.07.2018 строком з 27.07.2018 по 31.09.2018 (а.с.21-22 т.1); №359 від 08.10.2018 строком з 08.10.2018 по 31.12.2018 (а.с.23-24 т.1).

Наступні цивільно-правові угоди визначають характер роботи між підприємством та громадянином ОСОБА_6, предметом яких є виконання робіт з розпилу пиломатеріалів, заточування, зварювання стрічкових пил, прибирання заточувального приміщення - №11 від 04.01.2018 в період з 05.01.2018 по 31.05.2018 (а.с.25-26 т.1); №250 від 04.06.2018 в період з 05.06.2018 по 31.08.2018 (а.с.27-28 т.1); №322 від 03.09.2018 в період з 04.09.2018 по 30.10.2018 (а.с.29-30 т.1).

Цивільно-правові угоди між позивачем та ОСОБА_8 визначають характер і строки виконання робіт, що полягають у розпилюванні пиломатеріалів та ділового горбиля на пиломатеріали обрізні, сортування, відторцовка, корування та пакетування обрізного пиломатеріалу - №20 від 04.01.2018 строком з 05.01.2018 по 14.05.2018 (а.с.31-32 т.1); №213 №14.05.2018 строком 15.05.2018 по 31.08.2018 (а.с.33-34 т.1); №339 від 03.09.2018 строком з 03.09.2018 по 31.12.2018 (а.с.35-36 т.1).

Між державним підприємством "Коростишівське лісове господарство" та громадянином ОСОБА_7 укладено цивільно-правові угоди, предметом яких зазначено розпил матеріалів та ділового горбиля на пиломатеріали обрізні, сортування, відторцовка, корування та пакетування обрізного пиломатеріалу №360 від 20.10.2018 строком від 23.10.2018 по 31.12.2018 (а.с.37-38 т.1).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем до матеріалів справи надано акти приймання-передачі виконаних робіт за 2018 рік щодо виконання робіт ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 (а.с.39-69).

У зв'язку з відсутністю працівників для виконання певних категорій робіт державним підприємством "Коростишівське лісове господарство" введено в дію з 01.07.2018 штатний розпис робітників-погодинників Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" за рахунок власних коштів. Вказаним розписом затверджено штат в кількості 173 одиниці з місячним фондом оплати праці 525445 грн (а.с.70-72).

Суд вважає, що у даній справі між позивачем та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 існували договірні, а не трудові відносини через наступне.

Договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатися за трудовим договором або цивільно-правовою угодою. Основною відмінністю угод цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються ЦК України, а трудові КЗпП України. Заборони на укладення договорів цивільно-правового характеру між підприємством і працівником на виконання робіт чи надання послуг, законодавством не встановлено.

Слід зауважити, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Водночас, між позивачем та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 було укладено цивільно-правові угоди. Відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг до даних цивільно-правових угод, виконавці надавали послуги для позивача протягм 2018 року.

На підтвердження факту віднесення правовідносин, що склалися між позивачем та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9, які виконували роботи по цивільно-правових угодах, представником позивача надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 (а.с.220-224).

Дані відомості свідчать, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 дійсно працювали по цивільно-правовим договорам.

Вказані обставини підтверджуються показами свідка, провідного юрисконсульта ОСОБА_11, яка показала, що підприємство вимушене приймати на роботу осіб за цивільно-правовими угодами у зв'язку з відсутністю у штатному розписі Державного підприємства "Коростишівське лісове господарство" необхідних для виконання певних робіт працівників. Робота за цивільно-правовими договорами не суперечить нормам чинного законодавства і не порушує прав осіб, оскільки такі особи за особистими обставинами не мають можливості працювати повний робочий день. Крім того, свідок показала, що інспектор не відібрала пояснення у праціваників, які працювали по цивільно-правовій угоді.

Допитані в якості свідків працівники ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 показали суду, що дійсно працювали за вказаними цивільно-правовими угодами, у зручний для кожного з них час, виконували певний об'єм роботи та отримували винагороду згідно актів виконаних робіт. Про наявність певної роботи повідомлялись майстром по телефону. Всі свідки підтвердили, що акти виконаних робіт і цивільно-правові угоди підписували власноруч, однак не в повній мірі цікавились текстом, що був відображений у таких документах. За час виконання певних робіт до дисциплінарної відповідальності не притягувались, на лікарняних не перебували, про відсутність соціального страхування за цивільно-правовими угодами обізнані.

Допитаний у якості свідка майстер цеху №4 ОСОБА_12 показав, що працівників влаштовувала робота у зручний для них час. Він приймав виконану роботу у ОСОБА_8, про, що зазначав в акті виконаних робіт. Для виконання певних видів робіт, що не потребують спеціальних знань, ним залучались громадяни за цивільно-правовими договорами. Під час проведення інспекційного відвідування пояснення у ОСОБА_8 не відбирались.

Зі змісту довідки від 12.03.2019 №249 встановлено, що Державним підприємством "Коростишівське лісове господарство" у 2018 році за вказаних працівників, які працюють по цивільно-правовим угодам, було сплачено єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у передбаченому чинним законодавством порядку (а.с.197 т.1).

Крім того, варто зауважити, що заяв про прийняття на роботу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 не подавали, наказів (розпорядження) про прийняття на роботу не видавалося, виконавці повинні були виконати певний визначений обсяг робіт, за результатами яких, як уже згадувалось, оформлено акти приймання-здачі робіт, де сторони не мали жодних претензій, оплата проводилася на підставі актів виконаних робіт.

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 при виконанні договорів підряду як особи, що працюють згідно з цивільно-правовими договорами, на відміну від працівника, яким виконує роботу відповідно до трудового договору не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, при цьому, самі організовували свою роботу і виконували її на власний ризик, тобто самостійно організовували виконання робіт у зручний для них час, оскільки саме результат виконаних робіт їх повнота та якість були предметом зазначених цивільно-правових угод.

В свою чергу, відповідачем не доведено, факту прийняття ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_9 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, поширення на них правил внутрішнього трудового розпорядку, постійний характер трудових відносин між ними та позивачем, тобто що зазначені цивільно-правові договори містять ознаки трудових договорів.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови №ЖИ 164/ЖТ3903/94/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 27.11.2018 та не обґрунтовано наявність певних порушень трудового законодавства державним підприємством "Коростишівське лісове господарство".

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, під час розгляду справи суд встановив відсутність належних доказів, які підтверджують наявність порушень позивачем законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, встановлених актом, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що постанова №ЖИ164/ЖТ3903/94/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 27.11.2018 винесена з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 8376,75 грн, про, що свідчить платіжне доручення №8110 від 06.12.2018 (а.с.4 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Управління Держпраці у Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 8376,75 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, Житомир, 10008, ЄДРПОУ 39790560) №ЖИ 164/ЖТ3903/94/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 27.11.2018 про накладення штрафу на державне підприємство "Коростишівське лісове господарство" (вул. Промислова, 9, Мамрин, Коростишівський район, Житомирська область, 12525, ЄДРПОУ 00991858) у розмірі 558 450,00 грн.

Стягнути з Управління Держпраці у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь державного підприємства " Коростишівське лісове господарство" понесені судові витрати в сумі 8376,75 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 23 квітня 2019 року