Рішення № 81384306, 23.04.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 554/1377/19

Провадження № 2-а/545/35/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Потетій А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департамент патрульної поліції, інспектор роти №2 ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_3, про скасування ОСОБА_4 про адміністративне правопорушення серії НК № 500788 від 08.02.2019р,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департамент патрульної поліції, інспектор роти №2Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_3, про скасування ОСОБА_4 про адміністративне правопорушення серії НК № 500788 від 08.02.2019р.

В своєму позові послався на те, що 08.02.2019 року він керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGX 18.440 (номерний знак НОМЕР_1) з напівпричепом марки ВЕСТТ 975310 (номерний знак АЕЗ107ХМ).

08.02.2019 року о 21:05 год., на 305 км, адміністративній дорозі Київ - Харків - Довжанський, його було зупинено інспектором роти №2 ОСОБА_2 патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 (далі по тексту - Працівник поліції-1) та винесено відносно нього ОСОБА_4 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 501471 (далі за текстом Постанова-1).

Відповідно до вище вказаної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП України. Як зазначено в оскаржуваній постанові: «на 305 км, адміністративній дорозі Київ - Харків - Довжанський водій керував 7 і та перевозив великогабаритний вантаж ширина якого була більшою 2.6 м пред'явлено дозвіл №131128901-877 НГ від 06.02.2019 р. по 21.03.2019 р., у якого була відсутня комплектація, а саме (конуса та цепи), згідно постанови №30 КМУ, чим порушив п.22.5 ПДР України» та накладено на нього штраф у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією Постанови-1.

Цього ж дня, о 21:45 год., на 329 км, адміністративній дорозі Київ - Харків - Довжанський, ТЗ позивача було зупинено інспектором роти №2 ОСОБА_2 патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3 (далі по тексту - Працівник поліції-2) та винесено відносно нього ОСОБА_4 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 500788 (далі за текстом Постанова-2).

Відповідно до вище вказаної постанови він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП України. Як зазначено в оскаржуваній постанові: «на 329 км, адміністративній дорозі Київ - Харків - Довжанський вдій ОСОБА_1XI. керуючи ТЗ з причепом перевозив великогабаритний відповідно дозволу ЛЫ 312X901 - 877,та не був укомплектований згідно постанови КХІУ №30, шістьма конусами з горизонтальними смугами білого та червоного кольору, та комплектом ланцюгів проти ковзання, чим. порушив п. 22.5 ПДР України» та накладено на мене штраф у розмірі 510.00 (п'ятсот десять) гривень, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією Постанови-2.

Відповідно до ст. 289 КУпАП Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскільки оскаржувана постанова винесена та отримана ним 08.02.2019 р.. тому останній день на оскарження постанови припадає на 18.02.2019 р..

Відповідно до ст. 61 КонституціїУкраїни, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Стаття 61 Конституції України, забороняє притягати фізичну особу щонайменше двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки позивач виконував перевезення вантажу і зобов'язаний був доставити вантаж до місця призначення, тому не мав можливості змінити або виправити маршрут чи зупинитись. Тому позивачем було прийняте рішення від’їхати в безпечне місце та зупинитись аби не створювати аварійної ситуації.

Однак як вбачається з матеріалів справи, позивача було вдруге ПРИТЯГНУТО до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.

Так, у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі №569/15894/15-а, зазначено: "триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим. що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і у весі, час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону".

Таким чином, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, вважає, що вказане правопорушення слід вважати триваючим, оскільки працівником поліції-2 безпідставно та всупереч положенням ч. 1 ст. 61 Конституції України двічі притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (такого ж висновку дійшов Третій апеляційний адміністративний суд по справі №172/1029/18).

Крім того, під час винесення Постанови-1 (о 21:05 год.). працівник поліції мав попередити його про заборону подальшого руху або затримати ТЗ, однак жодних попереджень чи заборони не отримував, тому продовжив рух, що призвело до неправомірного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення вдруге за одне й теж правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, статтею 132-1 Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідною уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик. Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання. Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України. ОСОБА_4 Кабінет} Міністрів України від 17 рудня 2008 року № 1102 затверджено Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках. Цей Порядок визначає процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.

Відповідно до п. 1 Порядку тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху. Згідно з п. 4 зазначеного порядку для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції. У разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, поліцейський оформляє протокол про адміністративне правопорушення. У протоколі робиться відповідний запис про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням інформації про складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що долучається до протоколу, а у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу.

В постанові-1 відсутні докази того, що позивача було попереджено про подальшу заборону руху (в ОСОБА_4 серії НК № 501471 та постанові серії НК №500788 від 08.02.2019 р. – не передбачено, такий вид стягнення, як попередження про подальший рух або його затримання у встановленому Законом порядку).

За нормою ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як па підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи вище вказане, вважає що його не законно двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України, тому Постанова-2 є такою, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Крім того, під час зупинки ТЗ та винесення оскаржуваної постанови-2. ТЗ був укомплектований відповідно до ПРАВИЛ проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені ОСОБА_4 КМУ №30 від 18.01.2001 р. (далі по тексту ОСОБА_4 КМУ №30) зокрема ланцюгами проти ковзання, які знаходились в кабіні тягача марки ТОХ 18.440 (номерний знак НОМЕР_1) та вісьмома конусами з горизонтальними світловідбивними смугами білого та червоного кольору розташованими почергово (висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг - 150 міліметрів).

Однак працівник поліції всупереч його доводам виніс постанову про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що вказані ланцюги мають бути закріплені на колесах в період з 01 жовтня до 01 квітня, а колір конусів має бути більш вираженим.

Вважає дану позицію працівника поліції необгрунтованою та незаконною, оскільки відсутність ланцюгів проти ковзання на колесах ТЗ не доводить того, що автомобіль ними не укомплектований.

Вважає дану позицію працівника поліції необгрунтованою та незаконною, оскільки і відсутність ланцюгів проти ковзання на колесах ТЗ та наявність ознак вживаності конусів не доводить того, що автомобіль ними не укомплектований.

Відповідно до абз. 4, 7 п.17 ОСОБА_4 КМУ №30, великогабаритні та великовагові . транспортні засоби повинні бути укомплектовані:

- комплектом ланцюгів протиковзання (в період з 1 жовтня до 1 квітня);

- вісьмома конусами з горизонтальними світловідбивними смугами білого та червоного кольору, розташованими почергово (висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг - 150 міліметрів);

Як вбачається з вище наведеного, законодавство вимагає наявність у автомобіля комплект ланцюгів проти ковзання в період з 01 жовтня до 01 квітня, ці ланцюги застосовуються в разі потреби і не передбачають обов'язковість кріплення їх на колесах.

Щодо конусів, то вони також повинні бути в наявності у ТЗ та мати червоний та білий і колір, однак щодо вживаності в законодавстві нічого не вказано.

Вважає, що наведене вище свідчить про необ’єктивність та упередженість працівника поліції.

Згідно ст. 283 КУпАП, у постанові про адміністративне правопорушення зазначається:

- найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

- дату розгляду справи;

- відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

- опис обставин, установлених під час розгляду справи;

- зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке

адміністративне правопорушення;

- прийняте у справі рішення.

Відповідачем зазначено, що ним виявлено, що позивач керував автомобілем, що «...не був укомплектований згідно постанови КМУ №30, шістьма конусами з горизонтальними смугами білого та червоного кольору, та комплектом ланцюгів проти ковзання, чим порушив п. 22.5 ПДР України».

Звертає увагу, що працівник поліції взагалі не вказав яку конкретно саме норму чинного законодавства той порушив, що передбачає відповідальність за ст. 132-1 КУпАП.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне праворушення повинно бути з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказане вище свідчить про те, що працівник поліції розглянув справу та притягнув позивача до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, упереджено, та керувався лише домислами, припущеннями та порушуючи принцип всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та наклав штраф у розмірі 510 грн. 00 коп..

Прохав :

Розгляд справи провести в спрощеному провадженні без його участі.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії НК №500788 від 08.02.2019 р. винесену інспектором роти №2 ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,0 (п'ятсот десять) гривень.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 08.02.2019 р. - закрити

В судове засідання позивач не з’явився, в позовній заяві зазначив, що прохає провести розгляд справи без його участі.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліціїне з’явився надавши заяву в якій позов не визнав та прохав розглянути справу у його відсутність.

