Ухвала суду № 81382252, 24.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

24.04.2019

ЄУН 331/1768/19

Провадження № 1-кс/331/1697/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В., при секретарі судового засідання Запорожець О.Д., розглянувши клопотання слідчого СВ ОСОБА_1 ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019080020000665, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ОСОБА_1 Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_2 за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019080020000665, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 20.04.2019 року, о 03 годині 50 хвилин, невстановлена особа, перебуваючи за адресою м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 155, проникла до комунікаційного колодязя, звідки викрала майно ПАТ «Укртелеком», спричинивши матеріальну шкоду. Сума збитку встановлюється.

Під час досудового розслідування було надано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчо-розшукових заходів, направлених встановлення осіб, причетних до скоєння вказаного злочину.

Згідно отриманого рапорту оперуповноваженого оперативного підрозділу ОСОБА_1 ОСОБА_4, надійшла інформація про те, що причетними до вчинення вказаного злочину є гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає м. Запоріжжя, вул. Шмідта, 206 та здійснює керування транспортним засобом ВМV польської реєстрації SO 0706F. Було встановлено місце знаходження транспортного засобу ВМV польської реєстрації SO 0706F, який на евакуаторі доставлений на територію паркувального майданчика ОСОБА_1

21.04.2019 року було проведено огляд місця події за адресою м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2, де на території паркувального майданчика ОСОБА_1 знаходиться транспортний засіб ВМV польської реєстрації SO 0706F в зачиненому стані, який в подальшому вилучений.

На теперішній час з метою проведення подальшого досудового розслідування, недопущення знищення або руйнування речових доказів у кримінальному провадженні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказаний автомобіль.

На підставі викладеного слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події.

Слідчий Малинка О.В. в судове засідання не з’явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд вказаного клопотання без її участі, просила клопотання задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд справи за відсутності слідчого не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з’ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, матеріалами справи встановлено, що 21.04.2019 року було проведено огляд місця події за адресою м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 2, де на території паркувального майданчика ОСОБА_1 знаходиться транспортний засіб ВМV польської реєстрації SO 0706F в зачиненому стані, який в подальшому вилучений.

Згідно отриманого рапорту оперуповноваженого оперативного підрозділу ОСОБА_1, встановлено, що транспортним засобом ВМV польської реєстрації SO 0706F, користується гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шмідта, 206.

Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України вбачається, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Обов’язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Разом з тим, зміст відповідного клопотання слідчого не містить будь-якого об’єктивного обґрунтування наявності ризиків, встановлених ч.1 ст. 170 КПК України.

В клопотанні слідчий не обґрунтував і не надав підтверджуючих доказів того, яким чином він дійшов висновку, що вилучений під час огляду місця події транспортний засіб ВМV польської реєстрації SO 0706F з брелоком сигналізації, які належать ОСОБА_5 мають доказове значення по даному кримінальному провадженню, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України.

При цьому в клопотанні слідчим не обґрунтовано, яке відношення до вказаного кримінального провадження має ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому, навіть, не повідомлено про підозру у заволодінні майном ПАТ «Укртелеком» і, відповідно, він не має статусу особи, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, як і не надано достовірних доказів того, щомайно, на яке необхідно накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Судове ж рішення не може ґрунтуватися на сумнівах, у цьому випадку усі сумніви мають трактуватись на користь власника майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 цього Кодексу.

Обов’язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

З матеріалів клопотання встановлено, що зазначені вище підстави на час його розгляду відсутні, оскільки речі, про арешт яких ведеться мова у клопотанні, не має тих ознак, за наявності хоча б однієї з яких, на відповідне майно може накладатись арешт в порядку ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведена необхідність накладення арешту на майно, вилучене 21.04.2019 року під час огляду місця події, оскільки чітко не зазначені підстави та мета накладення арешту на майно, не доведено наявність ризиків, що зазначене майно може бути не збережене як речовий доказ, що в межах кримінального провадження має місце спеціальна конфіскація, конфіскація майна як вид додаткового покарання чи відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, тому, слідчий суддя вважає за необхідне відмови в задоволенні клопотання слідчого за недоведеністю, яка, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими Законом і завданням даного кримінального провадження.

Також, у зв’язку з відмовою в задоволенні клопотання про арешт майна, тимчасово вилучене майно підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 169, ч.3 ст. 173 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ ОСОБА_1 ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12019080020000665 від 20.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – відмовити.

Майно, вилучене 21.04.2019 року під час огляду місця події, а саме:транспортний засіб ВМV польської реєстрації SO 0706F з брелоком сигналізації - негайно повернути особі, у якої вищевказане майно було вилучено.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ ОСОБА_1 Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.В. Клименко