Ухвала суду № 81389462, 18.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

1кс/755/2934/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко В.Б., секретар судового засідання Собков В.В., за участі слідчого Колесника В.О., адвоката Карплюк Л.Р., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесник В.О.за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцевим Д.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Клопотання мотивовано тим, що 08 квітня 2019 року приблизно о 10 год 00 хв група осіб, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 (овочева база) вчинила грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, із застосуванням предметів спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7

08 квітня 2019 року о 16 год 45 хв за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 158 працівниками поліції Дніпровського УП ГУНП у м.Києві затриманий ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Під час проведення обшуку особи, затриманої в порядку ст. 208 КПК України, згідно протоколу проведення обшуку від 08 квітня 2019 року у ОСОБА_6 вилучено предмет схожий на ніж; мобільний телефон «Айфон 5», білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, з сім-карткою НОМЕР_2; ключ з кільцем. Вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні. 09 квітня 2019 року вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що арешт майна накладається з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Із викладених у клопотанні підстав просив задовольнити клопотання у повному обсязі.

Адвокат Карплюк Л.Р. заперечувала проти задоволення клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю, просила надати у користування вилучений телефон та повернути вилучене майно, оскільки ОСОБА_6 не має відношення до кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшов такого висновку.

Згідно ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

08 квітня 2019 року о 16 год 45 хв за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 158, затримано ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України та здійснено обшук затриманої особи, під час якого вилучено: предмет схожий на ніж; мобільний телефон «Айфон 5», білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, з сім-карткою НОМЕР_2; ключ з кільцем.

Постановою слідчого від 09 квітня 2019 року вищевказані речі визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Як вбачається з ч. 1 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів долучених до клопотання 08 квітня 2019 року о 16 год 45 хв за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 158 працівниками поліції Дніпровського УП ГУНП у м. Києві був затриманий ОСОБА_6, проте у відповідності до ст. 278 КПК України підозра йому оголошена не була.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.

Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У своєму рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява № 19336/04 п. 168, Європейський суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Зважаючи на те, що слідчим у клопотанні не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_6, про який ідеться в клопотанні, тому у задоволені даного клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 167, 168, 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

у задоволені клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про арешт майна - відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України підлягає негайному поверненню ОСОБА_6 тимчасово вилучене майно, а саме: предмет схожий на ніж, мобільний телефон марки «Айфон 5», білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, з сім-карткою НОМЕР_2 та ключ з кільцем.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16 год 30 хв 22 квітня 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко