Рішення № 81389103, 17.04.2019, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/325/19

Провадження №2/718/88/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2019 року Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

учасники справи: представник позивача - ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

представник відповідача - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, від імені та в інтересах якої виступає ОСОБА_1, до ОСОБА_5 сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та зобов’язання зняти з реєстрації місця проживання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, від імені якої діє ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом про визнання незаконною реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 у житловому будинку № 49 по вулиці Гагаріна в с. Зеленів Кіцманського району Чернівецької області та про зобов’язання ОСОБА_5 сільської ради скасувати (зняти) реєстрацію його місця проживання у зазначеному житловому будинку, який належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2018 року.

Змінивши позовні вимоги, позивач просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком № 49 по вул. Гагаріна, в с.Зеленів Кіцманського району Чернівецької області, та зобов'язати ОСОБА_5 сільську раду скасувати реєстрацію ОСОБА_2 у вказаному житловому будинку.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є власником житлового будинку в с. Зеленів, вул. Гагаріна, 49, Кіцманського району Чернівецької області, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.02.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 264. Право власності на зазначений будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 114786303. Житловий будинок належав продавцю ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 22.10.2014 року (серії НАЕ №207173), реєстраційний номер 593, номер запису про право власності 7427189, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 369459573225.

В грудні 2018 року, листом за № 305 від 12.12.2018 року, на адвокатський запит, відповідачем було повідомлено про те, що ОСОБА_2, згідно договору купівлі- продажу від 1977 року придбав господарство по вул.Гагаріна, 49, в с.Зеленів, і там приписався. У 80-х роках під час здійснення перепису населення працівниками сільської ради був виписаний із зазначеної адреси на вул.Незалежності, 48, в с.Зеленів, а 14.03.2002 року був поновлений у прописці за адресом вул.Гагаріна, 49, в с.Зеленів.

Перебуваючи на реєстраційному обліку за адресою: вул.Гагаріна, 49, в с.Зеленів, відповідач ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їй майном. Одночасно, дії відповідача ОСОБА_5 сільської ради щодо реєстрації ОСОБА_2 за даною адресою є незаконними. Попередньою власницею житлового будинку ОСОБА_7 їй були надані оригінали довідок ОСОБА_5 сільської ради, які спростовують відомості, зазначені у відповіді на адвокатський запит, а саме: довідка № 73 від 13.04.2011р. про те, що ОСОБА_8 1938р.н., житель ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована одна; - довідка № 74 від 13.04.2011р. про те, що ОСОБА_2, 1945р.н. житель ІНФОРМАЦІЯ_2, у господарстві по вул.Гагаріна № 49 з 1978 року по даний час не проживав, а тільки числився як голова двору до 1983 року; - довідка № 1472 від 20.06.2011р. про те, що до складу сім`ї ОСОБА_9 (зареєстрованих) входить: ОСОБА_10, 1938р.н., померла 15.06.2011 року, а/з-32; - довідка № 2227 від 16.10.2014р. про те, що ОСОБА_11, 1956р.н., житель села Зеленів, віл. Гагаріна, 49, Кіцманського району Чернівецької області, є власником житлового будинку, біля господарства ніхто не зареєстрований.

Таким чином, виходячи із наданих ОСОБА_5 сільською радою відомостей вбачається , що в 2002 році ОСОБА_2 не міг бути зареєстрований за даною адресою.

31.03.2013 року заступником начальника СВ Кіцманського РВ УМВС України в Чернівецькій області майором міліції ОСОБА_12 винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12013270110000115 від 19.02.2013р. В ході перевірки заяви ОСОБА_2 був допитаний сільський голова ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_3Т, в ході допиту якого встановлено, що в 70-х роках ОСОБА_2 проживав із ОСОБА_9, і від спільного шлюбу в них був син ОСОБА_13, який у 2010 році помер. Після розлучення ОСОБА_2 надає житло своїй колишні її дружині Свдокії та синові ОСОБА_14, а сам проживав у іншому господарстві. У 80-х роках ОСОБА_2 було знято з реєстраційного обліку по домовій книжці, під час по дворового обходу , в якому проживала його колишня дружина ОСОБА_9 та син ОСОБА_14. На момент розгляду правоохоронними органами заяви ОСОБА_2 у 2013 році останній не був зареєстрований за спірною адресою. Даний факт спростовує твердження відповідача ОСОБА_5 сільської ради про те, що ОСОБА_2 за даною адресою був зареєстрований з 14.03.2002 року.

Житлового будинку, який був придбаний ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу в 1977 році вже не має.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 12.06.2014 року встановлено, що будинку, який купив ОСОБА_2 на даний час немає в наявності, про що підтвердив в судовому засіданні апелянт, а також те, що більше 30 років не проживає в господарстві по вул.Гагаріна, 49, в с.Зеленів Кіцманського району, а спірний будинок літ. «А-1» він не будував.

Чинним законодавством не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом особами, які заселилися до нього зі згоди колишнього власника, у випадку зміни власника. Виникнення права осіб на користування житлом та обсяг цих прав залежить від наявності у особи, зі згоди якої він зселився, права власності на це житло, а отже припинення права власності цієї особи на житло припиняє право осіб, які з її згоди були вселені, на користування житлом, тому відповідач втратив право користування спірним житловим будинком , оскільки його право є похідним від права власника.

Законодавством покладено обов’язки здійснювати зняття з реєстрації місця проживання на виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільського голову, тому вимоги щодо зобов'язання відповідача скасувати реєстрацію ОСОБА_2 є правомірними.

