Ухвала суду № 81388312, 19.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2019 Справа №607/6392/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді В.М. Братасюка, за участі секретаря судового засідання Т.І. Созанської, М.Ю. Заєць

представника скаржника ОСОБА_1, представника ДВС ОСОБА_2, представника стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі скаргу ОСОБА_4, особа, чиї дії оскаржуються старший державний виконавець Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_2, стягувач у виконавчому провадженні Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Снович» про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними і скасування постанов, -

в с т а н о в и в:

Скаржник ОСОБА_4 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою, зазначивши суб’єктом, чиї дії оскаржуються, старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_2, стягувач у виконавчому провадженні Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Снович», про визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання неправомірними та скасування постанов прийнятих державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП №58425755.

На обґрунтування скарги заявник посилається на порушення закону державним виконавцем, так як при вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні, а саме винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, було допущено ряд порушень діючого законодавства, оскільки дана постанова винесена на виконання Виконавчого листа №607/6393/17, виданого 25.09.2018 року, однак учасником судової справи №607/6393/17 ОСОБА_4 не був, жодних обов’язків судовим рішенням по вказаній справі на нього не покладалося. Також, постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2019 року ВП 58425755 не містить ідентифікатора доступу до АСВП. Крім того виконавець не надіслав боржнику постанови про стягнення виконавчого збору, як й не надав обґрунтованого розрахунку встановленого ним розміру виконавчого збору. Також, заявник зазначає, що суб’єкт стягнення вказаний виконавцем у резолютивній частині не відповідає суб’єкту стягувача у виконавчому провадженні. Що ж стосується постанови про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майн, що належить боржнику, то в даному випадку порушенні гарантовані при виконавчому провадженні принципи, одним з яких є співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Всупереч цьому, незважаючи на розмір заборгованості встановлений до стягнення, виконавцем накладено арешт на все майно належне боржнику. Також, заявник зазначає, що постанови про виправлення помилок у процесуальних документах від 22.02.2019 року ВП №58425755 є незаконними, зважаючи на їх винесення за двома різними виконавчими документами. Незважаючи на ряд порушень, державний виконавець здійснює примусове виконання судового рішення з відвертим порушенням норм права, виносить рішення, які суперечать закону, чим порушує публічний порядок та права сторін виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав та просить вимоги задовольнити.

Представник ДВС та стягувача в засіданні просять відмовити в задоволенні скарги, вважають дії виконавця цілком законними, спрямованими на виконання рішення суду.

Розглянувши скаргу Судом встановлено наступні обставини.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 2 Постанови за №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» наголошує, що при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Відтак процесуальними нормами ЦПК щодо здійснення судового контролю є Розділ VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень», тобто ст. 447-453.

Отже, Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 25 вересня 2018 року по справі №607/6392/17 апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Снович» задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.05.2019 року – скасовано, вирішено стягнути з ОСОБА_4 в користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Снович» 144995,56 грн. матеріальної шкоди та 5437,33 грн. судових витрат.

Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист на примусове виконання вказаного рішення.

Станом на дату судового розгляду рішення суду є невиконаним.

Оглядом копій матеріалів виконавчого провадження ВП 58425755 встановлено, що на виконанні Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває виконавче провадження за №58425755 з примусового виконання виконавчого листа №607/6393/17 від 25.09.2018 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про: стягнути з ОСОБА_4 в користь сільськогосподарського господарства з обмеженою відповідальністю «Снович» кошти в розмірі 144995 гривень.

За змістом виконавчого листа боржником зазначений ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1.

20 лютого 2019 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Цього ж дня, старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно.

Не виходячи за межі предмета скарги, а саме оцінки законності постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника винесених 20.02.2019 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції Тернопільської області, у виконавчому провадженні ВП №58425755 та оцінки доводів скаржника, Суд наголошує таке.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч.1 ст. 19 Конституції України) .

Згідно ч.5 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. (ч.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Згідно заперечення Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, яке міститься в матеріалах справи, 18.02.2019 року провідним спеціалістом Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 складено акт у присутності Головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_6 та Головного спеціаліста Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_7 про те, що станом на 18.02.2019 року починаючи з вихідного №8916 у Журналі реєстрації вихідної кореспонденції в Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області закінчились: прості конверти, марковані конверти та марки. Таким чином, строк направлення рішення державного виконавця сторонам виконавчого провадження протермінований через об’єктивні причини, зазначені у акті.

Стаття 4. ЗУ «Про виконавче провадження» - вимоги до виконавчого документа

1. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до п.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: назва виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа.

Провідним спеціалістом Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області при реєстрації виконавчого документа було допущено ряд помилок, а саме: сума боргу була вказана невірно, допущена помилка у номері виконавчого документа та у назві суб'єкта стягувана у резолютивній частині, що і призвело до допущення помилок у процесуальних документах.

Згідно ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

В матеріалах цього виконавчого провадження наявні копії постанов від 22.02.2019 року про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме: в постанові про відкриття виконавчого провадження та постанові про арешт майна боржника, а саме змінено суму боргу з 144995,00 грн. на 150432,89 грн.

В подальшому, як вбачається із досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження, старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2, було винесено постанови від 21.03.2019 року про виправлення помилок у процесуальних документах, а саме: в постанові про відкриття виконавчого провадження, постанові про стягнення виконавчого збору, постанові про арешт майна боржника, а саме змінено суму боргу з 144995,00 грн. на 150432,89 грн.; виправлено номер виконавчого документа з №607/6393/17 на №607/6392/17; виправлено помилку у резолютивній частині у суб’єкті стягнення з «сільськогосподарського господарства з обмеженою відповідальністю «Снович» на «сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Снович»; виправлено суму виконавчого збору з 14499,50 грн. на 15043,28 грн. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Згідно п.6-7, ч.3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку та накладати арешт на кошти та інші цінності боржника. Згідно ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Тому дії старшого державного виконавця Десятник О.С, щодо накладення арешту на майно боржника повністю відповідають ЗУ «Про виконавче провадження».