В судове засідання відповідач- Волошин О.Ю. не з’явився надавши відзив на позов та заяву про розгляд справу у його відсутність.

Суд дослідивши надані сторонами докази по справі , вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення .

Так судом встановлено, що 08.02.2019 року ОСОБА_1, керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGX 18.440 (номерний знак НОМЕР_1) з напівпричепом марки ВЕСТТ 975310 (номерний знак АЕЗ107ХМ).

О 21год.05 хв., на 305 км, адміністративної дороги Київ - Харків - Довжанський, транспортний засіб під керуванням позивача було зупинено інспектором роти №2 ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 Та відповідно інспектором складено відносно позивача ОСОБА_4 серії НК № 501471 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до вище вказаної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП України.

Порушення виразилось в тому, що ОСОБА_1 - «на 305 км, адміністративної дороги Київ - Харків - Довжанський керував транспортним засобом та перевозив великогабаритний вантаж ширина якого була більшою 2.6 м пред'явлено дозвіл №131128901-877 НГ від 06.02.2019 р. по 21.03.2019 р., у якого була відсутня комплектація, а саме (конуса та цепи), згідно постанови №30 КМУ, чим порушив п.22.5 ПДР України» та накладено на нього штраф у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією Постанови-1.

Цього ж дня, о 21год.45 хв., на 329 км, адміністративної дороги Київ - Харків - Довжанський, транспортний засіб в складі тягача марки MAN TGX 18.440 (номерний знак НОМЕР_1) з напівпричепом марки ВЕСТТ 975310 (номерний знак АЕЗ107ХМ), під керуванням позивача було зупинено інспектором роти №2 ОСОБА_2 патрульної поліції Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3 та винесено відносно нього ОСОБА_4 серії НК № 500788 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до вище вказаної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП України.

Порушення виразилось в тому, що- «на 329 км, адміністративної дороги Київ - Харків - Довжанський водій ОСОБА_1XI. керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGX 18.440 (номерний знак НОМЕР_1) з напівпричепом марки ВЕСТТ 975310 (номерний знак АЕЗ107ХМ),та не був укомплектований згідно постанови КМУ №30, шістьма конусами з горизонтальними смугами білого та червоного кольору, та комплектом ланцюгів проти ковзання, чим. порушив п. 22.5 ПДР України» та накладено на нього штраф у розмірі 510.00 (п'ятсот десять) гривень, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією постанови.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов’язаний:

1)неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2)професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва;

3)поважати і не порушувати права і свободи людини.

Позивач відповідно до ст.268 КУпАП мав можливість на місці ознайомитись із усіма наявними матеріалами справи, надати пояснення, докази, заявити клопотання та отримати правову допомогу в межах скороченого провадження, однак жодних заяв чи клопотань від нього не надходило.

Для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення чи винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються, за винятком випадків спрощеного провадження, у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю.

Завданнями і функціями УПП у Полтавській області ДПП (відповідно до розділу 2 Положення про Департамент Патрульної поліції, затвердженого наказом НП України від 18.11.2015 № 96 (далі - Положення) є: реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, контроль за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Повноваженнями поліцейського патрульної поліції (відповідно до посадової інструкції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 р. за № 4/1) під час несення служби є: розгляд справи про адміністративні правопорушення та застосування заходів адміністративного впливу до правопорушників, які вчинили адміністративне правопорушення у випадках та в спосіб, які передбачені законодавством.

Так, позивач своїми діями посягнув на безпеку дорожнього руху, а саме :

08.02.2019 о 21 год. 45 хв. на 329 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський», ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_2, з напівпричепом ВЕСТТ 975310, д.н.з. НОМЕР_3, перевозив великогабаритний вантаж згідно дозволу № 13128901-877, та не був укомплектований згідно постанови КМУ № 30 конусами та ланцюгами протиковзання, чим порушив п.п.22.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.

Згідно п. 22.5 ПДР За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п.1.3. ПДР, учасники дорожнього руху повинні знати і неухильно виконувати правила.