З підстав, передбачених ст.41 Конституції України, ст.ст.319, 321, 383, 391 ЦК України, просила позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги з наведених підстав.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав, заперечуючи тим, що житловий будинок в с.Зеленів, вул.Гагаріна, 49, належить йому на праві власності, він придбав його у 1977 році і з того часу зареєстрований біля вказаного будинку, будинок був незаконно знесений, зруйнований. Ні ОСОБА_9 ні ОСОБА_11 дозволу на реєстрацію він не надавав. Також пояснив, що в будинку с.Зеленів по вул.Гагаріна, 49, він не проживає з 1979 року, він працював та проживав в орендованій квартирі в м. Чернівці до 2002 року, після чого проживає у дочки ОСОБА_15 в с.Зеленів, вул.Незалежності, 48.

Представник ОСОБА_5 сільської ради заперечував проти задоволення позову тим, що житловий будинок в с.Зеленів, вул.Гагаріна, 49, належить ОСОБА_2 на праві власності, він придбав його у 1977 році і з того часу зареєстрований біля вказаного будинку, будинок зруйнований Також просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку в с. Зеленів, вул. Гагаріна, 49, Кіцманського району Чернівецької області, на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 21.02.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 264. Право власності на зазначений будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 114786303. Житловий будинок належав продавцю ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 22.10.2014 року (серії НАЕ №207173), реєстраційний номер 593, номер запису про право власності 7427189, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 369459573225.

Постановою заступника начальника СВ Кіцманського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_12 від 31.03.2013 року закрито кримінальне провадження № 12013270110000115 від 19.02.2013р. у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст..194 КК України.

За змістом даної постанови проведено досудове розслідування по факту зруйнування належного йому житлового будинку в с.Зеленгів в період часу з 28.06.2011 року по 06.07.2011 року, та в ході допиту сільського голови ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_3 було встановлено, що в 70-х роках ОСОБА_2 проживав із ОСОБА_16, і від спільного шлюбу в них був син ОСОБА_13, який у 2010 році помер. Після розлучення ОСОБА_2 надав житло своїй колишні її дружині ОСОБА_9 та синові ОСОБА_14, а сам проживав у іншому господарстві. У 80-х роках ОСОБА_2 було знято з реєстраційного обліку по домовій книжці, під час по дворового обходу , в якому проживала його колишня дружина ОСОБА_9 та син ОСОБА_14. На момент розгляду правоохоронними органами заяви ОСОБА_2 у 2013 році останній не був зареєстрований за спірною адресою.

Як вбачається з наданої ОСОБА_5 сільською радою на адвокатський запит інформації від 12.12.2018 року за № 305, ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 1977 року придбав господарство по вул.Гагаріна, 49, в с.Зеленів, і там приписався. У 80-х роках під час здійснення перепису населення працівниками сільської ради був виписаний із зазначеної адреси на вул.Незалежності, 48, в с.Зеленів, а 14.03.2002 року був поновлений у прописці за адресом вул.Гагаріна, 49, в с.Зеленів.

За змістом рішення апеляційного суду Чернівецької області від 12.06.2014 року будинку, який купив ОСОБА_2 на даний час немає в наявності, про що підтвердив в судовому засіданні апелянт, а також те, що більше 30 років не проживає в господарстві по вул.Гагаріна, 49, в с.Зеленів Кіцманського району, а спірний будинок літ. «А-1» він не будував.

Сторонами визнано та не спростовано факту знищення житлового будинку по вул.Гагаріна, 49, в с.Зеленів, у 2011 році.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 року при розгляді справи № 6-709цс16 висловив наступну правову позицію.

Аналіз статті 391 ЦК України дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Згідно п.4 ч.1 ст.346 ЦК України у разі знищення майна право власності припиняється.

Судом достеменно встановлено, що власником житлового будинку в с. Зеленів, вул.Гагаріна, 49, Кіцманського району Чернівецької області, являється ОСОБА_4, і за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_2, яким у 1977 році був придбаний житловий будинок за цією ж адресою і який був зруйнований у 2011 році, а отже право власності на нього припинилось.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову в частині визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Стосовно вимоги про зобов'язання ОСОБА_5 сільської ради скасувати реєстрацію ОСОБА_2 суд враховує, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Постановою КМУ за № 207 від 02.03.2016 року затверджено Правила реєстрації місця проживання та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до п.2 Правил реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративні послуги” (п.8 Правил).

Згідно п.26 Правил зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема: - заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11; - рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; - інших документів, які свідчать про припинення: права користування житловим приміщенням (відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Отже, при задоволенні позовних вимог в частині визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, буде підставою для зняття її з реєстрації місця проживання відповідним органом реєстрації.

Доводи представника ОСОБА_5 сільської ради щодо застосування строку позовної давності суд знаходить безпідставними, оскільки спірні правовідносини є триваючими.

Згідно ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 гривень та за надання правничої допомоги позивачем сплачено 8250 гривень згідно квитанції № 8 від 30.11.2018 року.

Позивачем заявлено дві вимоги, одна з яких підлягає задоволенню, тому з відповідача належить стягнути половину понесених позивачем витрат.

Враховуючи викладене, ст.ст. 16, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 223, 259, 263, 264, 265 268, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_4, від імені якої діє ОСОБА_1, задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, таким, що втратив право користування житловим будинком в с.Зеленів, вул.Гагаріна, 49, Кіцманського району Чернівецької області.

В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_4 678,40 гривень на повернення сплаченого судового збору та 4125 гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2019 року.

Суддя: