Постанова № 81389511, 23.04.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/593/19Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В.

секретар Торопенко Н.М., Попова М.В.

за участю:

позивача ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2019 року (постановлену суддею Марцішевською О.М.) про застосування зустрічного забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Юрфактор Сервіс», Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію права, -

:

в с т а н о в и л а :

09 січня 2019 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ТОВ «Юрфактор Сервіс», Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію права. Разом з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову.

Позовну заяву позивач мотивує тим, що 21.05.2007 року між її дядьком ОСОБА_6 та ВАТ «АКБ «Престиж», який перейменований на ВАТ «Ерсте банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», був укладений кредитний договір № 014/20161/18/02471, згідно якого банком був наданий кредит в сумі 24 000 доларів США, строком користування до 20.05.2017 року, зі сплатою 13,5 % річних.

В якості забезпечення кредитного договору між банком та ОСОБА_7 був укладений договір поруки від 21.05.2007 р. та між банком та ОСОБА_8 був укладений договір поруки від 06.05.2009 р.

Крім того, 21.05.2017 року між банком та позивачем був укладений договір іпотеки № 014/2061/18/02471, предметом якого була однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 35,3 кв.м., належна позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 29.03.2007 року.

02.04.2011 р. позивач уклала шлюб з ОСОБА_9, в зв'язку з чим змінила прізвище Наточій на Жак. 30.08.2011 р. у позивача народилась дитина ОСОБА_10, на даний час позивач з членами сім'ї проживають у вказаній квартирі.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.03.2015 р. за позовом ПАТ «Фідобанк» стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, заборгованість за кредитним договором № 014/20161/18/02471 в сумі 251 746,12 грн., стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором № 014/20161/18/02471 в сумі 251 746,12 грн.

14.07.2017 року ОСОБА_6, помер.

Після смерті позичальника припинена дія кредитного договору № 014/20161/18/02471 від 21.05.2017 р. та припинилась дія договору іпотеки з припиненням пов'язаного з нею зобов'язання.

19.06.2018 р. між ТОВ «Юрфактор Сервіс» та банком був укладений договір відступлення (купівлі-продаж) права вимоги за кредитним договором, договорами поруки та договором іпотеки № 014/20161/18/02471. Вказаний договір відступлення права вимоги був підписаний після припинення кредитного зобов'язання та договору іпотеки.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.11.2018 р. державним реєстратором ОСОБА_11, ЧФ КП «Реєстрація нерухомості», Черкаська обл., зареєстроване право власності ТОВ «Юрфактор Сервіс» на квартиру №20, по вул. Тараскова, 6 в м. Черкаси на підставі договору іпотеки 014/20161/18/02471/1 від 21.05.2007 р. без законних підстав.

Позивачем ОСОБА_3 поставлено вимоги:

1) визнати припиненим договір іпотеки № 014/2061/18/02471, укладений 21.05.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж», який перейменований на ВАТ «Ерсте банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_12, предметом якого була однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 35,3 кв.м.;

2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44060603 від 15.11.2018 року 12:39: 49, ОСОБА_13, Черкаська філія Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» (номер запису про право власності 28932215).

3) стягнути солідарно з ТОВ "Юрфактор Сервіс", Черкаської філії Комунального підприємства 'Реєстрація нерухомості" судові витрати.

Ухвалою суду від 18.01.2019 р. позовна заява залишена без руху та наданий строк для приведення у відповідність ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3, власником якого зареєстрований відповідач ТОВ "Юрфактор Сервіс". В обгрунтування заяви вказує, що відповідач може відчужити спірне майно до вирішення позову, що може унеможливити або утруднити в майбутньому виконати рішення суду.

Ухвалою суду від 18.01.2019 р. заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено повністю. Накладений арешт на квартиру АДРЕСА_4, власником якого зареєстрований ТОВ "Юрфактор Сервіс" (код ЄДРПОУ 39880444).

Ухвалою суду від 30.01.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

20 лютого 2019 року відповідачем подано до суду клопотання про зустрічне забезпечення позову у вказаній цивільній справі. Своє клопотання мотивував тим, що внаслідок того, що 18.01.2019 р. було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_5, відповідач позбавлений можливості реалізовувати правомочності власника, зокрема продати вказану квартиру.

До накладення арешту 15.01.2019 р., відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства, відповідач прийняв рішення про відчуження вказаної квартири за ціною 410 000 грн. та вирішено укласти відповідний договір купівлі-продажу з визначеним покупцем фізичною особою не пізніше 01.03.2019 р.

Того ж дня, покупець з метою підтвердження своїх намірів придбати вказану квартиру вніс в касу товариства аванс у сумі 50 000 грн.

Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту призведуть до того, що товариство не зможе відчужити належну йому квартиру у обумовлений з покупцем строк до 01.03.2019 р., а тому відповідачу будуть спричинені матеріальні збитки на суму не отриманого доходу з продажу майна. За відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно у позивача відсутнє будь-яке майно, яке б могло забезпечити спричинені забезпеченням позову збитки товариства, а тому просив суд застосувавши зустрічне забезпечення, зобов'язавши позивача внести на депозитний рахунок суду в сумі 410 000 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2019 року заяву ТОВ «Юрфактор Сервіс» задоволено частково. Визначено ОСОБА_3 розмір зустрічного забезпечення у сумі 410 000,00 грн. Зобов`язано ОСОБА_3 сплатити зазначену суму на депозитний рахунок Соснівського районного суду м. Черкаси. Зобов’язано ОСОБА_3 подати до суду документи, що підтверджують виконання ухвали про забезпечення позову та зустрічне забезпечення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу вважає, що судом першої інстанції винесено ухвалу на підставі наданих доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На думку апелянта надані відповідачем докази є неналежними та не можуть бути підставою для застосування зустрічного забезпечення, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

02 квітня 2019 року до суду надійшов відзив від директора ТОВ «Юрфактор Сервіс» ОСОБА_14, останній вважає ухвалу законною та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постановлена ухвала не відповідає.

Відповідно до вимог ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи частково клопотання про зустрічне забезпечення суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд першої інстанції враховував, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Судом встановлено, що забезпечення позову на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від.18.01.2019 р., яке виразилося у формі накладення арешту на квартиру, яка належить відповідачу на праві приватної власності, спричинить останньому збитки на суму не отриманого доходу з продажу майна 410 000 грн. до 01.03.2019 р. згідно протоколу зборів учасників від 15.01.2019 р. Покупець з метою підтвердження своїх намірів придбати вказану квартиру вніс в кассу товариства аванс у сумі 50 000 грн., що підтверджено квитанцією у матеріалах справи.

В судовому засіданні позивач не заперечувала відсутності у неї будь-якого майна, чим підтверджено, що наявний майновий стан позивача може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд першої інстанції прийшов до переконання, що наявні підстави для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачені п.2 ч.3 ст.154 ЦПК України з метою балансу у реалізації процесуальних прав сторін.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про застосування зустрічного забезпечення зазначає, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи та повинен бути співмірним із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може понести відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Суд першої інстанції вважав за доцільне визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення у сумі 410 000 грн. та зобов'язати внести вказану суму на депозитний рахунок суду, або у випадку неможливості внесення вказаної суми, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом надання суду гарантію банку, поруку або інше фінансове забезпечення на визначену судом суму від особи, фінансова спроможність якої не викликає сумніву, як передбачено ст.154 ІЦІК України.

На думку суду першої інстанції зустрічне забезпечення у вказаній сумі є достатньою компенсацією можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З даним висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції постановив ухвалу про застосування зустрічного забезпечення на підставі п. 2 ч. 3 ст.154 ЦПК України, у відповідності до якого: суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Так, ТОВ «Юрфактор Сервіс» в клопотанні про зустрічне забезпечення, яке задоволено судом першої інстанції, просив, оскільки вартість нерухомого майна, на яке накладений арешт в порядку забезпечення позову становить 410 000 грн., а розмір можливих збитків відповідача також дорівнює зазначеній вартості нерухомого майна, застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду першої інстанції грошових коштів у розмірі 410 000 грн. грн., однак, заявником на переконання колегії суддів не надано належних розрахунків можливих збитків, які може він понести в результаті прийнятих судом заходів забезпечення позову, та відповідного обґрунтування таких розрахунків, визначаючи розмір зустрічного забезпечення виходячи з вартості спірного майна, яке в разі задоволення позову втратить заявник.

Зазначена правова позиція ТОВ «Юрфактор Сервіс» протирічить загальним принципам, які закладені законодавцем при встановленні інституту зустрічного забезпечення, яке повинно гарантувати покриття можливих збитків відповідача саме при відмові у задоволені позову.

ТОВ «Юрфактор Сервіс» обґрунтовує необхідність зустрічного забезпечення, з чим погодився і суд першої інстанції, посилаючись на протокол загальних зборів ТОВ «ЮРФАКТОР СЕРВІС» та прибутковий касовий ордер № 7 від 15.01.2019 року, які були надані товариством в якості підтвердження суми можливих збитків, але зазначені докази не можуть бути належними доказами на підтвердження такої суми, оскільки намір продавця продати, а покупця придбати має бути оформлено виключно попереднім договором, тобто підтвердження намірів сторін повинно бути в порядку та формі, яка визначена ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 202 ЦК України, дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України - попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.

Згідно ст. 657 ЦК України - договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів приходить до висновку, що вказаний вище протокол загальних зборів та прибутковий касовий ордер № НОМЕР_1 від 15.01.2019 року не можуть підтверджувати, що забезпечення позову, яке застосоване ухвалою від 18.01.2019 року спричинить ТОВ «Юрфактор Сервіс» збитки в розмірі 410 000,00 грн.

Разом з тим, наявність наміру відповідача продати спірну квартиру, свідчить про правильність накладення на неї арешту ухвалою суду про забезпечення позову, оскільки в разі задоволення позову позивача та відсутності заборони на відчуження квартири, унеможливить виконання рішення суду.

У позивача відсутня можливість виконати зобов’язання викладені в ухвалі про зустрічне забезпечення, що приведе до скасування ухвали про забезпечення позову, тобто зняття арешту з спірної квартири та унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову позивача.

У разі відмови у задоволенні позову позивача, відповідач не буде позбавлений права розпорядитися на власний розсуд спірною квартирою.

Колегія суддів приходить до висновку, що при постановлені оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому у відповідності до вимог ст.376 ЦПК України, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольняє. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2019 року в даній цивільній справі скасовує та ухвалює нову постанову. В задоволенні клопотання ТОВ «Юрфактор Сервіс» про застосування зустрічного забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Юрфактор Сервіс», Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію права відмовляє.

Керуючись ст.ст.141,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2019 року (постановлену суддею Марцішевською О.М.) про застосування зустрічного забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Юрфактор Сервіс», Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію права – скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні клопотання ТОВ «Юрфактор Сервіс» про застосування зустрічного забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Юрфактор Сервіс», Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію права – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2019 року.

Судді Гончар Н.І.

ОСОБА_2

ОСОБА_15