Що ж стосується твердження скаржника, що державний виконавець не надав ідентифікатора доступу до АСВП, який повинен міститися в постанові про відкриття виконавчого провадження, що є порушенням прав учасника виконавчого провадження, то Суд наголошує на наступному.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Згідно п. 2 Розділу VI Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5З, метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у інформаційній довідці про реєстрацію виконавчого документа, постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження, в них міститься інформаційна довідка про реєстрацію виконавчого документа та копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2019 року із інформацією адреси відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження.

Крім того, згідно статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник, будучи стороною виконавчого провадження має право, а саме ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії. Таким чином, боржник не був позбавлений передбаченого законом правом на інформацію, оскільки мав можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та отримати ідентифікатор доступу до АСВП.

Відносно посилання скаржника, щодо бездіяльності виконавця при відкритті виконавчого провадження, а саме, що виконавець не надіслав боржнику постанови про стягнення виконавчого збору, як й не надав обґрунтованого розрахунку встановленого ним розміру виконавчого збору, то Суд зауважує, що розмір виконавчого збору встановлений у Законі України «Про виконавче провадження», а саме у ст. 27, де зазначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню. Тому, посилання скаржника, щодо відсутності розрахунку щодо розміру виконавчого збору та необізнаності про розмір виконавчого збору, є необґрунтованими.

Як зазначає ЄСПЛ в рішенні «ОСОБА_8 проти України» (заява N 40450/04):

«51. Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

52. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) (див., серед інших джерел, згадане вище рішення у справі ОСОБА_9.) 980_223 …..

53. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (див. рішення у справі "Бурдов проти Росії", N 59498/00, ECHR 2002-III). Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування (див. рішення у справі "Райлян проти Росії" (Raylyan v. Russia), N 22000/03, п. 31, від 15 лютого 2007 року).

54. Суд також повторює, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (див. згадане вище рішення у справі ОСОБА_9; рішення у справі "Ромашов проти України"(Romashov v. Ukraine), N 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі "Дубенко проти України" (Dubenko v. Ukraine), N 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі "Козачек проти України" (Kozachek v. Ukraine), N 29508/04, від 7 грудня 2006 року).»

Сліпе виконання букви закону робить результат діяльності суб’єктів владних повноважень законним, але не правовим. Summum jus, summa injuria («занадто точне виконання норм права породжує найвищу несправедливість»).

Таким чином Суд приходить до переконання про законність дій державного виконавця щодо винесення процесуальних документів державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції Тернопільської області, у виконавчому провадженні ВП №58425755, оскільки з урахуванням змісту постанов про виправлення помилки у процесуальному документів від 21.03.2019 року, виправлено помилки у процесуальних документах, а саме в постанові про відкриття виконавчого провадження, постанові про стягнення виконавчого збору, постанові про арешт майна боржника, а саме змінено суму боргу з 144995,00 грн. на 150432,89 грн.; виправлено номер виконавчого документа з №607/6393/17 на №607/6392/17; виправлено помилку у резолютивній частині у суб’єкті стягнення з «сільськогосподарського господарства з обмеженою відповідальністю «Снович» на «сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Снович»; виправлено суму виконавчого збору з 14499,50 грн. на 15043,28 грн.

Окрім цього для суд наголошує, що необхідною умовою судового захисту має бути не лише можливе порушення закону, а й доведення належними, допустимими та достатніми доказами порушення, невизнання чи оспорювання права чи інтересу заявника – в цьому випадку ОСОБА_4

Разом з тим скаржник, завідомо знаючи про набрання рішенням суду законної сили тривалий проміжок часу завідомо не вчиняє будь яких дій, спрямованих на виконання судового рішення, натомість заявив скаргу на дії ДВС не обґрунтувавши в чому має реальний прояв порушення права скаржника, і якого права, саме винесенням постанов в процесі виконання рішення суду. Крім того, виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №604/6392/17 від 25.09.2018 року про стягнення з ОСОБА_4 в користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Снович» 144995,56 грн. матеріальної шкоди та 5437,33 грн. судових витрат – зупинено, до закінчення перегляду у касаційному порядку, що стверджується постановою про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №58425755 від 04.04.2019 року .

На підставі наведеного, керуючись ст. 447-453 ЦПК України суд ,-

у х в а л и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_4, особа, чиї дії оскаржуються старший державний виконавець Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції Тернопільської області, стягувач у виконавчому провадженні Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Снович» про:

*визнання неправомірними дії державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 із направлення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58425755, постанови про арешт майна боржника № 58425755, постанови про виправлення помилки у процесуальному документі № 58425755, постанови про виправлення помилки у процесуальному документі № 58425755 поза встановленими строками;

*визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 із не направлення боржнику постанови про стягнення виконавчого збору;

*визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 із не надання боржнику ідентифікатора доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження

*визнання протиправною та скасування Постанови про відкриття виконавче: провадження від 20.02.2019 р. ВП № 58425755, винесеної старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2

*визнання протиправною та скасування Постанови про арешт майна боржника від 20.02.2019 року ВП № 58425755, винесеної старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управлінню юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2;

*визнання протиправною та скасування Постанови про виправлення помилки в процесуальному документі від 22.02.2019 р. ВП № 58425755, винесеної старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2;

*визнання протиправною та скасування Постанови про виправлення помилки процесуальному документі від 22.02.2019 р. ВП № 58425755, винесеної старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня складання повного тексту ухвали, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали, апеляційної скарги.

Головуючий суддяОСОБА_9