Ухвала суду № 81389258, 24.04.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6631/18

Провадження №: 1-кп/752/536/19

У Х В А Л А

24.04.2019 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Первушиної О.С.

суддів Дідика М.В., Єсауленко М.В.

при секретарі Мархотко А.С.

за участю прокурора Люшненка Д.Ю.

захисника Шипоши В.М.

обвинуваченого ОСОБА_2,

в ході судового розляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження і в ході судового розгляду представник державного обвинувачення - прокурор Люшненко Л.Ю. звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, крім того, у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, встановлені ст. 177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений може чинити вплив на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати судовому розгляду іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення та переховуватись від суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Шипоша В.М. заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що його підзахисний має на утриманні хвору матір, на підтвердження чого надав у розпорядження суду відповідні документи. Також зазначив, що ОСОБА_2 не має на меті переховуватись від суду або чинити вплив на свідків та потерпілого, в ході досудового розслідування він активно сприяв розкриттю злочину, а досліджені в ході судового розгляду докази не стверджують наявність вини його підзахисного у вчиненні даного кримінального правопорушення, а тому просив змінити захід забезпечення кримінального провадження на домашній арешт у нічний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, просив звернути увагу суду на те, що він має постійне місце проживання, на його утриманні дійсно перебуває хвора матір, тому просив суд змінити йому запобіжний захід на особисте зобов'язання або домашній арешт.

Заслухавши клопотання прокурора та клопотання обвинуваченого, з'ясувавши думки сторін кримінального провадження, суд надходить до наступних висновків.

Так, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, суд не приймає до уваги доводи сторони обвинувачення щодо наявності у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків того, що обвинувачений може чинити вплив на потерпілого та свідків, оскільки допит вказаних осіб вже проводився в ході судового розгляду. Також суд не приймає до уваги доводи прокурора щодо того, що ОСОБА_2 може перешкоджати судовому розгляду іншим чином, оскільки на підтвердження вказаних обставин у розпорядження суду не було надано будь-яких доказів.

Одночасно суд не враховує і доводи сторони захисту про те, що у даному кримінальному провадженні відсутні докази на ствердження вини ОСОБА_2, оскільки питання достатності та взаємозв'язку відповідних доказів для ствердження вини особи у вчиненні кримінального правопорушення вирішується у нарадчій кімнаті.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого та сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_2 постійного місця проживання та хворої матері на утриманні, оскільки самі по собі вказані обставини лише характеризують його особу і навіть у своїй сукупності не можуть бути підставою для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, у якому обвинувачується ОСОБА_2, та обставини даного кримінального правопорушення.

Разом з тим, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, суд враховує, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати реальні ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, які на даний час дійсно не зменшились та продовжують існувати, оскільки обставини, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_2 саме такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою на даний час не відпали і застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, окрім такого виняткового, як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому, враховуючи що перебування обвинуваченого ОСОБА_2 в умовах слідчого ізолятору у період судового розгляду даного кримінального провадження безумовно є на даний час виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого, у відповідності з вимогами ст. ст. 183 ч. 4 п. 2, 350 КПК України, суд надходить до висновку про необхідність відмови у клопотанні обвинуваченого про зміну запобіжного заходу та задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави згідно вимог ст. 183 ч. 4 п. 2 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 350 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У клопотанні обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання представника державного обвинувачення - прокурора Люшненка Д.Ю. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_2 продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22.06.2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Первушина

Судді М.В. Дідик

М.В. Єсауленко