Рішення № 81391329, 04.04.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/898/19

Провадження № 2/727/570/19

Р І Ш Е Н Н Я

(ЗАОЧНО)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м.Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (місце проживання 60310 с.Чорнівка вул.Ю.Федьковича, 36 Новоселицького району Чернівецької області) до ОСОБА_3 (місце проживання 60312 с.Рідківці вул.Рідківська, 9 Новоселицького району Чернівецької області) про усунення перешкод в користуванні майном, - ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном, мотивуючи тим, що 06.03.2012 року між ним, як орендарем та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк», як орендодавцем укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Максимовича, 16 «А». Між ними було погоджено, що договір укладається строком на 1080 календарних днів з дати підписання. Якщо орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Станом на 06.02.2018 року продовжувалось користування нежитловим приміщенням та були відсутні будь-які заперечення з боку орендодавця щодо поновлення договору оренди та вважає, що договір оренди продовжився на новий строк, відповідно до умов визначених сторонами в договорі оренди. У 2017 році власником нежитлового приміщення у реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано ОСОБА_3, згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно. Договір оренди у разі зміни власника орендованого майна зберігає свою дійсність як для нового власника, замінює сторону орендодавця, так і для орендаря. Зміна власника переданого в оренду майна не є підставою ні для припинення договору оренди, ні для його зміни. Таким чином, зміна власника нежитлового приміщення не має (та не може) вплинути на орендаря, в будь-якому разі на рівні закріплених в договорі оренди основних умов відповідного нежитлового приміщення. Оскільки договором оренди не передбачено його припинення в разі зміни власника об’єкта оренди, то за загальним правилом усі умови договору оренди залишаються незмінними для нового власника приміщень. Вважає, що, договір оренди нежитлового приміщення є чинним на даний момент на рівні закріплених в договорі оренди умовах та є обов'язковим для виконання сторонами. В порушення норм законодавства та договору оренди, ОСОБА_3 вчиняє перешкоди у користуванні йому орендованим нежитловим приміщенням, що виявляється у недопущенні його та його працівників до нежитлового приміщення. На підтвердження даних обставин був складений Акт неможливості доступу до приміщень від 26.12.2018 року. З метою усунення порушень умов договору оренди, на адресу відповідача була надіслана вимога № б/н від 26.12.2018 року щодо припинення порушення умов договору оренди, проте зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення. Крім того, в орендованому нежитловому приміщенні знаходяться його речі, які використовувались ним для господарської діяльності відповідно до договору оренди, у зв’язку з чим він позбавлений можливості користуватися орендованим майном. Відповідач змінив замки в орендованому нежитловому приміщенні, створив незаконно перешкоди у безпідставному подальшому користуванні нежитловим приміщенням, в тому числі перешкоди і у володінні, розпорядженні та користуванні майном, що знаходиться в орендованому нежитловому приміщенні. Посилаючись на норми чинного законодавства, просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, від останнього до суду поступила письмова заява з клопотанням справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у встановлений судом строк не подав відзив на позовну заяву, в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, від останнього до суду клопотань про слухання справи у його відсутність не поступало, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 279 ч. 2 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з‘ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя є власником нежитлового приміщення б/н будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Максимовича, 16 «А», згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.7).

06.03.2012 року між позивачем ОСОБА_2 як орендарем та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк», як орендодавцем укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Максимовича, 16 «А» (а.с.9-13).

У відповідності до п.4.1. договору оренди було погоджено строки оренди, зокрема: договір укладається строком на 1080 календарних днів з дати підписання. Кожна із сторін договору оренди може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. Якщо орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Крім того, у разі відсутності заперечень з боку орендодавця щодо поновлення договору, та наявності в самому договорі вимог щодо пролонгації, то для продовження дії договору не вимагається обов’язкового укладення нового договору або внесення змін до нього. Аналогічна правова позиція знаходить своє підтвердження у п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна».