Вищевказані спеціальні правила перевезення великогабаритними транспортними засобами встановлені постановою КМУ від 18.01.2001 №30 «Про затвердження Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

ОСОБА_4 КМУ №30 від 18.01.2001 встановлено, що:

1 Ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

2.Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів. зазначених у пункті 22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

3.Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України.

Згідно п.17 вищевказаних Правил Великогабаритні та великовагові транспортні засоби повинні бути укомплектовані таким обладнанням:

не менш як двома противідкотними упорами для додаткової фіксації коліс автомобіля-тягача та кожного з причепів у разі вимушеної зупинки;

знаком "Об'їзд перешкоди з лівого боку" та знаком "Об'їзд перешкоди з правого боку" діаметром по 600 міліметрів кожний, виготовленими із світловідбивного матеріалу відповідно до вимог стандартів;

вісьмома конусами з горизонтальними світловідбивними смугами білого та червоного кольору, розташованими почергово (висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг -150 міліметрів);

жорстким буксиром;

миготливим ліхтарем червоного кольору або знаком аварійної зупинки;

комплектом ланцюгів протиковзання (в період з 1 жовтня до 1 квітня);

жилетом оранжевого кольору із світловідбивними елементами;

не менш як одним проблисковим маячком оранжевого кольору з автономним живленням.

Так, на відео №20190209064950001476 зафіксовано, що позивач не заперечує проти інкрімінованого йому правопорушення.

Відповідальність за дане порушення передбачена ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а саме - порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб’єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи всі вищевказані норми законодавства, я притягнув Позивача до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП та застосував до порушника стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510 гривень.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).

З.Що стосується посилань Позивача на порушення вимог ст. 61 Конституції України «Ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення» слід зазначити наступне.

Гр. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за два різних порушення, а саме інспектором Оніпко С. М. за порушення, яке відповідно до постанови серії НК № 501471 допустив Позивач о 21 год. 05 хв. 08.02.2019 на 305 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський», інспектором Волошиним О. Ю. відповідно до постанови серії НК № 500788 за порушення, яке допустив Позивач о 21 год. 45 хв. 08.02.2019 на 329 км. а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський».

Час та місце вчинення правопорушення є обов’язковою складовою об’єктивної сторони вчиненого проступку, а оскільки час та місце вчинених правопорушень гр. ОСОБА_1 не співпадають, то можна дійти до висновку, що ним було вчинено два різних правопорушення.

Щодо зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за інкріміноване гр. ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.

У п.6 оскаржуваної постанови чітко зазначені дата, час, місце та суть правопорушення, а саме порушення вимог постанови КМУ №30 (відсутність ланцюгів та конусів), також зазначено статтю КУпАП, яка передбачає настання адміністративної відповідальність за вчинене позивачем порушення (ст.132-1 КУпАП).

Тому дане твердження позивача необгрунтованим.

На місці розгляду справи Позивача було ознайомлено із усіма правами згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується матеріалами відеофіксації. Крім того, було дотримано порядок розгляду справи, передбачений ст. 279 КУпАП. На місці особі було роз’яснено в чому саме полягає порушення ним ПДР, повідомлено ким та відносно кого розглядається справа про адміністративне правопорушення.

Беручи до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими і немає правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.

Суд вважає, що інспектор роти №2 ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_3 виносячи постанову всебічно оцінив наявні докази за своїм внутрішнім переконанням та при накладенні адміністративного стягнення, встановив всі обставини справи про адміністративне правопорушення і прийшов до вірного висновку. Також на підтвердження правомірності своїх дій при винесенні постанови відповідач надав до суду аргументований відзив на позов.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними позовні вимоги, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а тому слід відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії НК №500788 від 08.02.2019 р. винесену інспектором роти №2 ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,0 (п'ятсот десять) гривень та закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 08.02.2019 р.

Керуючись ст. ст. 9, 241-247, 250 КАС України , ст..ст. 132, 247, 259-263 Кодексу про адміністративні правопорушення України, Законом України «Про Національну поліцію» , Конституцією України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити за безпідставністю в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департамент патрульної поліції, інспектора роти №2 ОСОБА_2 патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3, про скасування ОСОБА_4 про адміністративне правопорушення серії НК № 500788 від 08.02.2019р. та закриття провадження у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.Г.Потетій