Ухвала суду № 81382265, 24.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

24.04.2019

ЄУН 331/1768/19

Провадження № 1-кс/331/1699/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В., при секретарі судового засідання Запорожець О.Д., розглянувши клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019080020000665, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_1 за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019080020000665, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 20.04.2019 року, о 03 годині 50 хвилин, невстановлена особа, перебуваючи за адресою м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 155, проникла до комунікаційного колодязя, звідки викрала майно ПАТ «Укртелеком», спричинивши матеріальну шкоду. Сума збитку встановлюється.

20.04.2019 року в ході проведення ОМП – ділянки місцевості, яка розташована навпроти гаражу № 40 в гаражному кооперативі, в’їзд до якого знаходиться навпроти буд. 1 по вул. Аваліані в м. Запоріжжі, у гр. ОСОБА_3 виявлено та вилучено: автомобіль BMW Х5 з н.з. JDВ 511, в якому знаходились чотири фрагменту кабелю в чорній обмотці ТПП (300*4*0,5), посвідчення водія ВXP120020 на ім’я ОСОБА_3, мобільний телефон Huawei з imei1: 869355030282469, imei2: 869355030982464 блакитного кольору, дві пластикові картки з-під сім карток з номерами +3805001493175, +380636680903, рукавички чорного кольору з водійських дверей, ключі від автомобіля BMW Х5 з н.з. JDВ 511 з брелоком від сигналізації, поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземного транспортного засобу № 4138801 на ім’я ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW Х5 в корпусі сірого кольору з н.з. JDB 511 № WDAFA710X0LN02007.

На теперішній час з метою проведення подальшого досудового розслідування, недопущення знищення або руйнування речових доказів у кримінальному провадженні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані предмети та речі.

На підставі викладеного слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події.

Слідчий Малинка О.В. в судове засідання не з’явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд вказаного клопотання без її участі, просила клопотання задовольнити в повному обсязі.

Адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які діють в інтересах ОСОБА_3, в судове засідання не з’явились, звернулись до суду із заявою про розгляд вказаного клопотання без їх участі, в задоволенні клопотання слідчого просили відмовити у зв’язку із його необґрунтованістю та зобов’язати слідчого повернути ОСОБА_3 майно, вилучене під час огляду місця події від 20.04.2019 року.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд справи за учасників судового процесу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з’ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, матеріалами справи встановлено, що 20.04.2019 в ході проведення огляду місця події – ділянки місцевості, яка розташована навпроти гаражу № 40 в гаражному кооперативі, в’їзд до якого знаходиться навпроти буд. 1 по вул. Аваліані в м. Запоріжжі, у гр. ОСОБА_3 виявлено та вилучено: автомобіль BMW Х5 з н.з. JDВ 511, в якому знаходились чотири фрагменту кабелю в чорній обмотці ТПП (300*4*0,5), посвідчення водія ВXP120020 на ім’я ОСОБА_3, мобільний телефон Huawei з imei1: 869355030282469, imei2: 869355030982464 блакитного кольору, дві пластикові картки з-під сім карток з номерами +3805001493175, +380636680903, рукавички чорного кольору з водійських дверей, ключі від автомобіля BMW Х5 з н.з. JDВ 511 з брелоком від сигналізації, поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземного транспортного засобу № 4138801 на ім’я ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW Х5 в корпусі сірого кольору з н.з. JDB 511 № WDAFA710X0LN02007.

Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України вбачається, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Обов’язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

На підставі матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту є частково обґрунтованим, оскільки мета та підстави накладення арешту на майно, а саме: на чотири фрагменти кабелю в чорній обмотці ТПП (300*4*0,5), які були викрадені у ПАТ «Укртелеком», в рамках зазначеного кримінального провадження, узгоджуються з положеннями частин 2, 3 ст. 170 КПК України. Ненакладення арешту на ці речі може призвести до можливих їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення, що, в свою чергу, унеможливить проведення слідчим повного та об’єктивного досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню.

Разом з тим, зміст відповідного клопотання слідчого, в частині накладення арешту на інші речі, вилучені в ході огляду місця події, не містить будь-якого об’єктивного обґрунтування наявності ризиків, встановлених ч.1 ст. 170 КПК України.

Так, в клопотанні слідчий не обґрунтував і не надав підтверджуючих доказів того, яким чином він дійшов висновку, що вилучені під час огляду місця події речі, а саме: автомобіль BMW Х5, посвідчення водія, мобільний телефон Huawei, дві пластикові картки з-під сім карток з номерами +3805001493175, +380636680903, рукавички чорного кольору з водійських дверей, ключі від автомобіля BMW Х5 з брелоком від сигналізації, поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземного транспортного засобу № 4138801, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW Х5, які належать ОСОБА_3 мають доказове значення по даному кримінальному провадженню, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України.

При цьому в клопотанні слідчим не зазначено та не обґрунтовано, яке відношення до вказаного кримінального провадження має ОСОБА_3, якому, навіть, не повідомлено про підозру у заволодінні майном ПАТ «Укртелеком» і, відповідно, він не має статусу особи, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, як і не надано достовірних доказів того, щомайно, на яке необхідно накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Судове ж рішення не може ґрунтуватися на сумнівах, у цьому випадку усі сумніви мають трактуватись на користь власника майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 цього Кодексу.

Обов’язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

З матеріалів клопотання встановлено, що зазначені вище підстави на час його розгляду відсутні, оскільки речі, про арешт яких ведеться мова у клопотанні, не має тих ознак, за наявності хоча б однієї з яких, на відповідне майно може накладатись арешт в порядку ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведена необхідність накладення арешту на майно, яке вилучене 20.04.2019 року під час огляду місця події, а саме: автомобіль BMW Х5, посвідчення водія, мобільний телефон Huawei, дві пластикові картки з-під сім карток з номерами +3805001493175, +380636680903, рукавички чорного кольору з водійських дверей, ключі від автомобіля BMW Х5 з брелоком від сигналізації, поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземного транспортного засобу № 4138801, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW Х5, які належать ОСОБА_3, оскільки чітко не зазначені підстави та мета накладення арешту на майно, не доведено наявність ризиків, що зазначене майно може бути не збережене як речовий доказ, що в межах кримінального провадження має місце спеціальна конфіскація, конфіскація майна як вид додаткового покарання чи відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, тому, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання слідчого.

У зв’язку з частковим задоволенням клопотання про арешт майна, тимчасово вилучене майно, на яке не накладається арешт підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 169, ч. 3 ст. 173 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12019080020000665 від 20.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, а саме: чотири фрагменти кабелю в чорній обмотці ТПП (300*4*0,5), які були вилучені 20 квітня 2019 року в ході проведення огляду місця події – ділянки місцевості, яка розташована навпроти гаражу № 40 в гаражному кооперативі, в’їзд до якого знаходиться навпроти буд. 1 по вул. Аваліані в м. Запоріжжі.

Майно, яке було вилучено 20.04.2019 року у ОСОБА_3 під час проведення огляду місця події – ділянки місцевості, яка розташована навпроти гаражу № 40 в гаражному кооперативі, в’їзд до якого знаходиться навпроти буд. 1 по вул. Аваліані в м. Запоріжжі, а саме: автомобіль BMW Х5 з н.з. JDВ 511, посвідчення водія ВXP120020 на ім’я ОСОБА_3, мобільний телефон Huawei з imei1: 869355030282469, imei2: 869355030982464 блакитного кольору, дві пластикові картки з-під сім карток з номерами +3805001493175, +380636680903, рукавички чорного кольору з водійських дверей, ключі від автомобіля BMW Х5 з н.з. JDВ 511 з брелоком від сигналізації, поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземного транспортного засобу № 4138801 на ім’я ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW Х5 в корпусі сірого кольору з н.з. JDB 511 № WDAFA710X0LN02007 - негайно повернути особі, у якої вищевказане майно було вилучено.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.В. Клименко