Позивач ОСОБА_2 станом на 06.02.2018 року продовжував користуватися нежитловим приміщенням та були відсутні будь-які заперечення з боку орендодавця щодо поновлення договору оренди, у зв’язку з чим договір оренди продовжився на новий строк, відповідно до умов визначених сторонами в договорі оренди.

Згідно Відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, в 2017 році власником нежитлового приміщення зареєстровано ОСОБА_3 (а.с.8).

Пунктом 13.1. договору оренди передбачено, що сторонами було узгоджено, що у разі зміни власника об’єкту нерухомості, до нового власника переходять права та обв’язки орендодавця.

У відповідності до ст. 770 ч.1 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять усі права та обов’язки орендодавця. Договір оренди у разі зміни власника орендованого майна зберігає свою дійсність як для нового власника, замінює сторону орендодавця, так і для орендаря. Зміна власника переданого в оренду майна не є підставою ні для припинення договору оренди, ні для його зміни.

Судом також встановлено, що договором оренди не передбачено його припинення в разі зміни власника об’єкта оренди, та за загальним правилом усі умови договору оренди залишаються незмінними для нового власника приміщень, тобто договір оренди нежитлового приміщення є чинним.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно за плату на певний строк, у відповідності до ст. 759 ЦК України.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 760 ч. 1 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 762 ч. 1 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно акта неможливості доступу до приміщень від 26.12.2018 року, засвідчено неможливість позивачу ОСОБА_2 доступу в орендовані приміщення, а саме: нежитлового приміщення б/н будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Максимовича, 16 «А», тобто відповідач ОСОБА_3 вчиняє перешкоди у користуванні позивачем орендованим нежитловим приміщенням, що виявляється у недопущенні позивача та його працівників до нежитлового приміщення (а.с.17).

Позивач ОСОБА_2, з метою усунення порушень умов договору оренди, на адресу відповідача ОСОБА_3 надіслав вимогу № б/н від 26.12.2018 року щодо припинення порушення умов договору оренди, проте вимога залишена відповідачем без задоволення (а.с.14).

За своїм правовим змістом договір оренди є договором найму (оренди), його положення відповідають вимогам ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За договором найму наймодавець здійснює передачу майна наймачеві у користування, при цьому наймачеві також передається і право володіння орендованим майном, тобто можливість не тільки вилучати корисні властивості майна, але і мати його, бути його титульним (правомірним) володільцем. Наділення наймача статусом титульного володільця дозволяє надавати йому можливість використовувати речево-правові засоби захисту свого права від посягання третіх осіб, в тому числі вимагати повернення майна з чужого незаконного володіння, вимагати усунення перешкод, не пов'язаних з позбавленням володіння тощо. Така можливість надається наймачеві як володільцю майна главою 29 ЦК України.

Таким чином, оскільки орендодавець не відмовився від пролонгації договору, письмово не попередив про це сторону – орендаря нежитлових приміщень за один місяць, орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку договору оренди, тому договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а тому позивач ОСОБА_2 позбавлений можливості користуватися орендованим нежитловим приміщенням, чим його права порушено.

Частиною першою статті 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Найбільш ефективним і поширеним способом відновлення порушених прав та законних інтересів власника є судовий захист. Судовий захист права власності у порядку цивільного судочинства здійснюється за вимогами, серед яких: про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном; про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих порушенням прав власника; про визнання недійсними договорів та про визнання договорів дійсними - у випадках, передбачених ЦК.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Передбачено п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 629, 759, 760, 762, 770 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 264, 265, 268, 279, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном- задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця 60312 с.Рідківці, вул. Рідківська, 9 Новоселицького району Чернівецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_1, усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_2, мешканцю 60310, с.Чорнівка вул.Ю. Федьковича, 36 Новоселицького району Чернівецької області, номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_2, нежитловими виробничими приміщеннями, а саме: будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: м. Чернівці, вул.Максимовича, 16 «А», надати доступ та передати ключі від нежитлових виробничих приміщень, а саме: будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., що розташована за адресою: м.Чернівці, вул.Максимовича, 16 «А».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, або безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 – ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 04.04.2019 року.

Суддя Слободян Г.М.