Рішення № 81382692, 24.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.04.2019

Справа № 320/2863/19

Провадження № 2-о/320/384/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді – Бахаєва І.М.,

за участі секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву адвоката ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 10 квітня 2019 року та ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 57364 від 10 квітня 2019 року в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа – Мелітопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту народження дитини, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 10 квітня 2019 року та ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 57364 від 10 квітня 2019 року в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з заявою в якій просить встановити факт народження дитини жіночої статі – ОСОБА_4, яка народилася 12 вересня 2018 року у місті Євпаторія Автономної Республіки Крим Україна, батьками якої є: матір’ю – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, та батьком – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України.

Заява обґрунтована тим, що з 23 лютого 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 43. 12 вересня 20189 року під час шлюбу у ОСОБА_2 народилась донька – ОСОБА_4. Вона народилась на тимчасово окупованій території в м. Євпаторія Автономної Республіки Крим. Адвокат ОСОБА_1, як представник заявників, звернувся до Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області з метою реєстрації народження дитини. Однак, листом від 10 квітня 2019 року було повідомлено про відмову у проведенні державної реєстрації народження вказаної дитини у зв’язку із відсутністю необхідних медичних документів, яків підтверджують факт народження дитини. В цьому листи також було рекомендовано звернутись до суду, оскільки за таких умов підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є тільки рішення суду про встановлення факту народження дитини. Таким чином оскільки у заявників немає можливості надати для реєстрації народження дитини документи передбачені законодавством України, з метою захисту законних прав та інтересів дитини, вони змушені звернутися до суду з даною заявою.

У судове засідання заявники та представник заявників не з'явились, однак до суду від представника заявників надійшла заява в якій останній просить суд розглядати справу за відсутності заявників та представника заявників, заяву підтримують у повному обсязі, на задоволенні наполягають.

Представник заінтересованої особи – Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області – у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відділу, заперечень по справі не мають.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши ст. 293 ЦПК України суд встановлює юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про шлюб, серії І-ВЛ № 202500, виданого 23 лютого 2013 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище – Соромецька) В.В., ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів 23 лютого 2013 року зроблено відповідний актовий запис за № 43./а.с.8/

ОСОБА_3 є громадянином України, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією паспорта громадянина України серії ЕТ № 142228 виданого Євпаторіївським МВ ГУМВС України в Криму 26 липня 2008 року./а.с.7/

ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією паспорта громадянина України серії ЕП № 009311 виданого Троїцьким РВ УДМС України у Луганській області 09 червня 2015 року./а.с.5/

12 вересня 2018 року о 12 годині 40 хвилин у Євпаторському пологовому будинку м. Євпаторія Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народила дитину – дівчинку, вагою 3 850 г., зростом 53 см., що підтверджується копією та оригіналом медичного свідоцтва про народження серії 35 № 043057 від 03 квітня 2019 року виданого Євпаторським пологовим будинком./а.с.9,16/

Листом від 10 квітня 2019 року представнику заявників – адвокату ОСОБА_1 Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькі області у проведенні реєстрації дитини було відмовлено в зв’язку з не пред’явленням документа, який відповідає відповідним нормам законодавства, а саме пред’явлено копію документа який видано на тимчасово окупованій території. /а.с.10/

Згідно ст. 133 Конституції України до складу України входять: ОСОБА_5 Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. ОСОБА_6 та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

В березні 2014 року територія АР Крим була анексована Російською Федерацією та на території АР Крим було запроваджене законодавство Російської Федерації.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року сухопутна територія Автономної ОСОБА_5 Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тому зазначені вище документи, які свідчать про народження дитини, відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків. У зв'язку з чим заявниця не може зареєструвати народження своєї дитини.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Судом встановлено, що орган державної реєстрації актів цивільного стану не має можливості зареєструвати народження дитини у відповідності до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року.

Так п. 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану передбачено підстави для проведення державної реєстрації народження дитини. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що заявники не мають можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість їхніх вимог щодо встановлення факту народження дитини, оскільки реєстрація народження дитини не можлива без відповідного рішення суду, а тому заявлені вимоги адвоката ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 10 квітня 2019 року та ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 57364 від 10 квітня 2019 року в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне встановити дані про батьків дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, якщо мати та батько дитини перебувають у шлюбі між собою, походження дитини визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Тому, на підставі вище зазначеного, дослідивши додатні до заяви документи, суд вважає за необхідне визначити дані про батьків ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: матір’ю дитини є – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, та батьком дитини є – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. 317 ЦПК України, ч. 4 ст. 49 ЦК України, ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд –

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 10 квітня 2019 року та ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 57364 від 10 квітня 2019 року в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа – Мелітопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту народження дитини – задовольнити.

Встановити факт народження дитини жіночої статі – ОСОБА_4, яка народилася 12 вересня 2018 року у місті Євпаторія Автономної Республіки Крим Україна, батьками якої є: матір’ю – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, та батьком – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